“Вони мастаки у створенні конфліктів”: документи з Кремля розкривають плани РФ упокороти Балтію

Для кожної країни Балтії Росія підготувала два окремі пакети документів. В одному були перелічені “стратегічні інтереси РФ” за секторами та з часовими рамками. В іншому – потенційні ризики для самої Росії.

Ці плани розроблялися в адміністрації президента Росії влітку-восени 2021 року – якщо точно, то в управлінні прикордонного співробітництва Кремля. У цьому органі працюють люди, які мають досвід роботи у російських спецслужбах. Мета ж його, як не дивно, полягає не в сприянні міжнародній взаємодії, а в розробці схем просування до влади сусідських країн певних політичних сил, розширенні впливу Кремля, “захисті” російської мови та освітніх прав, підриві прозахідних і пронатівських настроїв.

Видання VSquare отримало кремлівські документи разом із журналістами видань кількох країн. Вони є частиною із серії матеріалів, які передбачають поглинання Білорусі та навернення Молдови на проросійський шлях. План передбачає посилення впливу на Естонію, Латвію та Литву прямо зараз і в наступні роки.

▶️ Естонія: повернути “русскій мір”

Першою базовою ціллю щодо Естонії є “побудова прагматичних двосторонніх відносин на основі пріоритету економічних інтересів РФ, становища співвітчизників і статусу російської мови в Естонській Республіці”. Далі – створення умов “для послаблення впливу західних країн у військово-політичній, торговельно-економічній, гуманітарній сферах”. Також у документах ідеться про дискредитацію антиросійської діяльності Естонії на пострадянському просторі й формування позитивного іміджу Росії, щоб послабити русофобію і посилити євроскептицизм.

“Авжеж, ми мусимо звернути серйозну увагу на такі плани, – каже Александер Тутс, заступник гендиректора Служби внутрішньої безпеки Естонії (відома за абревіатурою KAPO). – Але, крім того, ми маємо розуміти, коли конкретно розроблялися документи. Не можна робити висновки лише на основі змісту документів, адже іноді вони можуть навмисно вводити в оману щодо серйозності справжніх прагнень Росії”.

“Це означає, що нам потрібно оцінити все безпосередньо – чи є ознаки того, що плани зараз намагаються реалізувати? Можливо, поставлені стратегічні цілі вже застаріли через зміну обставин. Але якщо ви побачите, що схеми втілюються – треба зробити все, щоб покласти цьому кінець”, – наголошує Тутс.

▶️ Росія боїться фіно-угорського сепаратизму

Стратегічні цілі розміщено у трьох розділах: спершу – політичні, військові, військово-технічні та безпекові; потім – торгово-економічні; і наостанок – гуманітарні. Вони розбиті на три часові рамки: короткострокові (до 2022 року), середньострокові (2025 рік) і довгострокові (2030 рік)

Короткострокові політичні цілі включають поширення проросійських настроїв в естонському суспільстві – зокрема, серед політичної та військової еліт; обмеження впливу націоналістичних сил; створення нових громадських об’єднань і неурядових організацій, які сприяють співпраці з РФ.

У документі не вказано, як саме Росія мала досягти поставлених цілей. Але за прикладами далеко ходити не потрібно, щоб побачити спроби посилити проросійські настрої та створити політичний тиск. Лідер новоствореного промосковського політичного руху “Разом” Айво Петерсон ледь не пройшов до парламенту під час недавніх березневих виборів в Естонії. Загалом, на виборах партія досягла успіху, позаяк матиме державне фінансування на наступні чотири роки.

Петерсон отримав підтримку з боку Росії, відвідував тимчасово окуповані Донецьк і Маріуполь. А в день виборів він взяв участь у програмі Соловйова. Зрештою Петерсона затримали за підозрою у співпраці зі спецслужбами іноземної країни. Втім результати виборів доводять, що такі проросійські погляди можуть бути привабливими, переважно у російськомовних районах північно-східної частини Естонії.

Водночас, однією з цілей, заявлених щодо Естонії, є протидія спробам Таллінна “розвивати сепаратистські сентименти у російських регіонах і поширювати такі сентименти серед представників фіно-угорських народів, що живуть у Росії”.

