Алергія: все, що треба про неї знати

Якщо ви коли-небудь відчували свербіж у носі, чхали чи кашляли, реагуючи так на цвітіння рослин, шерсть тварин, пил чи невідомий вам подразник, ‎ймовірно, ви належите до третини населення планети, схильної до алергії.‎

Всесвітня організація охорони здоров'я визнала алергію хворобою XXI століття. ‎Лише за останні три десятиліття частота цієї хвороби зросла у вісім разів. І, на ‎думку фахівців, це ще далеко не пік.‎

Для того, щоби розповісти громадськості більше про алергію, Всесвітня ‎організація алергії (WAO) оголосила наприкінці червня - початку липня Всесвітній ‎тиждень алергії.

Ми запитали в експертів, чому виникає алергія, від яких подразників ‎найбільше страждають українці та чи можна вилікувати алергію.

Чому алергія - це пандемія?‎

Збільшення кількості хворих з алергією вписується в гігієнічну теорію розвитку ‎алергічних захворювань, пояснює лікар-алерголог Юрій Бісюк.‎

Усе почалося з того, що у 1989 році британський епідеміолог Девід Страчан ‎простежив частоту виникненням алергії у дітей з багатодітних ‎сільських родин та дітей-одинаків з великих міст. Він з'ясував, що у сільських дітей і дітей з багатодітних родин алергії виникають значно рідше.

Тож вчений припустив, що на алергію ‎впливає гігієна і довкілля.

‎"Сьогодні ця теорія підтверджена. Вона показує, що в країнах західного стилю ‎життя кількість хворих сягає майже 50% всього населення. Українська статистика ‎за останні 10 років зросла в декілька разів і тенденція до збільшення ‎спостерігається щороку", - розповідає Юрій Бісюк.‎

Це пояснюється тим, що наша імунна система створена для боротьби з мікробами, але в ‎сучасних умовах життя система не стикається з цими мікроорганізмами, тому ‎починає реагувати на харчі чи пилок рослин.‎

Чому ж імунна система не отримує стимулу до розвитку?

Перша проблема в їжі, адже продукти з супермаркету мають тривалий термін зберігання, оброблені ‎антибіотиками й пестицидами.

Друга - часте і неконтрольоване використання ‎антибіотиків, які знищують власні мікроорганізми людини.‎

Глобально людство вже нічого не може змінити у темпах зростання ‎хворих з алергією. Єдиний варіант, на думку Юрія Бісюка, це "повернення до природи". ‎

Прикладом цьому є спільнота амішів, які живуть відрізаними від світу в штаті ‎Огайо, США. ‎

‎"В Україні вже зростає третє покоління алергіків. Кожне наступне хворітиме на ‎алергію більше і більше. Ці зміни формуються на генетичному рівні й передаються ‎на наступні покоління", - пояснює прогноз на майбутнє лікар-алерголог.‎

Чому з'являється алергія

Чіткої відповіді на це запитання поки що не існує. Питання наразі вивчають.‎

Величезна роль відведена спадковим факторам, пояснює дитячий алерголог ‎Андрій Юрас.

"Якщо в родині хтось мав алергію, то велика ймовірність, що у ‎пацієнта також може бути алергія. Але спадковість - це важливий, але не ‎визначальний чинник", - каже фахівець.

Важливе значення має харчування і стан шкіри дитини у перші дні життя.

"Саме в дитинстві закладається сенсибілізація, ‎виробляється надмірна чутливість організму до певних видів подразників, які не ‎несуть жодної загрози, відбувається контакт з алергеном", - пояснює алерголог. ‎

Починається все з грудного вигодовування. Доведено, що воно має захисний вплив ‎на розвиток алергії у порівнянні зі штучним чи змішаним вигодовуванням.‎

Раннє введення алергенів у раціон дитини формує до них толерантність. ‎‎

"Щоб в дитини не розвинулася алергія у два роки, потрібно включати продукти, на ‎які частіше розвивається алергія, — яйця, борошно горіхів - у прикорм піврічної ‎дитини", - підтримує колегу Юрій Бісюк.

Другий момент - це стан шкіри дитини. Так, шкіра з атопічним дерматитом не здатна отримувати вологу.

"Через таку шкіру дитина стає чутливою до різних алергенів і потім ‎проявляється алергія", - пояснює Андрій Юрас.‎

Також, якщо з раннього віку дитина контактує з шерстю собак, то має менший ризик алергії, і не лише на собак. Це пов'язане з тим, що собака на шерсті ‎може принести інші алергени, до яких "привчиться" імунітет дитини.‎

На що алергія в українців ‎

В Україні є свої найпоширеніші алергічні подразники.

На першому місці - алергія на пилок амброзії та полину, розповідає алерголог Юрій Бісюк.

Вона призводить до ‎загострення алергічного риніту, кон'юнктивіту, бронхіальної астми, атопічного ‎дерматиту.

"В Україні дуже багато амброзії та полину - біля заправок, зупинок, де її ‎ніхто не косить, вона сягає двох метрів", - додає Бісюк.

У багатьох українців є алергія на пилок лугових трав, зокрема тимофіївки

На другому місці серед найчастіших алергічних подразників - дерева, зокрема береза, вільха, дуб, фундук.

Навесні їхній пилок може переноситися на відстань у ‎‎200-300 км.

"Алергічна реакція не потребує високої концентрації подразника, достатньо ‎декілька зерен пилку, щоб отримати важку реакцію", - пояснює фахівець.

