“Мріє взяти участи у звільненні міста”: історії ЗСУ
«Спочатку було важко, адже обстановка там була напружена і відбувались постійні провокації з боку ворога. Тоді у мене була досвідчена помічниця – німецька вівчарка Касана, навчена на пошук наркотичних речовин. З нею я прослужив 3 роки, доки Касана не пішла на «собачу пенсію», – розповів Микола.
Микола родом з Маріуполя і він, як ніхто розуміє, що таке війна. Попри свій юний вік, прикордонник уже має досвід у бойових діях. 23-річний молодик понад рік стримував ворога на Херсонському напрямку.
«У день повномасштабного вторгнення я перебував у групі реагування. Вперше нас підняли опівночі, тоді була інформація про готовність заходу колони ворожої техніки. А приблизно о 4-й ранку відбувся артобстріл нашого підрозділу. Потім зайшли колони танків, ворог активно просувався на нашу територію. Під обстрілами ми змогли відійти та об’єдналися з підрозділом ЗСУ. Понад рік ми обороняли перші рубежі на Херсонському напрямку», – згадує прикордонник.
Зараз хлопець повернувся до улюбленої справи та разом зі своєю новою чотирилапою напарницею Фемі навчається виявляти та затримувати порушників. Кінологія стала справою життя для Миколи. Він планує вступити до прикордонної академії, аби стати офіцером-кінологом.
«Понад усе я мрію про Перемогу та найбільше моє бажання – це особисто взяти участь у звільненні свого рідного міста – Маріуполя. Пам’ятаю, у 2014 році, коли я ще був підлітком, у нашому місті теж були бої і обстріли житлових будинків, але тоді я навіть і не уявляв, що стану військовим та особисто буду боротися з ворогом», – каже Микола.
282 
