Світ не забув про п’яті роковини злочинної окупації й анексії Криму Росією

Світ не забув про п’яті роковини злочинної окупації й анексії Криму Росією. Звучать заяви міжнародних чинників. Питання Криму присутнє і має залишатися в діалозі демократичного світу з Москвою. Євросоюз, США, Канада та Австралія запровадили скоординовані санкції за захоплення Росією у полон 24 українських моряків та трьох військових кораблів у Керченській протоці.

Звісно, ми хотіли б ще більшого. Ми хотіли б, щоб санкції наростали, якщо Москва не йде на звільнення захоплених територій (а вона вже 5 років не йде). Проте головне те, що через п’ять років можемо з упевненістю констатувати: міжнародна спільнота не збирається забувати й пробачати Крим.

Росії вже ніколи не вдасться приживити півострів до себе, і час тут не допоможе. Навіть найближчі союзники Москви відмовилися визнати легітимність грабежу, бо це б опустило їх нижче плінтуса в очах міжнародної спільноти.

Росія дедалі більше нагадує злодія, який не знає, що йому робити з краденим, але вже починає розуміти, що злочин неминуче вилізе йому боком.

Крим стає для Кремля занадто небезпечною здобиччю, непідйомним тягарем, ціна якого набагато перевершує сумнівні політичні дивіденди від «прирощення земель».

Усім уже стало ясно: окупація позбавляє Крим та кримчан майбутнього, відсутність рішення, консервація нинішнього стану неминуче призведе до занепаду півострова. Власне економічна, суспільна, екологічна деградація помітна вже й зараз. Відповідальність за це повністю лягає на окупанта, але він явно не в змозі утримувати ситуацію.

Разом із тим не треба самих себе вводити в оману: простого рішення у випадку з Кримом нема. Скоріш за все процес, що призведе до його повернення Україні, буде дуже складним.

Однак це не означає, що ми можемо сидіти й чекати склавши руки. Якраз навпаки, мусимо працювати й працювати.

Звільнення й повернення Криму є пріоритетом Української держави, але цього замало. Ця ідея має охопити все українське суспільство, стати нашим загальнонародним прагненням, справою честі, частиною національної свідомості. Кому не болить Крим – той не гідний називатися українцем.

Багато хто каже, що повернути Крим зможе лише заможна й сильна Україна. Безперечно, але це не все. Маємо зробити все, щоб забезпечити біженців усім необхідним і щоб люди на окупованих територіях знали: ми їх не зреклися, ми їх чекаємо, вони наші. Вони мають прагнути до нас, а не пасивно чекати.

Маємо бути готові вкласти у справу звільнення Криму величезні зусилля й ресурси – духовні і матеріальні, особисті й державні. Свобода без боротьби не дається. Без зусиль кожного також.

Источник: facebook.com

Автор: Павло Клімкін

Новости портала «Весь Харьков»