Як уникнути паніки, якщо загубився
Найголовніший ворог для людини, яка загубилася – не темрява, не дикі тварини, не голод і не холод. Небезпечніше за всіх – паніка. У мить, коли людина усвідомлює, що вона загубилася, вона автоматично починає панікувати. Це не її провина, це нормальна реакція організму. Давайте розбиратися, що потрібно робити, щоб перемогти цей стан.
Фізіологічно паніка міцно пов’язана з адреналіном. В людини, як і в будь-якої тварини в момент переляку стається викид цього гормону в кров. Адреналін стимулює м’язи на інтенсивну роботу, виникає непереборне бажання бігти. Для тварини це шанс утікти від хижака й вижити. Для людини, що загубилася, пересування лише погіршить ситуацію. Бо наша проблема зараз – не хижак, а ситуація.
Засоби боротьби з цим станом схожі на методи проживання панічної атаки. Вони можуть здаватися дивними, але, повірте, вони працюють.
- Залишайтеся на місці. Ми це повторювали неодноразово у наших порадах (лінки, як завжди, у коментарях). І повторимо ще раз. Як би не хотілося бігти, йти, тікати – стійте на місці.
- Усвідомте ситуацію. Проговоріть з собою ситуацію, поясніть самі собі, що паніка – це природна реакція, яка не принесе користі. Що вона скоро завершиться.
- Дихайте. Адреналін змушує вас дихати часто, щоб наситити кров і через неї – м’язи – киснем. Вам це не потрібно. Тому свідомо контролюйте дихання. Рахуйте до п’яти на кожну дію: вдох, затримку, видох. Повторюйте, допоки дихання не стабілізується.
- Заземлення. Роздивляйтеся об’єкти навколо вас. Називайте їх подумки або вголос, описуйте їхні властивості: дерево, дуб, велике, тверде. Кущі, не знаю назву, зелені. І так далі. Знайдіть 4 об’єкти, які ви можете побачити, 3 – які можете торкнутися, 2 – які можете понюхати, 1 – який можна спробувати на смак.
- Рахуйте. Можна зробити перелік об’єктів навколо вас, ягід на кущі, сірників у кишені рюкзака, уявних овець. Можна просто вести відлік у зворотньому напрямку – від 10, від 20 тощо.
- Понад усе уникайте мислення «а що, якщо». Паніка дуже легко підсилюється думками про найгірше, що може статися. Ваші розмірковування про найгірше вам не допоможуть. Навпаки, вони все погіршать. Думайте про теперішнє, про кроки та обставини, які покращують ситуацію. Попередні вправи на дихання, заземлення та рахунок займають мозок, не дають можливості думати «а що, якщо».
Ці поради знадобляться не тільки тим, хто заблукав наодинці, а й компанії – ймовірно, під час походів може статися так, що в одного з вас почнеться паніка. Тепер ви знаєте, як з цим впоратися.
==============================
ЯКЩО ЗАБЛУКАЛИ У ЛІСІ
СПОКІЙНО! Зберігайте спокій та уникайте паніки. Це найперше і найголовніше. Від страху у людини виробляється адреналін, високий рівень якого стимулює дихання й м’язи, й дуже хочеться рухатися. Це природна реакція, але вам треба її перебороти.
ЗАЛИШАЙТЕСЬ на місці. Це друга і не менш важлива рекомендація. Найскладніше знайти людину, яка рухається. Краще за все якщо вашим місцем очікування на допомогу буде відкрита галявина чи пагорб.
ДЗВОНІТЬ. Ми сподіваємося, ви вже знаєте, що у ліс треба йти із зарядженим телефоном. А ще краще із телефоном і павербанком. Навіть, якщо все заряджене на 100%, зберігайте енергію телефону. Переведіть його в режим максимального енергозбереження. Зателефонуйте на 112 (навіть якщо немає покриття вашого оператора, такий виклик може пройти). Телефонуйте з пагорба чи якоїсь високої точки. Повідомте диспетчера, що ви заблукали, скажіть в якому ви лісі і звідки заходили в нього і в якій бік імовірно рухались. Повідомте про можливі проблеми зі здоров’ям, скажіть, скільки заряду на телефоні залишилось. Дзвоніть також на безкоштовну гарячу лінію Пошуково-Рятувальної Волонтерської Асоціації 0800310911. Вже потім зателефонуйте родичу чи знайомому, котрий/-а менш за інших буде панікувати та перекажіть те саме, що казали оператору 112. Домовтесь що зв’язок буде не частіше ніж 1 раз на годину. І попросить не телефонувати вам зайвий раз.
ПРИСЛУХАЙТЕСЬ, чи не чути криків, шуму машин, гавкоту собак. Знайти людей допомагають різні звуки:
- працюючий трактор чути за 3-4 км,
- собачий гавкіт чути за 2-3 км,
- поїзд, що проходить чути за 10 км.
ОЗИРНІТЬСЯ, чи не видно якихось орієнтирів? Пам’ятаєте, ми радили одягати у ліс яскравий одяг? Якщо ви були з кимось, подивіться, чи не видно людей поміж стовбурів? Подивіться у просвіт між дерев:
- труби на дахах можна побачити за 3 км,
- заводські труби — за 6 км,
- дзвіниці та вежі — за 15 км.
НЕ СОРОМТЕСЬ просити про допомогу. Подумайте, як це зробити – можна закричати, свистіти у свисток (ми радили його брати з собою у минулому пості), подавайте різні звукові сигнали. Наприклад, звук від стукання палицею по дереву далеко розходиться по лісі.
