Китай відмовився позичити юані уряду Росії

Ще одна спроба уряду Росії домовитися з Китаєм про розміщення державного боргу в юанях зайшла в глухий кут, пише The Moscow Times.

Китайська влада не готова змінити регулювання, щоб дозволити своїм інвесторам вкластися в російські держпапери, повідомив на Московському фінансовому форумі в четвер заступник голови Мінфіну Тимур Максимов .

За його словами, позичати юані має сенс, якщо це забезпечить «приплив нових грошей». Але поки що норми валютного контролю в Китаї цього не дозволяють: Пекін дозволяє закордонним позичальникам так звані панда-бонди. Вони продаються на внутрішньому ринку КНР, а щоб вивести гроші за межі КНР, потрібен спеціальний дозвіл.

«Та сторона (Китай) має дозволити своїм інвесторам взяти участь у цьому випуску, по суті, це виведення грошей із системи — розміщення тут, та сторона, напевно, поки що не готова до таких кроків», — заявив Максимов (його цитує «Інтерфакс») .

Китайці, за його словами, "не люблять, коли гроші йдуть за фінансовим рахунком", хоча в перспективі це питання може бути вирішене. "Стратегія там позначена дуже чітко - це лібералізація валютного режиму та інтернаціоналізація юаня", - сказав Максимов.

Поки що Мінфін може розмістити боргові папери в юанях лише на внутрішньому ринку — тобто, по суті, зайняти китайську валюту, яка приходить до країни за рахунок експорту до КНР. "Але це модель перекладання від одних до інших, незрозуміло, навіщо федеральний бюджет абсорбуватиме у наших експортерів, або імпортерів, або населення ці юані", - пояснив чиновник.

Проект державних юаневих облігацій обговорюється в Росії з моменту різкого загострення відносин із Заходом у 2014 році. Випуск на суму близько 6 млрд юанів (до 1 млрд доларів за старими курсами) спочатку планували на 2016 рік, потім перенесли на 2017-й. У березні 2019-го заступник заступника міністра фінансів Сергій Сторчак, який тоді обіймав тоді, визнав: прогресу в переговорах немає.

Після початку війни з Україною уряд знову реанімував ідею юаневих держоблігацій, розраховуючи залучити гроші китайських інвесторів та замінити ними західний капітал, який роками тік у карбованцеві ОФЗ. Перед початком війни нерезиденти тримали в російських держпаперах 2950000000000 рублів, контролюючи п'яту частину ринку.

Тепер закривати дефіцит скарбниці доведеться без них. При цьому «дірку» у бюджеті Мінфін прогнозує як мінімум до 2025 року. Цього року витрати уряду перевищать доходи на 1,7 трлн рублів, 2023-го — на 1,6 трлн, 2024-го — на 1,4 трлн, 2025-го — на 1,3 трлн.

Джерело: charter97.org

Новости портала «Весь Харьков»