Полекзит: чим загрожує Польщі відмова від законодавства ЄС

Конституційний суд Польщі вирішив, що польське законодавство на території країни має пріоритет над правом Євросоюзу. У Брюсселі заявили, що проаналізують це рішення, але спостерігачі не виключають, що його ціною може стати неотримання Варшавою десятків мільярдів євро фінансової допомоги від ЄС.

Польська опозиція заявила, що вердикт Конституційного суду може стати першим кроком на шляху до виходу країни з Євросоюзу. Але влада, що була ініціатором розгляду цієї справи, переконує, що майбутньому Польщі в ЄС нічого не загрожує.

Як виник найсерйозніший за останній час конфлікт між Варшавою та Брюсселем - і до чого він може призвести?

Експерти констатують наростання у Польщі правового хаосу, а цієї неділі лідер найбільшої опозиційної партії країни Дональд Туск закликав охочих відстояти "європейську Польщу" вийти на центральну площу Варшави.

Варшава проти Брюсселя

Відносини між Польщею і Євросоюзом складно назвати безхмарними, але однією з головних причин суперечок між ними була, та й залишається, реформа системи судочинства, ініційована чинною владою - консервативною партією "Право і справедливість" - у 2017 році.

Варшава реалізовувала цю реформу під гаслами про необхідність очищення судової системи та оптимізації роботи судів у країні. Брюссель же критикував її, вважаючи, що за допомогою реформи польська влада встановлює над судами політичний контроль і відбирає у своїх громадян (а вони одночасно є і громадянами ЄС) право на справедливий та незалежний суд.

Усі ці роки між Варшавою та Брюсселем йшло жваве листування щодо цього. Брюссель закликав привести польську реформу до європейських стандартів. Варшава заперечувала: мовляв, судова система кожної окремої країни - члена ЄС - це справа самої країни, але аж ніяк не Брюсселя.

Черговий акт цієї драми розігрався у березні цього року. Тоді Верховний адміністративний суд Польщі в одному зі своїх рішень вирішив керуватися не польським законом, який раніше розкритикував Євросоюз, а рішенням Суду ЄС з цього ж питання.

В принципі, подібні випадки - коли польські суди зверталися до європейського права як до підстави не виконувати деякі дискусійні закони, ухвалені чинною владою, - були й раніше.

Але цього разу прем'єр Матеуш Моравецький подав до Конституційного суду подання, в якому попросив суддів пояснити, чи можуть польські суди ігнорувати польське ж законодавство, якщо воно суперечить праву Євросоюзу.

"Ми не погоджувалися"

У Брюсселі цей крок помітили. У червні цього року комісар Єврокомісії у справах правосуддя Дідьє Рейндерс звернувся до Моравецького з офіційним проханням відкликати своє подання з Конституційного суду. Сам факт його подання, аргументував своє прохання брюссельський посадовець, ставить під питання фундаментальні принципи, на яких будується Євросоюз.

У Брюсселі тоді нагадували, що в договорі про створення Європейського союзу прямо зазначено, що право ЄС має пріоритет над законодавством його членів, і, приєднавшись до цього договору, Варшава з цим погодилася.

Моравецький відповів Рейндерсу, що відкликати своє подання не збирається. Провладні політики й ЗМІ вибухнули десятками єхидних коментарів, загальний тон яких зводився до того, що Польщу "ніхто не поставить на коліна". Політики від владної партії у публічних коментарях порівнювали Брюссель то з "московським політбюро", то з "окупантом, що надсилає до Варшави намісників".

"Конституція [Польщі] - це найвищий закон у нашій країні. Якби було інакше, це б означало, що ми не є незалежною державою. Ми не погоджувалися на це, підписуючи договори про Європейський Союз", - заявив агентству Reuters в кінці серпня міністр кабінету міністрів Польщі Міхал Вуйцик.