▶️ Демілітаризація і “літаючі HIMARS’и”

Середньострокові цілі Росії передбачають формування громадської думки проти військової присутності НАТО в Естонії, а також “створення стійких проросійських груп впливу в політичних, військових і бізнес-елітах Естонії”.

Очевидними є спроби культивувати антинатівські настрої загалом у країнах Балтії. Приміром, російські пропагандистські канали та російськомовні групи у телеграмі активно розповсюджують інформацію про розширення військових полігонів у Нурсіпалу та Соодлі.

Нещодавно відомий російський пропагандистський сайт Baltija опублікував “відеодебати”, під час яких троє представників руху “Разом” – Юлія Смолі, Ігор Хопп і Сандра Сірге – розповідали жахливі історії про розширення тренувальних полігонів.

“Навчання відбуватимуться так, що HIMARS’и просто літатимуть із Нурсіпалу до Соодли і назад. Сподіваюся, ракети не приземляться у неправильному місці, але все можливо”, – сказала Смолі.

Насправді, самі полігони розташовані фактично на протилежних сторонах Естонії, на відстані трохи більше 200 кілометрів. І стрільби ракетами із “Хаймарсів” із одного майданчика на інший аж ніяк не плануються. Та Смолі додає: “2023 рік, здається, буде останнім роком незалежності. І мені це дуже боляче”.

Ще вона каже, що “у Соодлі будуть розробляти тактичну зброю”. “Значить, це важкі метали, а там же багато озер. Юлемісте (забезпечує столичний Таллінн питною водою, – Ред.) отримує 60% води з Соодли. Ти розумієш, що ми будемо пити? І якими хворобами ми захворіємо?” – залякує вона.

“Дебати” завершилися висновком, що реальної потреби в полігонах немає, оскільки Росія не має військового інтересу в Естонії. “Вся ця риторика навколо Нурсіпалу і Соодли тільки наближає нас до військової напруги в самій Естонії… За 20 хвилин від Таллінна буде відкрито полігон, куди також прибудуть сили НАТО, – каже Сірге. – Я не хочу бачити війну зі свого вікна”.

▶️ Рецепт, який випробували в Україні: корумпувати олігархів

У довготерміновій перспективі у Кремлі запланували “відновлення відносин між Російською Федерацією та Естонською Республікою”, “підтримку появи політиків, які хочуть розвивати естонсько-російські відносини”, досягнення “недискримінації російськомовного населення в Естонії”, а також продовження підтримки проросійських рухів. У Росії хотіли, щоб усе це було виконано до 2030 року.

Один із найцікавіших і, певною мірою, найбільш застарілих розділів стосується планів РФ впливати на країни Балтії через економіку, торгівлю та бізнес. Безпосередньою метою було збільшення російського експорту та двосторонньої торгівлі з трьома країнами, а також залучення прямих інвестицій у прикордонні регіони Росії й у сфери інтересів – сланцеву хімію, зелену енергетику.

Обізнаність авторів документів щодо майбутнього повномасштабного вторгнення в Україну була дуже малоймовірною, вважає представник європейської розвідки, поінформований про походження планів (нагадаємо, що ці матеріали розроблялися в управлінні Кремля влітку-восени 2021 року, – Ред.). Російськомовна служба BBC повідомила, що Дмітрій Козак, заступник голови адміністрації Путіна, якому підпорядковується управління прикордонного співробітництва, виступав проти війни – тому й втратив прихильність російського президента. “Цілком імовірно, що зміна ситуації через війну змусила Кремль переглянути і змінити деякі плани щодо країн Балтії”, – каже джерело у розвідці.

Александер Тутс зазначає, що люди, які розробляли документи, схоже, не підозрювали про подальшу зміну реальності. “Наприклад, вони прагнуть збільшити експорт в Естонію до 2022 року, але минулого літа Росія сама вирішила закрити міст Нарва-Івангород для вантажівок (у відповідь на підтримку Естонією України, – Ред.). Як збільшити експорт, якщо закрити основний канал?” – каже Тутс.

