Обстріл Індустріального району та ракетні удари по центру Харкова: подробиці

Сьогодні зранку окупанти знов били по центру Харкова – ракети С-300 летіли з Бєлгородської області. Одне влучання – у подвір’я адмінбудівлі. Другий удар прийшовся по житловій 5-повірхівці поряд, повністю зруйновано три поверхи, розпочалася пожежа. Ніна мешкає на 2 поверсі, в момент удару вдома була тільки її літня матір. Дивом обійшлося без травм.

Ніна

Без ранений, она лежала между несущими стенами. Собака лежала рядом, охраняла маму. Мама все хорошо, она в скорой, но все хорошо.Вещи пожарные вытащили, тушат, в дом войти нельзя.

Оксана з четвертого поверху була вдома разом з сином. Після вибуху їх заблокувало в квартирі – пошкодило двері. Знадобилася допомога пожежних. Рятуючись, люди не забули й про морську свинку.

Оксана

Маленький проем остался. От соседей дверь вырвало и прижало нашу дверь. выйти невозможно было. В начале войны дом сильно пострадал, мы были без воды, без газа, без отопления. Сейчас это была добавка, но нельзя сказать, что к этому можно привыкнуть.

В будинку залишалися одиниці, більшість людей виїхали. Після гасіння пожежі на місці розпочалися аварійно-рятувальні роботи.

Олег Синєгубов, голова ХОВА

За попередньою інформацією підрозділів ДСНС, вони провели евакуацію декількох людей, які знаходились під ударом. в приміщенні люди.

З-під руїн врятували трьох харків’ян, роботи по розбиранню завалів тривають.

Дмитро Чубенко, речник прокуратури Харківської обл.

Зі слів мешканців будинку, в місці влучання ракети, в тик квартирах ніхто не мешкав. Рятувальники продовжують розбір завалів. Сподіваємося, що кількість постраждалих не збільшиться.

Вночі рашистський снаряд, який прилетів в Індустріальний район, забрав життя літньої жінки. Син пенсіонерки, який був в сусідній кімнаті, не постраждав. Чоловік зміг самостійно вибратися з-під завалів.

Олександр, син загиблої

Та ну вылез, жить хотелось. На меня потолок обвалился, стена вторая не дала. Получается, мама с той стороны, ее завалило первой стеной, а на меня она не упала, потолок упал. Я проснулся, телефон рядом, маму начал набирать – телефон не работает. Начал кричать – мама, мама…

Масштаби руйнувань сусіди побачили вже зранку. Кажуть, вибух був дуже гучний, передував йому спалах.

Людмила

Я слышала как шипение, а потом подбежала к окну и как при грозе молния сверкнула.

Ганна

Бахнуло, хорошо бахнуло и на крышу что-то попадало. 35 мину первого я вышла – тихо. Земли во дворе много, напротив меня люди тоже вышли. Утром уже встали, на крыше шифер повыбивало…

Катерина

Было очень страшно, у меня ребенок напугался, сидит трусится. А бежать куда ночью. А не дай бог на улице теми же осколками. Поэтому мы дома нашли место. Когда все начиналось, мы, конечно, в подвале прятались. Вдруг выбежишь на улицу и тебя взрывной волно или еще чем-то прибьет.

Після вибуху загорівся будинок, в якому мешкав батько Героя «Небесної сотні» Владислава Зубенка. Чоловік встиг вибігти на вулицю, схопивши найдорожче – нагороди сина.

Віталій Зубенко

Как по бочке пустой «бух». Я даже не подумал, что это в крышу прилетело. И тишина. Потом как шелест дождя. На дверь поворачиваюсь, а там мерцание. Открываю, а там со второго этажа дым и пламя. Схватил Вадика ордена, они были спрятаны, документы не стал искать. С орденами выскочил и все. Единственное, что успел взять – ордена Владислава. Что самое ценное – то и взял.

Чоловік розповідає – будувати дім починали разом із сином, але закінчувати довелося самому.

Віталій Зубенко

Сын у меня жил для общества. Не для себя, а для всей страны он жил. Участвовал во всех громадських организациях, помогал старикам, детям в интернатах.

Відновленню будинок не підлягає, пожежа знищила все, каже батько Героя України.