На той момент Конституційний суд Польщі вже ухвалив одне резонансне рішення з "європейського питання": він оголосив, що польські суди не зобов'язані виконувати забезпечувальні заходи, які накладає суд ЄС. Варшавські коментатори очікували, що не за горами й наступний крок: визнання того, що польське право взагалі має пріоритет над європейським.

Ціна питання

Тим часом у Брюсселі, навіть отримавши відповідь Моравецького на лист комісара Рейндерса, зберігали спокій. Відмова польського прем'єра відкликати своє подання з Конституційного суду країни тут пообіцяли "детально проаналізувати". Але навіть до закінчення цього аналізу в Брюсселі дали зрозуміти, що наполягатимуть на своєму.

"Право ЄС має пріоритет над національним правом, а останнє слово щодо права ЄС завжди залишається за Люксембургом [там розташований суд ЄС - Ред.]", - заявив тоді представник Європейської комісії Крістіан Віганд. І додав: "У разі необхідності Європейська комісія без вагань скористається своїми повноваженнями, прописаними у договорах [Євросоюзу - Ред.]".

Невдовзі стало зрозуміло, що саме мав на увазі Віганд.

Річ у тім, що в кінці минулого року Євросоюз вирішив створити так званий Фонд відновлення та стійкості у 750 млрд євро. Ці кошти мали розподілити між країнами-членами ЄС, які отримували їх для відновлення європейської економіки після пандемії.

Польща мала стати одним з найбільших отримувачів грошей з цього фонду - їй мали дістатись понад 23 млрд євро у вигляді грантів Євросоюзу і ще понад 32 млрд у вигляді дешевих кредитів.

Щоб претендувати на ці кошти, кожна країна-член ЄС мала створити свій власний план витрат цих грошей і затвердити його у Брюсселі. Ось і польський уряд написав "Державний план відновлення", на початку травня провів його через парламент й очікував, що формальне рішення Брюсселя щодо узгодження цього плану ухвалять максимально оперативно. Перший транш у 13% від польської частки фонду мав надійти в країну вже на початку серпня.

Але в липні стало відомо, що затвердження польського плану Євросоюзом буде відкладене з процедурних причин.

Джерела польських ЗМІ у Брюсселі ще влітку повідомляли, що бюрократичні процедури могли б прискоритися, якби Варшава виконала прохання європейських посадовців і дала задній хід у справі про пріоритет європейського права.

А1 вересня це відкритим текстом підтвердив єврокомісар з питань економіки Паоло Джентілоні, який заявив, що виділення грошей з фонду ЄС Варшаві досі є предметом переговорів, щодо, "як добре знає польська влада", "зокрема, питання пріоритетності права ЄС й можливих наслідків цієї проблеми для польського плану відновлення".

Тим часом розгляд подання Моравецького у Конституційному суді чотири рази переносили. Польські ЗМІ писали, що таке затягування пов'язане з тим, що офіційна Варшава веде з Брюсселем непублічні перемовини, сподіваючись отримати гроші з Фонду відновлення без будь-яких поступок уряду в цій справі.

Цілком ймовірно, що на успіх свого фінансового тиску сподівався і Брюссель. Зрештою, вдалося ж завдяки подібним діям домогтися від ряду польських місцевих рад скасування декларацій, якими вони оголосили мало не третину території країни "зонами, вільними від ЛГБТ-ідеології".

"Крок в обійми Росії"

Тому перенесення засідання суду виглядало цілком імовірним і цього разу, 7 жовтня. А оголошення Конституційним судом свого рішення для багатьох польських спостерігачів стало несподіванкою.

Представники влади прогнозовано вітали вердикт суддів. "Польща перемогла!" - написав у Twitter міністр кабінету міністрів Польщі Міхал Вуйцик. "Сподіваюся, що рішення Конституційного суду ... покладе край спробам зовнішнього втручання у польську систему права", - заявила депутатка Європарламенту, колишня прем'єр-міністр країни Беата Шидлов.

