МОК дискваліфікував Гераскевича через «шолом пам'яті», назвавши це політичною пропагандою. Але...

А тепер давайте подивимось, як МОК вибірково застосовує це правило, і як «політичні гасла» спокійно лунали на минулих Олімпіадах:

● 1968, Мехіко. Після вторгнення військ Варшавського договору до Чехословаччини чеська гімнастка Чаславська демонстративно відвернула голову під час виконання гімну СРСР на церемонії нагородження. МОК її не дискваліфікував і медалі не забрав.

● 1980, москва. Польський стрибун із жердиною Козакевич після перемоги показав радянській публіці знаменитий «bras d'honneur». СРСР вимагав позбавити його золота, але МОК цього не зробив.

● 2002, Солт-Лейк-Сіті. На церемонії відкриття підняли прапор США, знайдений серед руїн Всесвітнього торгового центру після терактів 11 вересня 2001 року. Це було символічним актом пам’яті та солідарності. МОК це дозволив.

● 2012. Лондон. Після теракту проти ізраїльської команди 1972 року активно вимагали офіційну хвилину мовчання під час церемонії відкриття. І Хоча МОК формально не включив її до програми, але під час Ігор відбулися меморіальні заходи з участю керівництва МОК.

● 2016, Ріо. Деякі спортсмени демонстрували символіку чи жести солідарності (зокрема щодо внутрішньої політики Бразилії). МОК фактично не застосовував суворих санкцій.

● 2020, Токіо. Спортсменки ставали на коліно проти расизму, учасники демонстрували політичну символіку — без серйозних санкцій.

Що стосується Гераскевича — МОК показав своє справжне обличчя, коли вирішив дискваліфікувати українського спортсмена, але єдине, чого вони добилися — це про те, що про вбитих росіянами українців говорять тепер не лише на Олімпіаді, а і по всьому світу.

Джерело: https://t.me/truexanewsua/131878

Новости портала «Весь Харьков»