12 жовтня 1957 року був вбитий Лев Ребет, 1-й Голова ОУНз

12 жовтня 1957 року агентом КДБ Богданом Сташинським (який потім вбив Степана Бандеру) був вбитий Лев Ребет (1912-1957) - 1-й Голова ОУНз.

Обидва замахи відбулися в Мюнхені за однаковим сценарієм, із застосуванням однакової зброї, розробленої у спецлабораторії КДБ. Від одного фатального під'їзду до іншого - хвилин 25 ходьби.

Богдан Сташинський, як і його жертви, теж був галичанином. За Ребета КДБ нагородило агента Сташинського фотоапаратом "Контакс", за Бандеру - орденом Червоного прапора.

12 жовтня 1957-го Сташинський увійшов у під’їзд на Карлсплац, 8, піднявся на поверх угору і зупинився на майданчику, знервовано стискаючи в руці газету. Через деякий час до розташованої тут редакції газети "Український самостійник" приїхав Лев Ребет - її редактор, професор Українського вільного університету, провідний теоретик українського націоналізму, керівник відколеної від бандерівського крила ОУН організації "двійкарів".

(Невеличка історична довідка: У 1954 році, в результаті відкритого конфлікту з Бандерою Лев Ребет і Зиновій Матла оголосили про створення нових керівних органів Закордонних частин ОУН, які очолили "на пару" - через це членів цього крила охрестили "двійкарями".

Ребет, зокрема, заперечував ідею "Україна для українців", яку сповідували Бандера і Стецько, звинувачуючи їх у "прихильності до тоталітаризму й авторитаризму".

Незабаром "двійкарі" провели конференцію, на якій легітимізували нову організацію - ОУН (з), тобто "за кордоном").

Швидко підіймаючись сходами, Ребет навряд чи звернув увагу на невідомого йому чоловіка, який спускався назустріч. І навряд чи встиг зрозуміти, чому сходи раптом стрімко попливли під ногами.

За мить незнайомець вийшов на вулицю і попрямував до розташованого неподалік готелю. Лев Ребет залишився лежати на сходах.

Медики, приїхавши на виклик, констатували природну смерть: ніщо не давало підстав сумніватися в тому, що міцний 45-річний чоловік помер від серцевої недостатності. На мікроскопічні скалки скла, які поблискували на його обличчі, уваги ніхто не звернув.

Коли через два роки і три дні історія з точністю повторилася в будинку за адресою Кройтмайєрштрассе, 7 і лікарі констатували смерть Степана Попеля (під таким іменем жив законспірований провідник ОУН Степан Бандера), на обличчі загиблого не повинно було залишитися жодного скла.

На той час у лабораторіях КДБ унікальну зброю вдосконалили: між ампулою з ціаністим калієм і дулом тепер двоствольного духового пістолета, який із силою випорскував смертоносну речовину, встановили металеву сіточку, що стримувала скалки від вильоту назовні.

Та через те, що вбивця вистрелив надто близько до обличчя жертви, на обличчі Бандери залишилися сліди, і цього разу медики змогли "розгледіти" ціаністий калій. Проте як саме і з чиєю допомогою він потрапив в організм загиблого, поліція так і не з'ясувала.

А ще через два роки в Німеччині вибухнула інформаційна бомба: втікши з Радянського Союзу через НДР у Західний Берлін, Богдан Сташинський прийшов до поліції і заявив, що вбив двох видатних діячів українського націоналістичного руху. Лев Ребет став першим, на кому випробував своє призначення цей гвинтик безжальної радянської машини.

(За матеріалами сайту “Історична правда”)

На фото: Лев Ребет з дружиною та дітьми. Мюнхен, 1956.

Джерело: https://www.facebook.com/Dmitriy.Chekalkin

Новости портала «Весь Харьков»