Нафтогаз подав до Єврокомісії скаргу щодо зловживання Газпромом

Нафтогаз подав до Європейської комісії скаргу щодо зловживання Газпромом своїм домінуючим становищем на європейських газових ринках.

Ця скарга стосується головним чином будівництва газпромівського газопроводу Північний потік-2, що сполучатиме Росію та Німеччину. Північний потік-2 — найдовший у світі підводний газогін протяжністю 1230 км. Газопровід знаходиться у власності та управлінні Газпрому. Цей великий інвестиційний проект вартістю майже 10 млрд євро частково фінансується консорціумом європейських газових компаній.

Північний потік-2 є зловживанням на ринку, оскільки не має економічного обґрунтування. Зараз ЄС має великий надлишок потужностей для імпорту російського природного газу, а тому не потребує додаткових 55 млрд куб. м Північного потоку-2. Української ГТС разом з іншими наявними маршрутами до Європи більш ніж достатньо для того, щоб задовольнити попит Євросоюзу на російський газ. Північний потік-2 реалізується, вочевидь, заради витіснення з ринку наявних трубопроводів.

Оскільки Північний потік-2 не має раціонального економічного пояснення, його метою може бути виключно усунення конкуренції.

Зокрема, Північний потік-2 є “хижацькою” інвестицією, яка створює потужну зброю для перешкоджання імпорту скрапленого природного газу (СПГ) до ЄС, оскільки надлишкова потужність ставить під загрозу окупність капітальних витрат у нових проектах з СПГ.

По-друге, Північний потік-2 від початку планувався в обхід української ГТС, яка може втратити завантаження або у кращому випадку бути маловикористовуваною.

Третя важлива проблема полягає у тому, що зміна напрямку газових потоків у Європі призведе до суттєвого зростання вартості транспортування, а відтак і цін на газ, у кількох країнах Центральної і Східної Європи, які є членами ЄС, та фрагментації газового ринку ЄС.

Четверта причина для занепокоєння через Північний потік-2 — це можливість використання Газпромом цього газопроводу для відновлення свого домінування в поставках газу до України шляхом погроз відмовитися від українського транзитного маршруту, якщо Нафтогаз не погодиться скасувати рішення минулих арбітражів, ухвалених на користь української компанії.

Крім звинувачень у стратегічних інвестиціях у Північний потік-2, які суперечать ринковим правилам, Нафтогаз у своїй скарзі вказує ще на три порушення.

Перше, спричинена Північним потоком-2 зміна напрямку газових потоків унеможливить так званий “віртуальний реверс” через Україну, коли частина газу з основного напрямку зараховується як такий, що прийшов зі зворотного напрямку, а це негативно вплине на торгівлю між країнами-членами ЄС, які межують з Україною, та збільшить для неї ціну газу, імпортованого з Європи.

Друге, Газпром відмовляється підписувати ефективні свопові угоди з незалежними російськими видобувниками та видобувниками з Центральної Азії, які дозволили б їм отримати непрямий доступ на ринок поставок з Європи до України та збільшити конкуренцію.

Третє порушення – це так зване “вертикальне обмеження конкуренції” у Німеччині через газпромівську інтегровану компанію Wingas, яка є одним з найбільших продавців газу в країні. Використовуючи своє домінування на видобувному ринку та інтеграцію з Wingas, Газпром може усувати своїх торгових конкурентів у Німеччині, що суперечить ст. 102 Угоди про функціонування ЄС.

Скарга Нафтогазу викриває нові дискримінаційні практики Газпрому, що не були висвітлені в зобов’язальному рішенні Єврокомісії від 2018 року, ухваленому за підсумками довготривалого розслідування проти Газпрому. Тим рішенням на Газпром було накладено низку зобов’язань за численні дії російської компанії, спрямовані на ізолювання газових ринків ЄС з метою незаконного завищення цін.

Скарга Нафтогазу містить також пропозиції щодо протидії неконкурентній поведінці Газпрому, зокрема вимогу до Газпрому надати можливість європейським покупцям придбавати газ як на східному, так і на західному кордоні України за ціною, що пропонуватиметься користувачам Північного потоку-2 з урахуванням відповідних витрат на транспортування.

Нафтогаз зазначає, що Газпром не є звичайним відповідачем у антимонопольному провадженні. Газпром не лише гравець, який має величезну економічну силу у ЄС, а й геополітичний та геоекономічний інструмент Російської Федерації. Поведінка Газпрому не є випадковою. Це частина більш масштабної стратегії, спрямованої на посилення залежності ЄС від російського газу та фрагментацію єдиного газового ринку ЄС на ринки Західної, Центральної та Східної Європи. Водночас ця антиконкурентна поведінка Газпрому шкодить Нафтогазу і Україні.

Департамент з комунікацій НАК «Нафтогаз України»

Источник: naftogaz.com

Новости портала «Весь Харьков»