У Greenpeace попередили про можливе руйнування саркофагу над четвертим енергоблоком. На ЧАЕС відреагували

Удар російського дрона по саркофагу на ЧАЕС, що стався у лютому 2025 року — це серйозне пошкодження важливої захисної споруди, але не привід для паніки щодо нової ядерної катастрофи, — фахівець з енергетичної політики громадської організації "Екодія" Артем Колесник у коментарі ZN.UA.

Звіт Greenpeace Ukraine, який напередодні наробив багато галасу в українському інформаційному просторі, Колесник радить сприймати як публічний виклад висновків щодо наслідків удару по Новому безпечному конфайнменту (саркофагу).

Автор звіту Ерік Шміман — інженер-будівельник, який багато років працював із проєктом НБК.

Тобто, йдеться про технічний аналіз стану об’єкта після російської атаки.

Фахівець нагадує, що одразу після удару і МАГАТЕ, і сама ЧАЕС зафіксували стабільний радіаційний фон як в всередині об'єкта, так і зовні.

Виходу радіоактивних речовин за межі допустимого не було зафіксовано. Тобто безпосередньої загрози для людей наразі немає.

"Проблема в тому, що росія пошкодила систему, яка мала стримувати недоліки старого "Укриття".

Після удару російського дрона у захисній арці з’явився отвір площею близько 15 кв. метрів, ще на площі до 200 кв. метрів зафіксували дефекти обшивки. Постраждали внутрішні шари конструкції, кріплення і система головного крана.

Окрема проблема в тому, що пошкодження Нового безпечного конфайнменту не зводиться до однієї пробоїни. Порушена герметичність, гірше працює контроль вологості, а це означає швидшу корозію сталевих елементів.

Це ускладнює контрольований демонтаж нестійких частин старого саркофага.

Проте навіть у найгіршому сценарії, про який говорить Шміман, йдеться насамперед про локальну аварію на майданчику ЧАЕС та довкола нього.

Звичайно, що це не знецінює ризик, адже локальне забруднення в такому випадку може різко ускладнити роботи на об’єкті, підвищити небезпеку для персоналу, зробити відновлення довшим і дорожчим", — наголошує він.

Фахівець нагадує, що сам саркофаг, тобто ту частину, що лежить під Новим безпечним конфайнментом, — будували в 1986 році поспіхом, у надзвичайних умовах, із дуже жорсткими конструктивними компромісами.

Ризик деградації та обвалу там існував давно. Саме тому й створювали новий конфайнмент.

Якщо до 2030 року повна функціональність НБК не буде відновлена, конструкція деградуватиме далі.

Ремонт складний і дорогий, його попередньо оцінюють в середньому у €500 млн.

І за це має платити не Україна та її партнери, а держава, яка створила цей ризик, вважає Колесник.

Та поки триває війна, питання відновлення конфайнменту залежить не лише від грошей, технічних рішень і графіків.

Є цілком реальна небезпека нової атаки, яка може не просто погіршити стан об’єкта, а й зірвати або надовго відкласти самі відновлювальні роботи.

"Саме тому цю історію не можна зводити до суто технічної проблеми. Йдеться про прямий наслідок російського удару по ядерному об’єкту.

І якщо міжнародна спільнота справді визнає масштаб цього ризику, вона має говорити не лише про стурбованість, моніторинг і донорські внески. Вона має прямо говорити про повну відповідальність росії за завдану шкоду.

У цьому сенсі Чорнобиль є ще одним аргументом за те, щоб спрямовувати заморожені російські активи на користь України.

Бо не українські платники податків і не міжнародні донори мають закривати наслідки ударів по об’єктах, які росія свідомо ставить під загрозу", — підсумовує фахівець.

Джерело: https://t.me/znua_live/245562

Новости портала «Весь Харьков»