Ще одним подразником для українців є лугові трави (тимофіївка та жито).‎

Харчова алергія в Україні частіше трапляється у дітей і може проявитися вже з першого ‎року життя. Вона виникає на два продукти - білки яєць і коров'яче молоко.

Ця алергія може трансформуватися у розвиток атопічного дерматиту або екземи. ‎Таких дітей майже 15%.

Серед тварин, на шерсть яких виникає алергія, на першому місці коти й собаки. Крім того, це може ‎бути шерсть коней чи морської свинки. ‎

Інший вид алергії - на кліщі домашнього пилу. Ці кліщі харчуються біологічними ‎продуктами людини й зустрічаються навіть у стерильних операційних. ‎

‎10% українців мають алергію на плісняві гриби, які живуть під опалим листям ‎дерев. Найпопулярніший з них - Alternaria alternata.

Гриби люблять вологу, тому їхній ‎час - це осінь, весна і навіть літній час після дощів. Вони можуть викликати важку форму ‎бронхіальної астми. ‎

Пилок берези викликає алергію у багатьох українців

Окрім того, додає Андрій Юрас, українці часто називають алергією те, що нею не є. ‎До прикладу, почервоніння чи свербіж у місці укусу комара чи комахи в народі ‎називають алергією, хоча насправді це місцева реакція на укус комахи. Переважно ‎на укуси комах реагують люди, які мають респіраторну алергію.

"Маски" алергії

‎"Алергію досить легко визначити. Але зі своєї практики я бачу, що десь 30% пацієнтів ‎вже довго лікувалися не від алергії", - розповідає Юрій Бісюк.‎

‎"Часто лікують бронхіт, кажуть, що це вірусна чи бактеріальна інфекція, однак кашель ‎не зникає від антибіотиків. А там, виявляється, алергія і бронхіальна астма. Другий варіант - риніт, синусит. Ходять до лора, промивають, п'ють ‎антибіотики, а це може бути алергічний риніт", - пригадує алерголог.‎

Шерсть домашніх улюбленців також може бути алергеном

Буває, ходять до дерматолога, лікують екзему рук, згадує фахівець, а це - алергія на ‎кліщі домашнього пилу.‎

Перелік доповнює Андрій Юрас. Анафілаксія на укус комахи може маскуватися під ‎панічний чи тривожний розлад.‎

Харчова алергія маскується під кишкові інфекції. Коли пацієнт внаслідок харчової ‎алергії має блювання, пронос, болі в животі, може здатися, що це часті кишкові ‎інфекції. А насправді - це прояви харчової алергії, пояснює лікар.‎

‎"У цьому небезпека алергії - вона непередбачувана й епізодична. Наслідком ‎нелікованої алергії може стати порушення сну, гіпоксія, низька працездатність і навіть ‎анафілактичний шок", - застерігає Андрій Юрас.‎

Якість життя хворих на алергію дуже страждає, додає фахівець.

Міфи про алергію

Алергія як не до кінця зрозуміла для людини хвороба, оповита численними міфами. ‎

Зокрема, у народі побутує думка, що усе червоне - це алерген. Фахівці спростовують: ‎це не так.‎

‎"Є певні продукти червоного кольору, які можуть викликати прояви, схожі на алергію, а насправді це псевдоалергія. Це деякі червоні фрукти та ягоди. Під час ‎обстеження алергії на них не виявляють. Тут достатньо лише зменшити дозу до ‎мінімальної", - розповідає лікар Андрій Юрас.‎

‎"При алергії навіть мінімальні дози викликають прояви. При псевдоалергії зменшення ‎кількості продукту не дає симптомів", - додає алерголог.‎

Ще один міф - жінкам, які годують дитину грудьми, потрібно сидіти на дієті та не їсти ‎нічого, що може викликати алергію. Це не так. ‎

‎"Доведено, що для того, аби в організм дитини потрапило достатньо алергену, щоб ‎викликати алергію, дитина повинна випити в день 100 літрів молока. Алергенів у молоці матері дуже небагато, і вони не здатні викликати алергію. Вони, навпаки, можуть допомогти дитині розвинути стійкість до алергенів", - пояснює лікар.

Червоні овочі і фрукти, а також горіхи, білок яйця і молоко вважають сильними алергенами

Те саме стосується введення алергенів у прикорм дитини. Продукти, які традиційно ‎вважаються алергічними, треба вводити у прикорм якомога раніше, додає експерт.‎

‎"Часто спостерігаю ситуацію: у вас алергія? Посадимо вас на гіпоалергенну дієту і ‎все буде набагато краще. Обстеження ніхто не робив, але люди сидять на такій дієті ‎цілими сім'ями", - розповідає Юрій Бісюк. ‎

Він пояснює, що спочатку треба обстежитися, дізнатися, на які саме продути є ‎алергія і виключити ці продукти. Не завжди повне виключення продукту дає гарний ‎ефект.‎

Ще один міф - твердження про те, що алергія не лікується. До ‎недавнього часу це було правдою. Медицина була здатна лише контролювати ‎симптоми.

Але за останні 20 років у світі з'явилися методи лікування, за допомогою яких ‎можна якщо не вилікувати, то досягти тривалої ремісії. ‎

‎"Лікувати алергію уже можна, можна її навіть вилікувати", - пояснює Андрій Юрас.‎

Источник: bbc.com

Новости портала «Весь Харьков»