19.09.2019 11:10
Просмотров: 473

Как живут люди в замках? Три реальные истории из Британии

Как живут люди в замках? Три реальные истории из Британии

В Англии сотни замков, но каково это — владеть замком, жить в нем или работать?

Багато туристів цього літа могли відвідати кілька гарних замків —  визначних пам’яток. А як це — володіти замком, жити в ньому або працювати?

Троє людей, які живуть у замках та бережуть їх, розповідають свої історії.

Бамбург. Як доглядати за пам’ятником?

Франсіс Вотсон-Армстронг володіє замком, але терпіти не може в цьому зізнаватися.

Це звучить шикарно — сказати, що у мене є замок, але по суті я просто за ним доглядаю, — каже 54-річний власник. — Просто дивлюся, щоб він не розвалився».

Його замок Бамборо з потужними кам’яними стінами велично підноситься на прибережних дюнах Нортумберленда, графства на півночі Англії.

Франсіс з собакою

EPA

Франсіс Вотсон-Армстронг виріс у замку Бамборо, а зараз живе на фермі неподалік

Найстаріша його частина належить до періоду завоювання Англії норманами, що почався в 1066 році, а до моменту, коли в 1894-му його придбав промисловець і предок Франсіса Вільям Армстронг, замок перебував у жалюгідному стані.

Вільям Армстронг перебудував велику його частину. Стародавня споруда стало домом для його родини.

«Це велика відповідальність — доглядати за однією з найбільш знакових пам’яток Британії, але мені це подобається», — зізнається Франсіс.

Він любить згадувати своє дитинство, що минуло в стінах замку. «Це було класно. Тут жили й інші діти мого віку, і ми, бувало, всіх дорослих тероризували: носилися всюди, запускали катапульту», — згадує власник.

У 22 роки він став офіційним доглядачем замку разом зі своєю матір'ю, а після її смерті в 1999 році - одноосібним його охоронцем.

У 2001-му він переїхав на сусідню ферму, проте в замку і далі живуть: там розташовуються 12 окремих квартир-апартаментів. Замок також є туристичною визначною пам’яткою, приймаючи 160 тисяч відвідувачів на рік, і популярним місцем проведення весіль.

Догляд за замком — це повноцінна робота для команди з п’яти людей, і вона ніколи не закінчується. Але Франсіс Вотсон-Армстронг має намір зберегти за своєю сім'єю право на володіння замком.

«Я зроблю все, щоб він не потрапив в руки громадської організації», — говорить господар.

«На догляд і ремонт потрібні тисячі фунтів на рік, але вже краще я сам буду тут всім займатися, ніж дозволю це робити комусь чужому, хто тут ніколи не жив і його не знає», — зізнається Уотсон-Армстронг.

Йому допомагає 29-річний син Вільям, який хоче залучити більше туристів і зробити відвідування замку більш захоплюючим.

острова Фарн

Getty Images

Родина Франсіса також володіє архіпелагом Фарн біля берегів Нортумберленду

Комусь може здатись трошки страшнувато жити в старовинній будівлі, де повно гвинтових сходів, вузьких коридорів і темних закутків, але чи так це насправді?

«Багато привидів мені не траплялося, але от коли я тут один… У вузькому проході поряд з апартаментами моєї мами я чув, як хтось тікав, а я точно був тоді тверезий», — сміється Франсіс.

«Трошки не по собі, коли за вікном буря, а ти тут на самоті, тоді просто залазити під ковдру, і все. Так що, думаю, якщо тут і є якісь привиди, то вони цілком доброзичливі», — говорить господар замку Бамборо.

Замок Сайзер і його «потойбічні голоси»

замок Сайзер

Lucy Tickle

Замок Сайзер

Родина Генрі Хорніолд-Стрікленд живе в замку Сайзер в графстві Камбрія майже 800 років. Покоління його предків за минулі століття дещо «покромсали і перебудували» замок, як зізнається Генрі, історія його сім'ї тепер тісно переплетена з цією хаотичною будівлею.

Але він ним не володіє. У 1950-ті, коли фермерські угіддя перестали давати прибуток, а також через високий майновий податок, дід Генрі вирішив передати замок і всі його землі National Trust — організації з охорони історичних пам’яток та мальовничих місць Великої Британії.

Але було виставлено умову: сім'ї Хорніолд-Стрікленд дозволять тут жити, і через 70 років цей договір як і раніше діє.

«Це вже юридично нікого не зобов’язує, тільки морально, — говорить Генрі. — National Trust може викинути нас звідси в будь-який момент, але факт, що тут живуть давні власники замку, звичайно, привабливий для туристів. У нас не завжди прості стосунки, тому що зрозуміло, що National Trust хоче, щоб все було, як в музеї, але якщо ти тут живеш сім'єю, то неминуче хочеш всім користуватися. Ми так і робимо, але дбайливо».