Документи також передбачають вплив через підприємницькі кола на політику Естонії, Латвії та Литви. “Працюйте з естонськими бізнесменами, щоб пояснити нашу готовність відкрити для них російський ринок – за умови, що Таллінн пристосується до більш промосковської зовнішньої політики”, – заначено в одному з розділів. В іншому пункті йдеться про​​ створення стійких проросійських груп впливу серед економічної еліти Естонії.

“Підприємці є найбільш вразливою та впливовою категорією. Коли у політика закінчуються голоси та влада, він нічого не має. Але поки у бізнесменів є гроші, вони намагатимуться впливати [на політику] у власних інтересах”, – кометує Тутс. Представник KAPO нагадує, що таку ж тактику Росія використовувала в Україні, зокрема, щодо так званих “Луганської…” і “Донецької народних республік”.

▶️ “Російська система побудована на тому, що всі блефують”

Скоординована пропаганда та операції впливу з боку розвідки та органів безпеки грають велику роль у досягненні цілей Росією. “Це включає отримання розвідувальної інформації, роботу з агентами впливу, фінансування осіб у Європі [часто бізнесменів] для використання їх як лобі російських інтересів”, – заявили у Служби зовнішньої розвідки та контррозвідки Латвії спільно з Бюро захисту конституції.

“Ці документи дуже хитрі у стратегічному плані. Якщо ви хочете переграти свого суперника, зв’яжіть його з собою – економічно, торговельно, культурно”, – каже Тутс.

Одночасно він зауважує, що в документах є вигадки, які ніколи не здійсняться. І російські автори, ймовірно, добре це усвідомлювали. Він вказує на цілі щодо так званої мілітаризації та присутності НАТО у країнах Балтії. “Мілітаризація – це дзеркальна поведінка. Якщо ваш сусід по той бік кордону нарощує свою військову присутність, очевидно, що ви будете робити те саме. Тож якщо Росія дійсно хоче, щоб в Естонії було менше військової присутності, то вона має припинити агресію”, – коментує представник KAPO.

Тутс також звертає увагу на те, що у російських планах видно блеф. “Знаючи, як діє російський режим, можу сказати, що тамтешні службовці мають звичку брехати своєму начальству. Тому що начальство не любить отримувати неприкрашені звіти про реальну ситуацію. Якщо ви надасте їм прикрашені історії – ви будете жити в ілюзії. Російська система побудована на тому, що всі блефують. Тих небагатьох, хто намагається передати реальну картину, система морально з’їдає”.

За словами литовського експерта з міжнародних справ Марюса Лаурінавічюса, плани Кремля щодо Балтії відображають перевірену часом радянську тактику. “Це старий метод КДБ: ми повинні послабити наших ворогів. І найкращий спосіб послабити їх – зсередини, а не зовні. У чому вони мастаки – так це в роз’єднуванні суспільства, створенні проблем та конфліктів”.

▶️ “Вєлікая русская культура” і парасолька НАТО

Цілі з гуманітарної сфери передбачають, зокрема, популяризацію російської культури, збереження російськомовної освіти в Естонії та Латвії і “виховання талановитої російськомовної молоді у російських університетах”.

До середньострокових цілей належать створення сприятливого для Росії інформаційного фону; цілеспрямована робота з культурними середовищами та представниками громадянського суспільства, які “прихильні до Росії”. Щодо довгострокових планів, йдеться про посилення російського медійного впливу, збереження пам’яток і спільний підхід до трактування історії.

Джерело в розвідці іншої європейської країни назвало адміністрацію Путіна своєрідним мозковим центром, який, окрім створення подібних стратегічних документів, також приймає рішення щодо проведення дезінформаційних кампаній.

“Балтійські документи стосуються навіть не здобуття впливу у цих країнах, а, радше, політику стримування, запобігання зменшенню російського впливу”, – розповідає джерело. Співрозмовник додає, що лише невелика частина політичного керівництва РФ вірить у можливість повернення країн Балтії у свою сферу.

“Натомість решту впливу намагаються забезпечити гібридними заходами. Вони підтримують проросійські партії, звертаються до людей з подвійним громадянством і намагаються посилювати своїх прихильників у парламенті”, – пояснює джерело.