УБЕЗПЕЧТЕ себе. Розведіть багаття та зробіть запас дров (вони знадобляться вам уночі щоб підтримувати вогонь). Якщо немає чим розвести багаття, зробить три хреста з гілок (так щоб їх можна було побачити з повітря) чи використовуйте сміття (пакети від чіпсів, пляшки, банки тощо). Періодично з інтервалами звіть на допомогу, співайте пісні. Заощаджуйте сили і в проміжках прислухайтеся, чи не кличуть вас. Зробіть постіль з гілля (не сидіть і не лежіть на землі), але намагайтесь, якщо можете, не спати в ночі – продовжуйте подавати звукові сигнали.
РУХАЙТЕСЬ СВІДОМО. Найскладніше пояснити людині, чому їй не можна рухатися з місця, якщо вона заблукала. Й більшість, нажаль, не прислухається до цієї поради, намагаючись вийти до людей самостійно. На такий випадок – наступні поради.
ДУМАЙТЕ, куди і навіщо ви рухаєтеся. Немає нічого безглуздішого, ніж прости йти по лісі з надією кудись вийти. Пригадайте останню прикмету, якийсь орієнтир на знайомій частині шляху і спробуйте скласти до неї маршрут.
ШУКАЙТЕ ДОРОГУ. Якщо вийшли на трасу, просіку чи лінію електропередачі, рухайтесь вздовж них і намагайтесь не сходити. Не довіряйте стежкам. Вони часто ведуть до зруйнованих та покинутих будівель, деякі витоптані тваринами або лісорубами й ведуть в нікуди. Якщо є річка чи струмок – йдіть вниз за течією.
ЗАЛИШАЙТЕ СЛІДИ. Малюйте на землі стрілки та ваше ім’я. Викладайте з гілок напрямок вашого руху. Залишайте записки з вашим ім’ям, датою і часом. Складайте по три кам'яні купки біля стежки по якій ви рухаєтесь.
НЕ ПЕРЕСУВАЙТЕСЬ ВНОЧІ! Навіть якщо ви бачите вогні чи чуєте звуки. Вночі дуже легко потрапити у природні пастки (впасти в яму або яр, застрягти у болоті чи буреломі).
Сподіваємось, вам ніколи не знадобляться такі поради. Але знати їх дуже важливо, бо це може врятувати життя.
========================
Правила безпечного походу до лісу
ПЕРЕД ПОХОДОМ
Повідомте про похід рідним або друзям, які не йдуть з вами. Розкажіть (а краще напишіть), коли й куди йдете, кількість людей у групі, напрямок подорожі й запланований час повернення. Якщо ви збираєтесь купатися, спускатися по річці на каяках або підійматися на скелі, вкажіть це.
Перед походом завжди дивіться мапу місцевості, вивчіть назви населених пунктів, річок й інших водоймів. Завантажте офлайн-мапу на смартфон, а краще роздрукуйте на папері.
Роздайте мапу кожному в групі. Вивчіть разом місцевість. Переконайтеся, що кожен пам’ятає, що на сході від лісу, наприклад, є ставок. На заході – село. На північ – дорога.
ЩО БРАТИ
Обов’язково беріть з собою: свистки, захист від дощу, компас, блокнот з олівцем, ліхтарики, сірники та запальничку, складаний ніж. Завжди беріть телефон та павербанк для зв’язку із зовнішнім світом. Навіть, якщо йдете без ночівлі — беріть все це з собою.
Подбайте про аптечку: візьміть ліки, які приймають члени вашої групи, бинти, пластирі, знеболюючі, знезаражувальні та антибактеріальні засоби, антисептик, медичні рукавички, пінцет і термометр.
В рюкзаці кожного має бути питна негазована вода і калорійні снеки (батончики). Також кожен має нести свій спальний мішок. Намагайтеся вдягатися яскраво, без камуфляжу, щоб бачити одне одного.
У ЛІСІ
У лісі знайте, де ви знаходитесь. Навіть якщо ви впевнені про своє місцезнаходження, перевірте на карті. Перевірте двічі. Наш мозок дуже легко переконується у тому, що ми бажаємо, і дуже непросто зізнається, що ми помиляємося.
Запам’ятовуйте орієнтири, залишайте позначки. Покладайтеся, переважно, на природні орієнтири. Створені людьми споруди можуть зникати, дороги переносяться, а ось річки та пагорби залишаються на місці.
Остерігайтеся стежок. Це природно – одразу хотіти йти по першій ліпшій доріжці. Бо їх, немовби створили люди, і вони завжди ведуть найкомфортнішим шляхом. Але буває, що хатинка лісника, або місток, до якого веде стежка, зруйновані. І вам доведеться вертатися. Також багато стежок роблять тварини, в яких інші поняття комфорту та інші цілі. Краще йти не стежкою, а в заздалегідь визначеному напрямку.
Завжди будьте готові повернутися. Навіть якщо ви тільки що увійшли у ліс, немає нічого страшного в тому, щоб повернутися.
Але найголовніше – тримайтеся у групі й тримайтеся маршруту. І не соромтеся робити регулярні перевірки, чи всі на місці й свистіти у свисток, навіть якщо ви втратили групу з поля зору якусь хвилину тому. Немає нічого страшного в тому, щоб піклуватися про безпеку.
209 
