«Предмети» у великому місті: Bob Basset і Гамлет Зіньківський презентували спільний проект у «ЄрміловЦентрі»

14 вересня харківський центр сучасного мистецтва «ЄрміловЦентр» відкрив виставковий сезон проектом «Предмети» митців Гамлета Зіньківського та Bob Basset’а. Близько тисячі відвідувачів у день відкриття виставки прийшли в «ЄрміловЦентр», щоб на свій розсуд прочитати історію про Місто, розказану митцями за допомогою різних предметів. Ними стали дев’ятнадцять шкіряних масок та стімпанкова собака Bob Basset’а, стіна з декількома сотнями ножиць, котрі Гамлет Зіньківський дванадцять років збирає по світу, та повсякденні предмети, художньо переосмислені Зіньківським. Крім того, митці презентували спільну відеороботу, зняту в Парижі, та запропонували глядачам (не) стріляти по мистецьким об’єктам у тирі. Виставка триватиме до 21 жовтня. Вхід традиційно вільний.

Митці виношували спільний проект півтора року — вперше художники заявили про свої наміри ще в травні 2017 року під час Ночі Музеїв у тому ж таки «ЄрміловЦентрі». Певною мірою «Предмети» стали результатом їхніх спільних подорожей до Ліми (Перу) й Парижа, а ще — спільних прогулянок містом і рефлексій про нього. Втілити задум допомогла молода харківська кураторка Вікторія Бавикіна, яка разом із митцями сформувала концепт «Предметів»: виставки, котра, зокрема, розповідає про різні сторони міста.

Мистецтвознавиця Зоя Звиняцьківська, яка побувала на виставці «Предмети», вважає, що Гамлет Зіньківський і Bob Basset, на її думку, одні з найбільш урбаністичних сучасних художників України. У тому, що робить Bob Basset, для мене дуже багато Харкова, — говорить Зоя Звиняцьківська. — Його роботи дуже урбаністичні, вони — про місто як певну структуру, а якщо в Україні й є стовідсоткове місто без домішок, «справжнє» Місто — то це Харків. Мені страшенно подобається вигадане ним визначення — «техноромантизм», йому явно комфортно в місті як структурі, й тим гомункулам із шестернями замість очей, яких він створює, — теж комфортно. Його місто — здорове та динамічне, воно розвивається та створює нові форми. Натомість, історія стосунків із містом Гамлета, як на мене, — інакша. Він ніби тяготиться містом і водночас не може його покинути, бо любить. Тому він фіксує радше інфернальний бік міської культури, проміжки й шпаринки в структурах, історію розпаду та самостійного життя елементів систем, іншу сторону міста».

Експозиція вибудована таким чином, що ніби запрошує на прогулянку містом, у якому перетинаються реальні предмети нереальних світів — із, навпаки, фантасмагоричними створіннями, котрі незрозуміло яким чином опинилися в нашій реальності. Є завішаний чорною тканиною початок, коридор, наприкінці якого відвідувачів зустрічає підвішена в повітрі стімпанкова собака Bob Basset’а. Є стіна, де Гамлет у своєму впізнаваному стилі написав сформульовану кураторкою концепцію — так само, як він пише на стінах міста.

Візуальна домінанта виставки — стіна площиною приблизно п’ятдесят квадратних метрів, завішана колекцією зібраних Гамлетом ножиць. Бічні простори заповнені масками Bob Basset’а, причому в одному з них художник також запрошує глядача до гри: маски проступають через антикварні дзеркала з витравленою амальгамою. Ти дивишся у дзеркало (різні дзеркала розраховані на різний зріст) — і бачиш замість свого обличчя — маску.

«Найбільше мені сподобався цей хід з масками і дзеркалами, — ділиться художниця Оксана Солоп. — Це дає можливість відчути на собі образи, які створює Bob Basset, я ними захоплююся, вони ніби з інших світів».

Сергій Петров вважає бажання людини вдягнути маску — одним з найдавніших і найприродніших. «Несуттєво, живемо ми в первісному доаграрному суспільстві чи в постіндустріальному урбаністичному: маска — це не просто гра, це захист, це спроби змінити себе й свій спосіб взаємодії зі світом, — говорить художник. — Люди часто просять дати поміряти наші маски, я знайшов спосіб, як це зробити — цікаво для людей і нетравматично для арт-об’єктів».

