Дрони замість контактного бою: оператори БпЛА показали роботу по окупантах на Харківщині

Майже чотири роки нищить ворога гвардієць Андрій з позивним «Самбіст» із Харкова. Починав розвідником – зараз командує підрозділом безпілотних систем. До військової частини, де проходив строкову службу, будівельник у цивільному житті прийшов у лютому двадцять другого року.

Андрій «Самбіст», командир підрозділу безпілотних систем

Родина переночувала в метро, тому що дуже сильно бомбили, прилітали ракети, щоб переждати оцю чергу, яка була від самої Полтави до Києва. Мама, батько, собака, дружина, дитина, дві машини, сіли та поїхали. А я взяв зброю.

Підрозділ Андрія відповідає за повітряне ураження противника. Йдеться про розвідку, корегування, дрони-камікадзе та бомбери. За словами гвардійця, нищити росіян із дрона ефективніше, ніж у контактному бою. Згадує свій перший і найуспішніший досвід скиду.

Андрій «Самбіст», командир підрозділу безпілотних систем

Знайшли окупанта, який йшов із білим пакетом. Я кинув в нього ВОГ десь за ним півтора-два метри, був розрив. Він побіг, побіг він недалеко, йому назустріч вибіг його коріфан, почав надавати допомогу. Кинув другий, цей 200, другий 300, другий починає тікати, я встиг повернутись назад, підчепити ще один ВОГ і залетіти трошки наперед, і до цього другого вже біг третій допомагати, і якраз от-от вони зійшлись якраз у місце, де був вибух.

У цій майстерні на Південно-Слобожанському напрямку дрони нацгвардійців готують до вильоту. Перевіряють, ремонтують та налаштовують. Поки на 3D принтері друкується деталь для дрона, гвардієць Максим із позивним «Олівер» готує інший борт для тестування. Максим повернувся до підрозділу після важкого поранення, лікувався майже півтора року. Переводитися на тилову посаду відмовився – тут його побратими. Харківський бармен до повномасштабного вторгнення мав хобі, що у війську виявилося безцінним – цікавився безпілотниками.

Максим «Олівер», військовослужбовець підрозділу безпілотних систем

Почнемо з того, що дрони приходять різні, вони різні прошивки бувають, різні можуть бути модулі зв’язку там стояти. І з цим приходиться працювати: прошивати їх або там перепаювати щось, перероблювати. Ну, фронт роботи, скажемо так, різний буває.

Від підготовки бортів до вильоту, говорять гвардійці, залежить збереження життя побратимів та виконання бойового завдання. Ілля з позивним «Логан» у мирному житті кермував бетонозмішувачем у Харкові. На фронт пішов добровольцем на початку повномасштабної війни. У пригоді став досвід строкової служби у морській піхоті, де познайомився з безпілотниками.

Ілля «Логан», військовослужбовець підрозділу безпілотних систем

В принципі, тут головне бажання Вчитися, керувати, розбиратися в апаратурі — це не так, щоб складно, але є деякі нюанси, які треба вчити, знати, запам’ятовувати, напрацьовувати. І це все постійно треба робити, робити, робити.

Новому гвардійці навчаються постійно та обмінюються досвідом. Командир підрозділу Андрій пишається кожним своїм бійцем. Турбується про тих, з ким служить пліч-о-пліч. Тут вже родинами дружать. А на цих кадрах дворічної давнини, ризикуючи життям, під обстрілами, повертає додому полеглого воїна.

Андрій «Самбіст», командир підрозділу безпілотних систем

Тут підрозділ, який тримається один за одного. А-а і найголовніша наша мета, мабуть, це помста за тих хлопців, яких ми просто втратили. 03.28 + 03.43 Тобто, ну, це вже велика родина. І за кожного, хто там, кого ми втратили з наших, ну, я скільки буду жити, стільки буду уражати ворога.

Хлопчики, ми знайдемо вас усюди!