Мери міст України просять Раду не голосувати за нинішній варіант «містобудівної реформи». Що не так?
Глави низки міст України закликали парламент доопрацювати законопроєкт про зміну системи містобудування і тільки потім виносити на голосування. Мери заявляють, що нинішній варіант нівелює контроль міст і фактично легалізує самовільне будівництво.
Звернення від Асоціації міст України підписали мери Києва, Львова, Хмельницького, Тернополя, Рівного, Вінниці, Житомира, Дніпра, Івано-Франківська, Миколаєва, Луцька, Черкас та ще низки міст України, повідомляє Громадське.
Міські голови виступили категорично проти ухвалення законопроєкту №5655 про зміну системи містобудування, розгляд якого у другому читанні очікується 13 грудня.
Підписанти заявляють, що цей законопроєкт створює умови для монопольного централізованого допуску будівельників на ринок. А тим хто зайде, «буде дозволено створити приватний орган контролю містобудівної діяльності без жодного впливу держави чи місцевого самоврядування».
Також мери вказують, що контроль і нагляд місцевого самоврядування будуть знищені шляхом заміни їх на моніторинг, який включає лише спостерігання за самовільним будівництвом.
«Доопрацювання, широке громадське обговорення, консультації з професійними середовищами і тільки тоді – голосування у сесійній залі Верховної Ради України. Саме так працює демократичне громадянське суспільство. Не навпаки», – йдеться у заяві.
Тим часом ініціаторка законопроєкту, голова партії «Слуга народу» Олена Шуляк заявила, що деякі очільники великих міст виступають проти законопроєкту, бо «реформа ж зобов’язує моніторити незаконні забудови на своїх територіях, виходити на перевірки, демонтувати і нести за це відповідальність».
За її словами, напередодні голосування команди мерів «великих міст, які обросли хаотичною забудовою», надсилали народним депутатам СМС з вимогою не голосувати за цей законопроєкт.
Що відомо про цей документ?
Народні депутати схвалили цей законопроєкт у першому читанні ще у липні 2021 року. На друге читання його мали винести ще 1 грудня 2022-го. Утім Національне агентство з питань запобігання корупції дійшло висновку, що документ не вирішує зазначених проблем та не узгоджується з Антикорупційною стратегією на 2021-2025 роки.
Наприклад, за даними ZN.UA, у НАЗК звернули увагу, що документ не передбачає механізм усунення виявлених порушень, санкції за порушення, а також яким чином вони мають бути усунуті.
Так, у НАЗК запропонували народним депутатам внести зміни та надали відповідні зауваження та рекомендації.
294 