У нижньому залі виставки — зона своєрідного соціального експерименту. «Ми влаштували арт-тир, — говорить Bob Basset. — У якості мішеней — два графічних портрета Гамлета й моя маска. І рушниці. Чи станеш ти стріляти в арт-об’єкт, ще й певною мірою — в обличчя? Ми не могли передбачити реакцію людей. Проте, люди активно долучилися — тепер маю унікальну маску, добряче пошматовану публікою».

Кураторка Вікторія Бавикіна пояснює, що інсталяція з тиром досліджує ставлення сучасного глядача до феномену актуального мистецтва. Реакції глядачів стали явними та відчутними, адже кожен зміг скористатися (або не скористатися) можливістю фізично пошкодити предмет мистецтва. «Мистецтво — це не тільки акт-творення, а й смерть, а потім — переродження. Та постійна нестача фідбека від глядача, величезна лакуна між тими, хто створює мистецтво — і хто його споживає, створює неможливість адекватно розуміти глядацькі реакції, почуття, емоції по відношенню до показаного», — коментує Вікторія.

Про взаємодію публіки з мистецтвом розповідає й «стіна ножиць», котра з перших же хвилин перетворилася на селфі-зону — аналогічно до того, як фонами для інстаграм-фото стають мурали Гамлета у місті. «Дванадцять років тому мені наснилася величезна стіна, на якій висять ножиці. З тих пір я почав їх колекціонувати: знаходив за оголошеннями, на барахолках по всьому світу. Я навіть не знаю, скільки в колекції експонатів, але навіть семиметрової стіни не вистачало для експозиції. Нарешті сон став реальністю, і я бачу цю стіну перед собою», — розповідає художник Гамлет Зіньківський. У колекції художника — ножиці для найрізноманітніших цілей: від звичайних манікюрних до ножиць для підстригання овець, нарізки свічок і навіть варених яєць, датовані ХІХ століттям. Є навіть ножиці, створені в ХІІ столітті, які складаються з двох лез і шмату сталі. Художник говорить, що ножиці для нього — символ відсікання всього зайвого.

Окрім ножиць, Гамлет презентував свою колекцію повсякденних предметів, які спробував художньо переосмислити: довге чорне пальто з написом «Харьков в пальто», елементи меблів, каністри й пилка «Дружба» та ще багато іншого.

Тижнем раніше під час Non Stop Media у харківській Муніципальній галереї відкрилася інша виставка Гамлета, «7-е правило», — серія графічних малюнків, котрі Гамлет створював щодня протягом року. А 18 вересня в Харківській філармонії відбудеться презентація нової книги Сергія Жадана «Антена», яку ілюстрував Гамлет Зіньківський, зробивши з неї, фактично, артбук. Цими проектами художник демонструє здатність працювати в різноманітних жанрах і техніках, на перетині різних видів мистецтва та в колабораціях.

Робота в колабораціях і на перетинах традиційна й для студії Bob Basset, чиї маски з’являються то на модних показах (Givenchy, стиліста Panos Yiapanis, українських брендів sasha.kanevski та Valery Kovalska), то в музичних кліпах та фільмах (Metallica, Slipknot, Avril Lavigne, Korn, у фільмі «Паралелі» кінокомпанії RSA Films англійського режисера та продюсера Рідлі Скотта та інших). Так, дві маски, експоновані на виставці, з’являються в нещодавно презентованому кліпі відомого литовського гурту Beissoul & Einius. Загалом же маски, показані в межах проекту, були створені в різні часові проміжки від 2004 року до сьогодення. Деякі знаходяться в приватних колекціях і були представлені публіці вперше.

Директорка «ЄрміловЦентру» Наталія Іванова говорить, що півтора року відвідувачі й журналісти запитували про проект: його явно чекали. Але на такий ажіотаж навіть не розраховували. «Не пригадаю такої кількості людей на відкритті виставки в Харкові, — зізнається директорка. — Це як у фільмі «Вихід через сувенірну крамницю», коли Тьєррі Гетта відкриває виставку в Лос-Анджелесі та під галереєю створюється величезна черга. Було дуже багато молоді, й це значить, що ці автори для неї — значущі, що вони стежать за новими тенденціями, цікавляться сучасним мистецтвом, а отже — і ми робимо правильні речі».