Коментарі опозиціонерів були більш тривожними. В них дуже часто зустрічалося слово "полекзіт" - назва гіпотетичного виходу Польщі з Євросоюзу.

"Під диктування "Права і справедливості" щойно був зроблений великий крок до полекзіту, великий крок в обійми Росії", - написала у Twitter депутат польського Сейму Малгожата Трач. "7 жовтня 2021 року в Польщі почався полекзіт, - констатував Томаш Гродзький - спікер верхньої палати польського парламенту, де опозиція має мінімальну більшість.

Антоній Дудек, політолог з варшавського університету імені Стефана Вишинського, вважає, що, попри гучні заяви опозиційних політиків, загроза виходу Польщі зі складу Євросоюзу поки що нереальна, адже абсолютна більшість поляків, як прихильників влади, так і прихильників опозиції, виступають за збереження їхньою країною членства в ЄС.

Зрештою, навіть ініціатор позову до Конституційного суду, прем'єр Матеуш Моравецький, який вітав цей вердикт, у своїй заяві окремо наголосив: "Місце Польщі є і буде в європейській сім'ї народів". "Ми хочемо спільноти взаємоповаги, а не спільноти рівних і більш рівних ... Такого союзу ми хочемо, і такий союз ми будемо створювати в майбутньому", - додав він.

Польські спостерігачі погоджуються, що влада в особі Ярослава Качинського, що формально обіймає посаду віцепрем'єра в уряді Моравецького, але якого вважають найвпливовішим політиком країни, навряд чи пішла б наперекір суспільним настроям, які вочевидь схиляються до збереження Польщею членства в ЄС.

Одну з версій плану польської влади в ефірі опозиційно налаштованого телеканалу TVN24 описав колишній партнер Качинського з коаліції та колишній віцепрем'єр Ярослав Говін.

"Качинський думає не про полекзіт, а про те, щоб перечекати у надії на те, що до влади в європейських країнах прийдуть такі ж люди, як і він сам. Що в Італії правитиме [колишній віцепрем'єр і міністр внутрішніх справ Маттео] Сальвіні, що у Франції президентом стане Марін Ле Пен, що в Іспанії до влади прийде [ультраправа - Ред.] партія Vox. Це розрахунок Качинського. Але насправді він призведе до самоізоляції та самомаргіналізації Польщі", - сказав він.

Три шляхи чи нічого не зміниться?

Втім, одна справа політичні оцінки, а інше - розуміння, що робити в ситуації, у якій опинилася Польща та її система права після суперечливого рішення Конституційного суду.

Чимало польських юристів, зокрема колишня уповноважена з прав людини професорка Єва Лентовська, у зв'язку з цим нагадують про інше рішення Конституційного суду Польщі 2005 року. Воно відповідає на запитання, що робити, якщо положення договорів ЄС суперечать польській конституції.

"[У такому випадку, як зазначив Конституційний суд] наша країна має лише три шляхи. Змінити положення договорів Євросоюзу, що є фантазією; змінити польську конституцію, що сьогодні теж нереально, чи просто залишити Євросоюз ... Конституційний суд [7 жовтня - Ред.] відкрив нам шлях, скажу навіть більше - широко відчинив для нас ворота до виходу з Євросоюзу й наклав на владу пряме зобов'язання вжити заходів щодо виходу з ЄС", - каже Лентовська в інтерв'ю виданню Onet.pl.

Втім, політолог Антоній Дудек закликає не драматизувати ситуацію. "Польща вже кілька років є країною, у якій наростає юридичний хаос. Різні юристи говорять різні речі. Є навіть така точка зору, що нинішнє рішення Конституційного суду незаконне, оскільки його ухвалювали троє суддів, що не мали права цього робити, і частина юристів вважають, що рішення про пріоритет європейського права над польським взагалі не існує", - сказав він ВВС.

