У зруйнованому селі на Харківщині волонтери будують з нуля 5 будинків: на якому етапі проєкт

Розпочати життя з нуля намагаються жителі села Кам’янка на Харківщині. Родина Задніпровських, що повернулася додому після деокупації населеного пункту, побачила лише стіни свого будинку.

Олександр Задніпровський

Я дружину з дітворою вивіз, а сам тут залишився з матір’ю. Тоді при мені розбили хату, фосфором спалили. Тільки я був не у своєму погребі, а в сусідів. А мама на сусідній вулиці була в погребі. Ми залишилися, тому що в нас худоба була. А зранку прокинулися – все, худоби вже немає, тут вже кацапи бігають. Тікати нам прийшлося вже кущами – траса прострілювалася, кущами виходили.

Після повернення відразу розпочали відновлювальні роботи – перекрили дах, поставили паркан.

Олександр Задніпровський

Позабивали вікна, поставили на місце двері, трохи розмінували город та за двором, і пощастило – гараж не горів, він був розбитий. І стеля впала і накрила весь інструмент, я взяв у сусіда домкрати та все витягнув. Крупорушка, коси, кущоріз, кущі постриг рівненько. Вони тільки витягли спортивний велосипед і два газових балони. І все. Головне майно тут було. Але воно хай краще згорить, ніж їм дістанеться. Ми молоді, перспективні – ще наживемо. Головне що їх вигнали та воно їм не дісталося.

Дружина Олександра хоче, щоб її новий будинок нічим не відрізнявся від старого. Але, каже, можна зробити його трошки меншим, щоб було легше опалювати.

Тетяна Вітковська-Задніпровська

Тим паче діти ростуть, потроху роз’їжджаються. Дочка поступила, син вийшов на роботу, на Новій Пошті працює. А доця в Вінниці навчається. Важко, дуже важко починати все спочатку. В нас було все. Віримо. І надіємося, що вони до нас не повернуться. Їх ніхто не гукав, а вони приперлися. І забрали в нас дуже багато.

У Кам’янці зараз працюють волонтери – реалізують пілотний проєкт з відбудови житла з нуля. Поки що вкладають власні гроші, але сподіваються на допомогу польських та американських партнерів.

Володимир Чистяков, БФ «Єдність та сила»

Взялись восстановить дома людям, которые тут постоянно живут. Независимо от их благосостояния до войны. Приоритет – те, кто здесь живут и работают. Взялись им отстроить дома с нуля. На сегодняшний день потрачено около 30-40 тыс. дол. Строительство одного дома – коробка с крышей – виходит около 10 тыс. дол. Это эконом-вариант, недорогие материалы, но люди могут зайти, жить и работать. Это старт, с которого они могут начать новую жизнь.

Внутрішнє оздоблення робитимуть вже власники житла. У проєкті беруть участь п’ять сімей. Юрій згадує, в якому стані знайшов свій будинок після повернення.

Юрій

Кажуть, хто останній тут виїжджав, три дні він горів. Я в ньому і фосфор, і шестигранники знаходив. Ураган був на городі. Шість воронок будо на городі. Одну півтора дня закидував. Закидали, обробили землю і засіяли огород. Все посадили, для себе.

Зараз чоловік показує, яким буде його новий будинок. На новому фундаменті вже почали зводити стіни.

Юрій

Тут ванна буде. Там котельня буде окремо, там кухня, там – велика кімната для гостей. І дві спальні – одна дітям, одна нам.

Волонтерка Женев’єва з Америки вперше відвідала Кам’янку навесні. Розповідає, що найбільше її тоді вразив настрій місцевих.

Женев’єва Трейнер, волонтерка

Ми спілкувалися з фермером, у якого повністю розбите все хазяйство. Вщент. І для мене це був шок, тому що я знаю фермерів з Америки, я знаю, яка це важка робота. Позитивним шоком було його ставлення до ситуації, він ані на хвилину не зупинявся. Я його спитала, коли він знов планує відкрити ферму, на що він відповів: «Я її ніколи не закривав».

Електрики в селі немає, в кого є можливість – користуються генераторами. Але за місяць це виливається в кругленьку суму, а повноцінно обробляти свою землю поки що не виходить, розповідає Людмила.

Людмила Корнійча

Не розміновано. Нам обіцяли FSD розмінувати землі, вони робили опитування, знімали з дрона, але ще навіть не починали сільськогосподарські землі. Вони почали по селу, городи… А поля – хоч би комусь щось. Хоча б почали. Для кожного фермера хоч якусь би частину, щоб можна було б почати відновлювати щось. Щоб були б хоч якісь гроші, щоб прожити міг той фермер.

Людмила Корнійча

Ми все чекаємо, коли буде матеріал, коли будуть працівники для даху. Сподіваємося, що в цьому році накриємо, бо якщо не накриємо – наллє води і розмерзнеться фундамент. А якщо накриємо – можна буде всередині щось взимку робити. Вікна вставили, лишилося поставити назад склопакети, які повиймали, і тоді можна буде робити щось не на сквозняку, не на дощі.

Населення Кам’янки до війни становило 1226 осіб. Зараз тут проживає близько 70 людей.