Подія в Facebook: Предмети. Гамлет Зіньківський | Bob Basset

Довідка

Bob Basset — псевдонім митця Сергія Петрова, співзасновника студії Bob Basset, яка створює маски та інші арт-об’єкти з різних матеріалів, у першу чергу — зі шкіри, а також із кісток, металу, дерева, каменю, скла та іншого. Митець працює в створеному арт-студією новому жанрі техноромантизму, також Bob Basset’а називають гуру стімпанка. Його роботи використовують у своїх колекціях Givenchy та Panos Yiapanis, митець співпрацював із українськими брендами sasha.kanevski та Valery Kovalska, італійським брендом Balossa. Арт-об’єкти Bob Basset’а з'являлися на Mercedes-Benz Kiev Fashion Days і Ukrainian Fashion Week, брали участь у виставках Futur anterieur (Париж і Нью-Йорк), The Great Steampunk Exhibition (Лондон), Steampunk Art (Сеул і Пекін). Маски Bob Basset’а з'являлися в кліпах Avril Lavigne, Slipknot, Metallica, Korn, Otep, Beissoul & Einius, у публікаціях Vogue і VICE UK. Також роботи Bob Basset’а використовувалися в фільмі «Паралелі» кінокомпанії RSA Films студії Рідлі Скотта й отримали високу оцінку Девіда Лінча. Живе та працює в Харкові.

Гамлет Зіньківський працює в різноманітних техніках: графіці, стріт-арті, фотографії, відео-арті, створює артбуки та ілюструє книги. Гамлет Зіньківський двічі співпрацював із Сергієм Жаданом: роман «Месопотамія» (2014) доповнений фотографіями Харкова авторства Гамлета, друга колаборація — збірка віршів Сергія «Антена» (2018). Всеукраїнську впізнаваність Гамлет отримав після декількох номінацій на PinchukArtPrize (в 2009 і 2011 роках), яка присуджується найбільш помітним та талановитим митцям нового покоління. Світову впізнаваність митець отримав після участі в одній із найпрестижніших виставок сучасного мистецтва — 53-й Венеційській бієнале (2013 рік), на якій він разом із Миколою Рідним і Жанною Кадировою представляв Україну. У Венеції митець презентував проекти «Наодинці з собою» та «Книга людей». Також виставлявся в Ротенбурзі, Нюрнберзі, Парижі, Батумі, Клайпеді, Лондоні, Відні, Граці, Варшаві, Познані.  Гамлет відомий своїми роботами в міському просторі. Мурали художника можна побачити не лише в рідному місті митця — Харкові (близько 80-ти робіт), а й у різних куточках України — Тернополі, Одесі, Маріуполі, Ізюмі. Цьогоріч Гамлет створив мурали на вулицях Ужгорода в рамках культурного форуму «СлободаКульт». А в лютому 2018 року Гамлет розмалював вулиці Ліми (Перу), де митець презентував спільну виставку «NEGRO» з Bob Basset’ом, Конрадом Флоресом, Андреа Барредою. Також мурали Зіньківського можна побачити в містечку під Нюрнбергом (Німеччина) і в Граці (Австрія). Живе та працює в Харкові.

«ЄрміловЦентр» — перший Центр сучасного мистецтва в Харкові.

Центр названий ім'ям відомого харківського художника, генія дизайну та художнього конструювання, піонера українського авангарду Василя Єрмілова. Розташовується в самому центрі Харкова на майдані Свободи в приміщенні Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Місія Центру — популяризація сучасного мистецтва й культури, створення поліфункціонального майданчику для демонстрації виставкових проектів та інновацій у просвітницькій та освітній діяльності. Серед завдань «ЄрміловЦентру»: активізація соціальної ролі сучасного мистецтва, створення умов для діалогу мистецтва й суспільства, підтримка культурних ініціатив.
Центр сприяє розвитку сучасного українського мистецтва, його інтегрування в світовий мистецький контекст, підтримує молодих авторів, слугує комунікативною платформою для українських і зарубіжних фахівців у сфері сучасного мистецтва.

Новости портала «Весь Харьков»