Людство створило "ідеальні умови" для пандемій - вчені
Дедалі більше вторгнення людини в дику природу підвищує ризик пандемій на зразок нинішнього спалаху Covid-19, стверджує міжнародна команда дослідників.
Завданням вчених було спробувати зрозуміти, як виникають нові інфекційні захворювання, і спрогнозувати джерела нових епідемій, що становлять найбільший ризик для людей.
Новий метод, що базується на розпізнаванні патернів поширення інфекції, застосувала команда науковців з університету Ліверпуля, в рамках міжнародних зусиль, спрямованих на пошук більш ефективних способів боротьби з майбутніми епідеміями.
Британські біологи вивчили, де і за яких обставин виникали небезпечні хвороби, раніше невідомі медицині.
Здебільшого людей інфікували дикі тварини, а потім, через відсутність імунітету і засобів боротьби з новою інфекцією, вона поширювалася зі швидкістю лісової пожежі.
Спираючись на аналогії, експерти спробували визначити найсерйозніші загрози.
"Ухилилися від п'яти куль"
"За останні 20 років ми зіткнулися з шістьма великими напастями: SARS, MERS, Ебола, пташиний грип, свинячий грип і Cоvid-19, - каже професор університету Ліверпуля Метью Бейліс. - Від п'яти куль ми ухилилися, шоста нас наздогнала".
"І це не остання пандемія, з якою ми зіткнулися. Тому треба ретельніше вивчати захворювання диких тварин", - заявив експерт ВВС.
Верблюди можуть бути носіями одного з нових коронавірусів - MERS
Професор Бейліс і його колеги створили прогностичну систему розпізнавання, що дозволяє виділити серед тисяч відомих науці бактерій, паразитів і вірусів, що вражають диких тварин, найнебезпечніші для людини. В основі лежить кількість видів, що є носіями того чи іншого патогену, та можливість їхніх контактів з людьми.
Якщо патоген додали до "чорного списку", вчені рекомендують почати створювати захист від нього, не чекаючи початку епідемії.
Кажани - природний резервуар для коронавірусів
"На наступному етапі ми будемо намагатися визначити, які саме збудники можуть викликати епідемію", - говорить професор Бейліс.
Уроки карантину
Багато фахівців вказують, що наші дії, насамперед вирубка лісів і вторгнення в ареали дикої фауни, сприяють тому, що хвороби частіше й швидше передаються від тварин до людей.
"Є чимало свідчень того, що змінені людиною ландшафти з низьким рівнем різноманітності форм життя, такі як поля і плантації, частіше асоціюються з вищим ризиком для людей заразитися тієї чи іншої інфекцією", - зауважує професор Кейт Джонс з Університетського коледжу Лондона.
Захворювання можуть передаватися і від людини до тварин: волонтерам часто доводиться захищати від респіраторних інфекцій мавп, яких врятували від рук торговців екзотичними тваринами
"Звичайно, це не єдина причина хвороб, - каже вона. - Однак найчастіше саме ті види тварин, які легко співіснують з людиною, наприклад, деякі гризуни, виявляються більш ефективними носіями і поширювачами патогенів".
Небезпека прямого або опосередкованого контакту між людьми і дикими тваринами переконливо демонструє низку прикладів.
Так, спалах вірусу Ніпа в Малайзії 1999 року почався на свинофермі на краю лісу. Свині їли дикі фрукти, які раніше надкусили і заразили своєю слиною кажани.
Як наслідок - заразилися понад 250 осіб, що мали справу з хворими свинями, і понад сто померли. Вірус Ніпа вбиває від 45% до 75% інфікованих ним людей, тоді як летальність коронавірусу Covid-19 оцінюють наразі приблизно у 6%.
Зони особливого ризику, де межі між світом людей і світом природи розмиті, як то узлісся, галявини та ринки, де продають диких тварин, мають бути під особливим і постійним контролем, переконаний професор Ерік Февр, який співпрацює з університетом Ліверпуля і Міжнародним інститутом тваринництва в Найробі, Кенія.
"Необхідно мати заздалегідь продумані алгоритми дій на випадок, якщо в такому місці відбудеться спалах хвороби або взагалі щось незвичайне, - говорить він. - Можливо, не всі знають, що нові хвороби в світі раптово проявляються три-чотири рази на рік. Причому не лише в Азії та Африці, але й в Європі і США".
Ферми, що межують з дикою природою, можуть стати осередками нових захворювань
Метью Бейліс погоджується, що постійний моніторинг нових хвороб - виключно важливий. "Склалася майже ідеальна ситуація для виникнення пандемій", - вважає він.
"Боюся, це станеться ще не раз, - каже професор Февр. - Такі випадки траплялися протягом усього часу, поки людина взаємодіяла зі світом дикої природи. Питання в тому, що ми розуміємо і як реагуємо".
Дорога, прокладена через джунглі
Нинішня криза, на думку Еріка Февра, має змусити світ замислитися.
"Все, чим ми користуємося і сприймаємо як належне, - їжа, яку ми поглинаємо, матеріали в наших смартфонах; чим більше ми споживаємо, тим більше хтось робить гроші на тому, щоб витягувати все це з природи і переміщати по всьому світу. Слід замислитися над тим, скільки ресурсів ми споживаємо, і як це впливає на природу".
Источник: bbc.com