Україна не змогла налагодити конфіскацію активів росіян за рік війни
Пʼять причин, чому процес іде повільно
● Відсутність єдиного центру прийняття рішень та пріоритетів. Перелік підсанкційних осіб має затвердити РНБО та підписати президент. Лише після цього Мінʼюст готує документи до судового процесу. «Кожен орган виконує своє завдання на власний розсуд», – пояснює Ярослав Юрчишин.
● Відсутність єдиного реєстру санкційних активів. «У держави наразі немає уявлення, якими активами володіють підсанкційні особи», – констатує Юрчишин. Як наслідок майно чи активи значно легше переоформити на підставних осіб, пояснює нардеп. Єдиний реєстр полегшив би роботу Мінʼюсту, якому не доведеться перевіряти понад 6000 підсанкційних осіб.
● Квола робота парламенту. Верховна Рада провалила низку необхідних законопроєктів для прискорення накладення санкцій. Нещодавні приклади: законопроєкти про націоналізацію Сенс Банку, удосконалення санкційної процедури та кримінальну відповідальність за ухилення від санкцій.
● Кадровий дефіцит. Від браку людей потерпають усі відомства, які так чи інакше задіяні у протидії агресії РФ, каже нардеп Галина Янченко. «Я упевнена, що Мін’юст зміг би більше, якби у нього був більший штат під цей напрям», – вважає вона.
● Недосконала робота правоохоронців. Щоб Мін’юст міг власноруч довести справу про конфіскацію до ВАКС, потрібно, щоб активи були записані безпосередньо на підсанкційних росіян. Так буває вкрай рідко. Реальний власник ховається в «матрьошках», тож правоохоронцям доводиться розв'язувати ці схеми. Вони з цим не справляються.
Джерело: https://t.me/Forbes_Ukraine_official/10768