Фактчек - Путін написав статтю про Україну. І збрехав щонайменше 10 разів (насправді більше)

Хороша Росія, бідна "Малоросія", поганий Захід. Ми прочитали величезну статтю російського президента: через рядок це – брехня і пропаганда

Президент Росії Володимир Путін написав статтю на 40 000 знаків про те (якщо зовсім коротко), що росіяни і українці – один народ (але національності українець ніколи не було), Україна – немає такої країни, території треба забрати. Вона явно заточена на українську аудиторію: на сайті Кремля виклали версію українською мовою. У ній Путін, у якого відсутня історична освіта, транслює десятки міфів ще радянської пропаганди, виправдовуючи війну Росії проти України.

Ми прочитали цей шедевр пропаганди (а вам не рекомендуємо). Про що стаття Путіна і в чому він бреше: 10 фактів.

1. Стаття переповнена стереотипами і відкритою брехнею. Україна – це окраїна, український народ вигадали поляки з австро-угорцями, а насправді була велика російська нація з великоросів, малоросів і білоросів. І всі вони – спадкоємці Київської Русі, які говорили однією мовою і зберігали одну віру. Після навали Батия східні руські землі потрапили під ординську залежність, а західні – увійшли до складу Князівства Литовського. А коли Литва об'єдналася з Польщею, розпочалося витіснення православ'я, і українські козаки стали просити заступництва у Москви, і сам Богдан Хмельницький "дякував царю Олексію Михайловичу" за міцну руку. І жилося Правобережжю в Польщі важко і під гнітом, а Лівобережжя процвітало.

І в СРСР теж українцям було добре і привільно, пише Путін. Ніякого Голодомору не було, а була активна українізація. Хоча української мови теж не було, просто за століття життя в різних державах виникли різні "говірки" і "малоросійські народні вирази". Але потім саме більшовики розділили і легалізували українців, білорусів і росіян. А після розвалу союзу Захід використовував радикалів і неонацистів, яким потурали влада й олігархи, щоб відштовхнути Україну від дружньо налаштованої Росії. Кінець.

2. Українці, йдіть (звідки?), з чим прийшли. "У 1954 році до складу УРСР була передана Кримська область РРФСР – з грубим порушенням діючих на той момент правових норм... Росія була пограбована... Хочете створити власну державу? Будь ласка! Але на яких умовах?.. Республіки-засновниці Союзу... повинні повернутися до тих кордонів, в яких вони вступили до складу Союзу. А всі інші територіальні надбання – це предмет для обговорення, переговорів, тому що анульована основа... Ідіть з тим, з чим прийшли... Довільне перекроювання кордонів більшовики... почали ще до створення Союзу, і всі маніпуляції з територіями проводили волюнтаристськи, ігноруючи думку людей".

Насправді. Є один маленький нюанс, пише в своєму Facebook член ТКГ у Мінську Денис Казанський. До складу СРСР Україна у 1922 році входила без Криму, але з Таганрогом, Кам'янським, Гуковим і значним шматком сучасної Ростовської області. Ця земля тоді входила до складу Донецької губернії УРСР і була передана до складу РРФСР тільки в 1924 році. І якщо вже "великий історик" вирішив згадати про кордони 1922 року, то нехай повертає Таганрог з Шахтами і Новошахтинським, вважає Казанський.

3. Все життя Росія "опікала" Україну. "Щоб Україна відбулася як незалежна країна. У важкі 90-ті роки і в новому тисячолітті ми надавали Україні вагому підтримку. В Києві використовують свою "політичну арифметику", але у 1991-2013 роках лише за рахунок низьких цін на газ Україна заощадила для свого бюджету понад $82 млрд, а сьогодні буквально "чіпляється" за $1,5 млрд російських платежів за транзит нашого газу до Європи... За умови збереження економічних зв'язків... ефект для України налічував би десятки мільярдів доларів".

Насправді. Росія з 2005 року шантажувала Україну постачанням газу і влаштовувала щорічні "газові війни". З 2008 року діяв невигідний для України газовий контракт Тимошенко-Путіна, який приніс Україні збитків на $32 млрд. У 2019 році Стокгольмський арбітраж визнав несправедливою ціну Газпрому на газ і дійшов висновку, що Росія не виконала зобов'язання перед Україною майже на $5 млрд за транзит газу. Жодної "підтримки" України не було: транзит російського газу в Європу відбувався за заниженим тарифом.

4. На Майдан вийшли бідні та нацики. "Невдоволення людей, викликане найгострішими соціально-економічними проблемами, помилками, непослідовними діями тодішньої влади, просто цинічно використали. Західні країни безпосередньо втрутилися у внутрішні справи України, підтримали переворот. Його тараном виступили радикальні націоналістичні угруповання".

Насправді. Українці вийшли на Євромайдан через те, що Янукович після зустрічі з Путіним в Сочі різко здав назад і передумав підписувати угоду про асоціацію з ЄС. А Революція гідності розпочалася в листопаді 2013 року, коли силовики Януковича жорстко розігнали студентів на майдані Незалежності. У суді про держзраду Януковича ексглава СБУ Валентин Наливайченко повідомляв, що поки на Майдані йшли акції протесту, в Україну тричі приїжджали групи генералів і офіцерів ФСБ Росії.

5. Крим і Донбас зробили свій вибір. "Проект "анти-Росія" відкинули мільйони жителів України. Кримчани і севастопольці зробили свій історичний вибір. А люди на Південному Сході мирно намагалися відстояти свою позицію... Їм стали погрожувати етнічними чистками і застосуванням військової сили. І жителі Донецька, Луганська взялися за зброю, щоб захистити свій дім, мову, життя... Послідовники бандерівців... і зараз не відмовляються від подібних планів. Чекають на свій час. Але не дочекаються ".

