Цитують частково, тому публікую повну відповідь Amnesty International - Ганна Маляр

На нашому щотижневому брифінгу, звісно, було питання щодо звіту Amnesty International.

Бачу, що цитують частково, тому публікую повну відповідь.

Україна продовжує політику відкритості та об’єктивного підходу до юридичної оцінки дій як агресора, так і дій наших військових, які здійснюють оборонні заходи.

Я нагадаю, що війна в Україні триває з 2014 року. З того часу Україна сама звернулась до Міжнародного кримінального суду і дозволила юрисдикцію Міжнародному кримінальному суду на своїй території розслідувати воєнні злочини та злочини проти людяності. На відміну від Російської Федерації, яка навпаки закриває всі свої злочини від міжнародної спільноти та не виконує рішення Європейського суду з прав людини.

Ще хочу нагадати, що українська правоохоронна система та наші суди розслідували і виносили вироки тим українським військовим, які вчиняли злочини в зоні бойових дій. В нас багато таких прикладів. Йдеться про 2014 рік. І коли є фактаж, підкріплений прізвищами - де, хто і що вчинив – ми відкриті до розслідування, встановлення контексту і самої ситуації, в якій це відбувається.

Тому що без контексту, якщо ми говоримо про голі дії, об’єктивною оцінка бути не може. Якщо такі факти є у міжнародних організацій - наші правоохоронні органи готові з’ясовувати обставини.

Потрібно звернути увагу, що такі дослідження, не враховують низку факторів. Наприклад, що росіяни використовують тактику захоплення і утримання населених пунктів і поки ми чекатимемо російського ворога в полі, як це іноді дехто нам радить, росіяни просто займуть всі наші будинки. Тому українські міста і села укріплюються і обороняються від міжнародного злочинця, від держави-злочинця, яким є Російська Федерація.

За принципом досягнення найбільшої ефективності відбувається розміщення підрозділів протиповітряної оборони для прикриття неба над населеними пунктами.

Сили оборони України спільно з військовими адміністраціями і органами місцевого самоврядування регулярно закликають місцеве населення та проводять евакуацію цивільних з прилеглих до районів ведення бойових дій населених пунктів. Усім надаються рівні права на добровільній основі щодо переміщення у відносно безпечні регіони, але не всі мирні жителі погоджуються на це.

Для отримання об’єктивного та коректного результату дослідження мають значення методи та підходи до аналізу та викладення інформації.

Коли у тексті про дії українських Збройних Сил під час війни немає аналізу дій ворога, це схоже на дослідження дій жертви без урахування дій озброєного ґвалтівника. Тобто отримати об’єктивні висновки за такого підходу просто неможливо.

Ми розуміємо, що Російська Федерація не допускає міжнародні організації до фактажу, який можна використати для дослідження обставин. Взагалі - ні на тимчасово окуповані території, ні відповідно на свою територію.

Тож наразі Україна не лише жертва агресії, якої ще світ не бачив, а Україна ще й жертва власної відкритості.

Бо подібні звіти, не маючи того на меті, спотворюють реальну картину міжнародного злочину агресії , який вчиняється на території України з 2014 року.

У звіті немає інформації про умови, в яких діє Україна. А це умови оборони і відповідно немає хронології подій про те, що злочин спочатку вчиняє Російська Федерація, а Україна боронить свою землю.

Більше того, Україна рятує своє власне існування як держава.

А Росія взагалі ігнорує будь-які правила, будь-які звичаї ведення війни, будь-які норми міжнародних конвенцій і не дозволяє міжнародним організаціям будь-яким чином вивчати те, що вона робить.

І у такій ситуації постає питання об’єктивності будь-якого розслідування, якщо ми говоримо тільки про розслідування дій жертви.

Важливо згадати Бучу, Маріуполь для того, щоб дослідження було об’єктивним. Щоб на цих прикладах показати всі порушення і міжнародні злочини, які вчиняє Росія.

Але найстрашніше у висновках, які гуртуються тільки на діях жертви, що вони порушують ієрархію, важливість і вагу злочинів.

Тому що для світу, для всієї міжнародної спільности, після Другої світової війни найстрашнішим злочином є все-таки злочин агресії, який порушує суверенні кордони держав і загрожує всьому миру.

У цій ситуації первинними мають бути не поради українським Збройним Силам, які сьогодні боронять собою Європу, а первинною від всіх міжнародних організацій мусить бути вимога до всього світу - зупинити міжнародний злочин Російської Федерації – агресію, від якого загинуло вже тисячі мирних жителів.

Росія не зупиниться на території України. Тому в даній ситуації, Україна відкрита до розслідувань і ми їх проводимо, але ми вважаємо, що ключова увага і вимоги всього світу повинні зосередитись на діях Російської Федерації, які становлять загрозу для всього світу.

Джерело: https://www.facebook.com/ganna.maliar

Новости портала «Весь Харьков»