Генрі Хорніолд-Стрікленд

Henry Hornyold-Strickland

Родина Генрі Хорніолд-Стрікленда живе в замку Сайзер у графстві Камбрія майже 800 років

У дитинстві Хорніолд-Стрікленд жив на півдні Англії, навідуючись до своїх бабусі і дідуся в замок, а переїхав сюди, коли йому було 10 років.

«Це було чарівно. Ми тут все вивчали, всюди грали і займалися всім, чим займаються зазвичай хлопчаки — що на думку спаде: пуляли з лука стрілами з верхівки вежі на землю. Наших бабусю з дідусем дратувало, що ми тут все трошки спростили», — згадує господар замку.

Однією з розваг, за його словами, було лякати гостей. За ширмами були заховані динаміки, з яких раптом починали лунати «потойбічні» голоси, що часом викликало у гостей вереск.

«Можна уявити собі, що за гостинний народ ми були, — усміхається Хорніолд-Стрікленд. — Але ми цього більше не робимо», — поспішно додає він.

Замок Сайзер

McCoy Wynne

Щоправда, він визнає, що є частини замку, де по-справжньому відчуваєш страх, особливо ночами.

«Проходиш через двері в приміщення, а всередині температура падає до 10 градусів і різні звуки лунають, а твоя уява підказує тобі, що це чиїсь кроки», — розповідає Генрі.

Проте він сподівається прожити в замку Сайзер якомога довше, щоб і його діти могли назвати його своїм будинком.

«Я відчуваю, що належу цьому місцю, в ньому — вся історія моєї родини, — каже господар. — Сайзер не просто архітектурна перлина, а й приголомшливе місце для життя».

Сент-Майклс-Маунт. Замок на припливному острові

вид на сент-майклс

Getty Images

Все своє життя Даррен Літтл живе на Сент-Майклс-Маунт — припливному острові поряд з узбережжям графства Корнуолл.

Його батько був тут управлінцем, а мати — адміністратором з охорони пам’ятки і навколишнього середовища, а тепер і він працює тут садівником.

Колись тут був монастир, перероблений в замок, який тепер перебуває у володінні організації National Trust, але зданий в оренду на 999 років лорду і леді Сент-Леван.

Darren Little

Mike Newman

Даррен Літтл виріс на острові, а теперь працює садівником

Даррен Літтл, як і всі інші наймані працівники — їх близько 30 осіб, — живуть в невеликих будиночках біля бухти.

Коли йому було 17 років, Даррен на 10 років поїхав звідси на «велику землю», але в 2000-му повернувся і зайнявся садівництвом.

«У мене тут було прекрасне дитинство, — згадує він. — Я дуже любив це місце, і мені хотілося сюди повернутися. Багато моїх ровесників дуже дивувалися тому, як ми тут на острові жили. Їм теж хотілося приїхати і залишитися на вихідні».

Велика частина його дитинства пройшла біля води або у воді - він купався, ловив рибу або плавав на човні навколо острова.

На острові крім замку є дві вулички

Getty Images

На острові крім замку є дві вулички

У школу ходити доводилося на велику землю, і кожен день всіх дітей з острова переправляли до місцевих шкіл — або в Маразайоне, або в Пензансі.

Якщо ж стихія розгулювалась, то дітей або рано відправляли додому, або дозволяли залишитися вдома і працювати самостійно на комп’ютері. Або ж, якщо буде потреба, переночувати у родичів на суходолі.

Острів Сент-Майклс-Маунт

Mike Newman

Острів Сент-Майклс-Маунт — магніт для туристів

сад на острове

Claire Braithwaite

«Ти весь час стежиш за морем. Для мешканців на острові курсує спеціальний автобус під час відливу, щоб відвезти їх в магазин або у справах. У багатьох машини стоять на парковці в Маразайоне», — пояснює Даррен.

«Насправді ніяких обмежень у нас немає. Ти не можеш поставити супутникову тарілку на дах, але завжди є інші шляхи, наприклад, встановити її на горищі. До нас в будинку постійно заглядають туристи, але до цього звикаєш, такі вже особливості цього місця. Мені здається, багато хто дивується, побачивши, як ми тут сидимо, чаї ганяємо», — говорить він.

краєвид на місто

Mike Newman

Насипна дорога з'єднує під час відливу острів з містом Маразайон

Після того, як години відвідувань закінчуються і туристи залишають Сент-Майклс-Маунт, остров’яни насолоджуються свободою.

«Ми часто збираємося всі разом, сидимо біля бухти, чай п'ємо або пиво, — каже Даррен. — Але якщо хочеш ходити по вечірках або кликати гостей, то з цим тут не розженешся. Треба вміти отримувати задоволення від цієї унікальної можливості - жити в такому приголомшливому місці».

Источник: nv.ua

Новости портала «Весь Харьков»


Темы: туризм

Загрузка...
Ноябрь
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
        1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30  
 
Архив новостей

Юридическое обеспечение портала

Адвокат
СМОРОДИНСКИЙ
Виктор Семенович