Плани Кремля щодо Латвії, Литви та Естонії загалом схожі. Але все ж є деякі відмінності.

У випадку Латвії та Литви окремо наголошується на “недопущенні створення баз НАТО”.

“Плани Росії отримати важелі впливу на Естонію, Латвію та Литву нагадують про те, чому вступ у НАТО був такою гарною ідеєю для цих країн, – каже Ден Фрід, колишній помічник держсекретаря США у справах Європи та Євразії. – Якби країни Балтії не були частиною Альянсу, Росія уже би на них напала. А так РФ не має іншого вибору, як брати участь у дешевих політичних інтригах у цих державах”.

У Латвії Росія мала наполягати на тому, щоб російська мова стала офіційною. Вона планувала здійснювати вплив через регіональні формації, такі, як Рада держав Балтійського моря (17 травня 2022 року РФ оголосила про вихід із РКБМ, – Ред.). План також передбачав створення до 2025 року школи при МЗС Росії в Латвії, яка “допоможе зміцнити позиції російської мови, культури, літератури та освіти”.

У литовських матеріалах на військовій складовій акцентується більше, ніж у випадку з Естонією та Латвією. Зокрема, там є пункт про недопущення розбудови у Литві систем ППО середньої дальності, зменшення присутності підрозділів НАТО та масштабу навчань. Окремо йдеться про те, що треба обмежити підтримку російської опозиції.

“Війна зменшила можливості російського впливу в Латвії. Особливо ускладнився процес здійснення впливу через публічну дипломатію, інвестиції, присутність капіталу та пропагандистські важелі. Проте самі цілі залишаються, навіть якщо доведеться коригувати методи їх виконання. Поточні наміри РФ – якомога більше розділити суспільство, сприяти невдоволенню державною владою, створити протиріччя між західними країнами, щоб перешкоджати ухваленню єдиних рішень”, – прокоментували у SAB Латвії.

▶️ Російський блекаут

Згідно з документами, Росія планувала звертати увагу на “загрози”, які могли б перешкодити їй реалізувати цілі у Балтії. Конкретніше – пильнувати за подальшою мілітаризацією НАТО, запровадженням санкцій, нібито фальсифікацією історії, нібито придушенням російської мови, культури та освіти.

Ще два ризики стоять окремо від інших – це робота центрів передового досвіду НАТО у Таллінні й Ризі та можливість відключення країн Балтії від енергомережі BRELL.

BRELL – це спільна електроенергетична система Білорусі, Росії, Естонії, Латвії та Литви. Країни Балтії кілька років тому вирішили розпочати масштабну підготовку до відключення від BRELL та приєднання до мережі континентальної Європи.

В Естонії оцінюють вартість переходу до європейської системи у 350 мільйонів євро – цей кошторис включає повну реконструкцію високовольтних ліній. Десинхронізацію з російською системою заплановано на кінець 2025 року, але країни Балтії ведуть переговори про те, щоб зробити це швидше.

Існує ризик, що Росія протягом цього часу може завчасно відключити країни Балтії від BRELL, аби зірвати балтійське енергопостачання. За поганого сценарію це може призвести до масових відключень електроенергії у трьох країнах.

“Сьогодні балтійська електроенергетична система значно краще підготовлена ​​до екстреного відокремлення від російської мережі, ніж це було, наприклад, восени 2022 року. А завтра ми будемо підготовлені навіть ліпше, ніж сьогодні, – каже Калле Кійк, оператор електромережі Elering в Естонії. – Якби Росія наважилися на екстрене відключення, країни Балтії технічно та юридично змогли б підключитися до континентальної європейської системи протягом декількох годин”.

Документи свідчать, що Росія сприйняла подібні плани як загрозу. Можливо, через це РФ скасувала раніше заплановане тестове калінінградське відключення. “З точки зору електроенергетики найбільший ризик для Російської Федерації – це обслуговування Калінінградської області. Важко і дорого підтримувати стабільну роботу невеликої мережі в ізоляції”, – пояснює Кійк.

“Велика європейська енергосистема має десятки тисяч генераторів, і забезпечує, що коли щось станеться з однією електростанцією, споживачі цього навіть не помітять… Але немає твердої впевненості, що Калініград впорався б із таким завданням”, – додає він.

