Попередні підсумки цьогорічного Мюнхена

Вперше без росіян.

Минулого року відчуття неминучості війни відчувалося в повітрі, але всі грали в політико- дипломатичне врегулювання і мир. Росію відверто боялися.

Сьогодні всі говорять про необхідність перемоги. На полі бою. І поразки Росії.

Наші партнери неофіційно визнають, що минулоріч давали нам від сили 6 тижнів . І те, що Украіна зберегла свою державність і вистояла, викликає безумовне захоплення.

Ця відвертість накриває: цивілізовані і сильні країни усвідомлювали неминучість упокорення і знищення цілої держави, загибель сотень тисяч людей, переділ кордонів Європи після Другої Світової, але заклякли перед загрозою збожеволівшого ядерного маніяка.

Я ще більше пишаюся нашою Армією, й накриває від усвідомлення ціни і кількості жертв.

Одкровення світових лідерів, які розповідають , що помилялися в Росії і вірили Путіну, як на мене, не до кінця щирі.

Росію зневажають , але продовжують боятися. Ядерної зброї, російських кримінальних еліт, хаосу її розпаду. Хоч очевидно, що Росія в її нинішньому вигляді - це абсолютне зло.

Яким буде світ без нинішньої Росії? В умовах її повної ізоляції і виключення зі всіх організацій, ринків - ця тема так чи інакше була присутня на багатьох дискусіях.

Росія має заплатити найвищу ціну за війну.

Росія має заплатити за руйнацію нашої інфрастуктури і міст . Її активи мають бути конфісковані.

Має бути створений міжнародний трибунал, на лаву підсудних повинні сісти всі військові злочинці, найвище керівництво держави - терориста, її пропагандисти.

Війна в Україні зміцнила певні міжнародні інституції, як то ЄС і НАТО, в спільній боротьбі за принципи. Але й показала повну імпотентність інших. ОБСЄ, ООН мають бути реформовані. Інакше вони- просто імітація.

Відчуття, що цивілізований світ прагне і ,водночас, боїться поразки Росії. Публічно це , по суті, сказав новообраний президент Чехії Петер Павел,але між рядками я чула це в багатьох учасників.

І , можливо тому, нам дають зброю , аби ми вистояли, але поки що не готові разом нанести руйнівний удар по агресору, аби вибити окупанта з нашої території вже сьогодні.

Санкції. Вони , безумовно, б’ють по російській економіці, але Москва має гроші на війну, вона пристосовується до обмежень і успішно шукає нові ринки збуту.

Тому Україні і нашим партнерам треба максимально активізувати зусилля з третіми країнами, аби вони доєдналися до санкцій. Та й самі ЄС і США мають не імітувати, а дійсно нанести руйнівний санкційний удар по Москві, включити до пакету всіх монополістів, зокрема й Росатом, ввести повне енергетичне ембарго, аби Росія відчула санкції миттєво, а не завтра.

Зброя. Її буде більше. Але нам потрібно набагато більше і швидше. Час- ключове питання.

Світ усвідомлює, що безкарність Росії і її успіх і війні розв’яжуть руки інших авторитарним режимам. Це важливе переосмислення світового порядку денного. Тому, попри всю реалістичну оцінку важкості нашої майбутньої перемоги, вона обов’язково буде.

Ну, й якби не оминали деякі наші партнери теми України в НАТО - це безальтернативний шлях. І варто пройти його якнайшвидше.

https://www.facebook.com/iryna.gerashchenko

Новости портала «Весь Харьков»