Насправді. Росія окупувала Крим, використовуючи сили Чорноморського флоту РФ в Севастополі і перекинувши на півострів додаткові війська без розпізнавальних знаків (Путін цього не заперечує, Росія офіційно нагородила своїх військових і генералів медалями "за повернення Криму"). Прикрити окупацію Криму він намагається псевдореферендумом. Там не було і не могло бути жодного вибору. На Донбасі навесні 2014 року Росія фінансувала і керувала бойовиками, а влітку вчинила масове вторгнення в Україну. На основі підрозділів вторгнення і найманців були створені регулярні структури окупаційних військ на Донбасі.

6. Війна на Донбасі – громадянська, а не російсько-українська. "Державний переворот і дії київської влади неминуче спровокували протистояння і громадянську війну... Загальна кількість жертв, пов'язаних із конфліктом в Донбасі, перевищила 13 тисяч людей. Серед них старі люди, діти. Страшні, непоправні втрати. Росія зробила все, щоб зупинити братовбивство". "Сотні тисяч українців приїжджають до нас на заробітки і зустрічають тут привітність і підтримку. Така ось виходить "країна-агресор".

Насправді. Саме Росія організувала війну на Донбасі, про що прямо говорять виконавці в особі Ігоря Гіркіна (Стрєлкова). Вона тренувала диверсантів у Криму, а потім закинула на Донбас, щоб вони розпалили війну. Тобто – Росія зробила все, щоб розпочати "братовбивчу війну", а потім і прямо наказала порушити український кордон і ввела війська на Донбас. Уже восьмий рік Росія не перестає погрожувати Україні і брязкати зброєю. На окупованих територіях і на кордоні сьогодні перебувають близько 90 000 російських солдатів.

7. Україна не хоче виконувати Мінськ. "Представники України періодично заявляють про "повну прихильність" Мінським угодами, на ділі ж керуються позицією про їхню "неприйнятність". Не налаштовані всерйоз обговорювати ані особливий статус Донбасу, ані гарантії для людей. Хочуть експлуатувати образ "жертви зовнішньої агресії" і торгувати русофобією. Влаштовують криваві провокації в Донбасі. Словом, у будь-який спосіб привертають до себе увагу зовнішніх покровителів і хазяїв".

Насправді. Росія перетворила мінський трек на фарс. Вона блокує будь-які українські ініціативи в рамках мінського процесу, намагається підмінити сторони конфлікту, – на кшталт того, що не вона, а ОРДЛО є "другою стороною у конфлікті з Україною". Мінські переговори вже близько року відбуваються намарно. Росія відмовляється навіть іти на обмін полоненими.

8. Зеленський не хоче миру. "Західні автори проекту "анти-Росія" так налаштовують українську політичну систему, щоб мінялися президенти, депутати, міністри, але була незмінною налаштованість на розділення з Росією, на ворожнечу з нею. Основним передвиборчим гаслом чинного президента було досягнення миру. Він на цьому прийшов до влади. Обіцянки виявилися брехнею. Нічого не змінилося. А в чомусь ситуація в Україні і навколо Донбасу ще й деградувала".

Насправді. Зеленський в перший рік після виборів вірив, що досить "подивитися Путіну в очі" і Росія виведе війська хоча би з Донбасу. Він і зараз говорить, що хоче зустрітися з Путіним ще раз і що це неминуче. За даними МЗС, переговори про зустріч веде Офіс президента: "У нас завжди один пункт порядку денного. Це – мир, деоккупація територій і повернення наших громадян з полону. Путін, звичайно, хоче говорити про інше". У Кремлі ці переговори заперечують.

9. Українці зруйнували духовні скріпи. "Вдарили й по нашій духовній єдності. Як і в часи Великого Князівства Литовського, затіяли нове церковне розмежування. Не укриваючи, що переслідують політичні цілі, світська влада грубо втрутилася в церковне життя і довела справу до розколу, до захоплення храмів, побиття священиків і ченців. Навіть широка автономія УПЦ при збереженні духовної єдності з Московським патріархатом їх категорично не влаштовує. Цей зримий, багатовікової символ нашої спорідненості їм треба за будь-яку ціну розрушити".

Насправді. І знову Путін бреше, каже LIGA.net релігієзнавець Дмитро Горєвой. Томос тільки відновив церковну справедливість для України. Причому УПЦ МП брала участь у переговорах про створення автокефальної церкви в пізні часи митрополита Володимира, але після його смерті за Онуфрія переговори "згорнулися". І точкою збирання став Київський патріархат. УПЦ МП без проблем працює в Україні і розміщується в найбільшому церковному центрі – Києво-Печерській Лаврі, а її спонсором виступає нардеп Вадим Новинський.

10. Але нас люблять – навіки. "Хто в цьому винен? Хіба народ України? Звісно ж, ні. Саме українська влада розтринькала, пустила на вітер досягнення багатьох поколінь. Ми ж знаємо, наскільки працелюбний і талановитий народ Украіни. Залишаються незмінними і відчуття мільйонів людей, які ставляться до Росії не просто добре, а з великою любов'ю, так само, як і ми до України".

Насправді. Україна – друга в списку "найбільш недружніх" для Росії країн. Про це свідчить опитування Левада-Центру, опубліковане в червні 2021 року: 66% росіян вважають ворогом США, 40% – Україна. В Україні в лютому 2021 року 42% респондентів ставилися до Росії погано, 41% – добре (опитування КМІС).

Источник: liga.net

Новости портала «Весь Харьков»