Литовський міністр енергетики Дайнюс Крейвіс заявив, що Литва вважає себе лідером процесу відключення у Балтії, оскільки вона вже має 70% необхідної інфраструктури. “Ми плануємо синхронізувати нашу мережу зі Швецією набагато швидше. Це може статися вже на початку 2024 року”, – каже він.

▶️ Магія демократії

Згідно з документами, росіяни також бачили загрозу у роботі Центру колективної кібероборони НАТО в Таллінні та Центрі стратегічних комунікацій НАТО в Ризі, хоча вони не є військовими установами.

Яніс Сартс, гендиректор центру в Ризі, не дивується. “Напередодні повномасштабного вторгнення міністр оборони РФ Шойґу неодноразово вказував, що Стратком і Талліннський центр кіберзахисту є найбільшою загрозою Росії”, – каже він.

Російські побоювання він пояснює тим, що Центр стратегічних комунікацій – це одна з провідних організацій, які вивчають дії Росії, а також розробляють можливі способи реакції. “Цей документ ще раз доводить, що когнітивний простір є одним із інструментів російської війни. Ми не маємо оперативних функцій. Але магія демократії полягає в тому, що навіть відкритою розмовою про певні речі ми можемо отримати результати”, – резюмує він.

▶️ “Це класична російська п’єса, багато їхніх тактик узято прямо з КДБ”

Редакція VSquare поділилася з прем’єр-міністрам країн Балтії документами про стратегічні цілі Росії і попросила їх прокоментувати.

● Кая Каллас, прем’єр-міністерка Естонії

– Естонія і наші союзники вже давно усвідомлюють зацікавленість Росії у гібридній тактиці для досягнення цілей і спроб утвердити свій вплив в інших країнах. Це класична російська п’єса, багато їхніх тактик узято прямо з КДБ.

Не дивно, що Кремль прагне атакувати демократії, намагається підірвати чесність виборів, використовувати корупцію як зброю, розповсюджувати фейки та підривати єдність між партнерами. Однією з довгострокових цілей Росії є розширення та зміцнення власної влади, впливаючи на рішення наших урядів та громадян.

Найголовніше – бути свідомими і готовими. Цього року вибори проходять у багатьох демократичних країнах, тому ці країни мусять бути особливо пильними щодо будь-яких потенційних загроз.

Ми знаємо свого сусіда. Наша робота полягає в тому, щоб постійно ділитися знаннями про дії Росії і посилювати стійкість. Нам довелося зміцнити нашу оборону, щоб протистояти будь-якій загрозі, включаючи гібридну. І дуже важливо обговорювати ці питання публічно.

● Кріш’яніс Каріньш, прем’єр-міністр Латвії

– З моменту відновлення незалежності Латвія стикається з прагненням Росії зміцнити та розширити свій вплив у сусідніх країнах. Ми зберігаємо реалістичний погляд на зовнішню політику РФ та її ініціативи. Останніми роками, особливо після 24 лютого 2022 року, ми цілеспрямовано зменшували російську присутність у нашому економічному та інформаційному просторі, щоб нівелювати шанси східної сусідки впливати на обраний Латвією політичний курс. На міжнародному рівні Латвія активно виступає за ізоляцію Росії. Ми зорієнтовані на демократичних партнерів – держави ЄС, НАТО, Організацію економічного співробітництва та розвитку.

● Інґріда Шимоніте, прем’єр-міністерка Литви

– Я б сказала, що ті заходи, цілі, які згадуються – не дивують. Безумовно, енергетичні та соціальні питання, як-от етнічні меншини, їхні права – завжди вважалися такими, що їх Росія включила у свої плани щодо країн Балтії. Але враховуючи, що вторгнення в Україну все змінило, я вважаю, що це не дуже має значення.

Враховуючи максимум зусиль країн Балтії щодо енергетичної незалежності та безпеки – електромережі наразі є єдиним незавершеним пунктом. Немає комерційних потоків, просто технічна ситуація, яку ми намагаємося вирішити.

Джерело: grnt.media

Автор: Ярослава Шлапацька

Новости портала «Весь Харьков»