Тому, резюмує політолог, найбільш вірогідний сценарій розвитку подій - це збереження в тому чи іншому вигляді нинішньої ситуації. Польська влада буде стверджувати, що рішення Конституційного суду легітимне, і не визнаватиме рішення Суду ЄС, наприклад, невигідні для Польщі вердикти в її суперечці з Чехією щодо прикордонної шахти "Туров".

Питання полягає лише в тому, що тепер зробить Брюссель, каже Дудек. Поки Єврокомісія опублікувала стриманий коментар, сенс якого полягав у тому, що в Брюсселі вивчать рішення польського Конституційного суду, але не відмовляються від своєї попередньої позиції.

Відповіді на запитання про те, що буде з коштами, які мали виділити Польщі з Фонду відновлення, у цьому пресрелізі не було.

"Без цих грошей Польща, звичайно, не збанкрутує. Але якщо Брюссель стоятиме на своєму і не виділить цих коштів, це завдасть величезного удару по іміджу "Права і справедливості", яка до цього часу переконувала поляків, що веде щодо ЄС жорстку політику, і ЄС поступається Варшаві. До того ж вагома частина виборців партії влади - це так званий "соціальний електорат", який "Право і справедливість" не переконала голосувати за себе, а просто купила", - каже Антоній Дудек.

"Якщо ми не отримаємо цих грошей, то рейтинги партії влади впадуть, хоча, звичайно, не відомо, на скільки - на кілька відсотків чи на десять. Але сенс у тому, що "Право і справедливість" при нинішніх рейтингах не має шансів на самостійне правління. Якщо вони втратять ще відсотків десять, то можуть взагалі опинитися в опозиції", - продовжує політолог.

Найближчі парламентські вибори в Польщі мають відбутися лише у 2023 році, але колишній прем'єр-міністр країни й колишній голова Європейської ради Дональд Туск, який нещодавно повернувся на батьківщину й очолив найбільшу опозиційну партію "Громадянська платформа", вже не проти скористатися ситуацією, що склалася, кажуть експерти.

Всі на площу?

Це саме Туск за кілька годин після оголошення Конституційним судом свого рішення написав короткий твіт: "Закликаю всіх, хто хоче захистити європейську Польщу, в неділю на Замкову площу у Варшаві о шостій вечора. Лише разом ми можемо їх зупинити".

Інших подробиць про цю акцію експрем'єр не повідомив. Чи може вона перетворитися на польський Євромайдан?

"Найімовірніше, це буде звичайна демонстрація, найімовірніше, спокійна, після якої люди розійдуться по домівках. Гадаю, що навіть не дуже численна", - прогнозує політолог Антоній Дудек.

Скептично ставиться до анонсованого Дональдом Туском протесту і доктор Матеуш Каміонка з Інституту наук про політику та адміністрації краківського Педагогічного університету. За його словами, нинішнє польське суспільство значною мірою забуло, як виглядає їхня країна без ЄС, і не усвідомлює, до чого може призвести вихід їхньої країни з Євросоюзу.

"Для поляків такі переваги Євросоюзу, як пересування без кордонів, відсутність роумінгу всередині ЄС, вільне переміщення послуг і товарів - це даність, ніхто навіть не думає про те, що від цих звичок можна відмовитись", - каже він.

До того ж, додає Каміонка, польська опозиція, попри повернення до країни Дональда Туска, загрузла у хаосі та внутрішній боротьбі. І особистість Туска - "старого лідера", до якого у нинішнього польського суспільства теж є чимало питань, - навряд чи може підняти на протест, навіть в ім'я благої мети, мільйони поляків.

"Тому Євромайдан з суто політичних причин у Польщі навряд чи почнеться. Єдиним фактором, який може активізувати польську опозицію, могла б стати економічна криза, що зачепить велику кількість польських домогосподарств", - резюмує Матеуш Каміонка.

Источник: bbc.com

Автор: Святослав Хоменко, ВВС, Київ

Новости портала «Весь Харьков»