Злочинець досі не вважає себе злочинцем

Сара Нанні, депутат Бундестагу від Партії зелених, спікер фракції з питань політики безпеки:
Моя поїздка до країн Балтії цього року добігає кінця. І у мене є нагальна потреба сказати вголос те, що насправді всі вже давно повинні зрозуміти.
Росія готується до нападу на НАТО. Кремль відкидає всі дипломатичні пропозиції. Ця Росія — наш ворог.
Неприємно усвідомлювати, що хтось зробив нас своїм ворогом. Але важливо визнати реальність такою, якою вона є. Той, хто не ідентифікує своїх ворогів і не знає їх, піддає себе великій небезпеці.
У Європі існує розлом між Сходом і Заходом, глибину якого я по-справжньому усвідомила лише під час цієї поїздки. Суспільства, що пережили радянське панування, такі як країни Балтії, виробили жорстку волю до виживання, яка загострює їхній розум.
На відміну від Німеччини та значної частини Європи, між Росією та жертвами радянського імперіалізму так і не сталося примирення. Не тому, що жертви цього не хотіли, а тому, що злочинець досі не вважає себе злочинцем.
Брутальна російська імперія для сьогоднішньої Росії — не історичний ганьба, а славне минуле. Балти це прекрасно розуміють. У них немає ілюзій щодо сучасної Росії.
Їхній інстинкт виживання настільки сильний ще й тому, що на кону реально стоїть виживання їхніх колективів. Те, що нам 82 мільйона німців важко навіть уявити. Ніхто не збирається нас усіх знищувати. А ось 1,4 мільйона естонців — можливо, так.
Хто хоче вижити, той готується до боротьби. Правда полягає в тому, що у країнах Балтії самостійно дуже мало шансів на виживання. Вони це знають. Тому вони запрошують Велику Британію, Канаду та Німеччину в якості рамкових націй для захисту своїх країн.
Німці іноді запитують: яке це має відношення до нас? Скажу так: немає жодної причини вважати, що сьогоднішня Росія буде прагнути до меншого впливу в Європі, ніж Радянський Союз. А той доходив до Берліну.
Звучить божевільно? Так і є. І це реальність.
Питання, отже, в тому, чи хочемо ми вижити. Як окремі люди, як сім’ї, як суспільство, як демократія?
Окремі люди можуть (?) вижити як колаборанти. Сім’ї — вже ні, не кажучи вже про суспільства та демократію.
Якщо ми хочемо вижити в тому, що на нас насувається, що має статися ЗАРАЗ?
У країнах Балтії я представила нашу ідею, засновану на добровільній мобілізації всіх поколінь і статей. Кожен повинен знати, де і як він може бути корисний у надзвичайній ситуації.
Чи це призведе швидше до цифри в 260 000 солдатів? Не обов’язково. Але в разі необхідності можна буде спиратися на більш широкий резерв і мати справу з суспільством, яке зберігає спокій і згуртованість, а не впадає в паніку.
Нас у Німеччині 82 мільйони. Якщо хоча б 10 % у кризовій ситуації будуть краще підготовлені цивільно або військово, ніж зараз, це вже багато що змінить для всіх.
Ще важливіше: обговорюючи ситуацію, ми отримуємо шанс стати стійкими і в головах. Це необхідно.
Один балтійський колега запитав мене: яка найбільша загроза для Німеччини з боку Росії? І моя відповідь його здивувала: операції в інформаційному просторі. Занадто багато німців, включаючи політиків, потрапляють на цю вудку.
АфД, БСВ і частина Лівих повторюють брехню з Москви про те, що агресія Росії — це неминуча реакція на суверенні рішення європейських держав.
ХДС/ХСС погоджуються на політизацію конституційних органів — те, що ще нещодавно було табу і не без причини вважалося кроком до орбанізації, яка в довгостроковій перспективі може бути вигідна лише Москві.
СДПГ досі не пропрацювала належним чином, як "Газовий Герд" та інші зробили нас економічно і політично залежними від імперіалістичної Росії.
У нас, у "зелених", знову і знову виникає сильне бажання нарешті поговорити про інші теми і про мир — навіть якщо в аналізі ніхто не має ілюзій щодо Росії.
Ці способи мислення, відірвані від реальної ситуації в Європі, небезпечні. Вони призводять до того, що Росія поступово втягує нас у війну, не даючи нам достатньо часу підготуватися до того, щоб її виграти.
Я впевнена: ми все одно переможемо, якщо справа дійде до жорсткого протистояння. Тому що не всі дозволяють себе відволікати і просто чесно виконують свою роботу.
У тому числі — і особливо — у святкові дні. Дякую вам за це. Завдяки таким людям, як ви, я сплю спокійно.
І так, ви теж можете спати спокійно. Страх роз'їдає душу. Будьте краще внутрішньо стійкими, насолоджуючись життям. Кожне щире обійняння — удар по ненависнику Путіну, кожен тост за дружбу — промінь світла проти російської темряви.
Підкорити можна тільки того, хто готовий відмовитися від своєї внутрішньої свободи. Я знову переконалася в цьому в розмовах з білоруською опозицією. Вони борються проти темряви Лукашенка і ніколи не втрачають надії. Вони повинні бути прикладом для всіх нас.
Європа стане демократичною скрізь. Європа стане вільною скрізь. Європа буде повна любові скрізь. Я в цьому впевнена. Радійте цьому. Це буде прекрасно.
Джерело: https://www.facebook.com/annopolsky



