Будівництво метро в Харкові: як підводили підсумки першого року

У липні 1969 року наша газета підводила перші підсумки найважливішої справи – будівництва метро в місті, а також розбиралась, які з харківських підприємств та як саме «включились» у цю справу, хто попереду, а хто відстає.

Метробуд – справа всіх харків’ян

Все стрімкіше розвивається наше рідне місто, все ширше розправляє свої богатирські плечі. В міру його могутнього росту все гостріше постає питання про нові транспортні засоби Харкова. Було ясно, що проблема ця вирішується лише одним способом. Будувати метрополітен! – диктувало життя.

І ось минає один вже рік з того моменту, коли було розпочато прокладку першого прохідницького ствола метрополітену. Харків’яни добре пам’ятають ті урочисті хвилини, багатолюдний мітинг з приводу початку будівництва метро. То був радісний, незабутній день.

Час, що минув, дає можливість оглянути пройдене, підсумувати зроблене. Безспірно, метробудівці добилися певних успіхів. Трудяться вони напружено і дружно. Успішно провадиться прокладка горизонтальних виробок тунелей станції «Центр». Гірничий комплекс, який нещодавно введено в дію, значно прискорив підземні роботи. Такий же комплекс споруджено на станції «Південний вокзал». Достроково вийшли метробудівці на трасу перегонного тунелю між станцією «Південний вокзал» і Комунальним ринком. Нині вони докладають всіх зусиль, щоб якнайшвидше підійти до станції «Південний вокзал» і на початку 1970 року приступити до будівництва підземної станції. На шостій дільниці біля Подольського мосту цими днями розпочато в тунелі монтаж першого прохідницького щита. Введення його в дію значно прискорить прохідницькі роботи.

Виросло за цей час чимало передовиків, які наполегливою працею прискорюють темпи робіт. Серед харківських метробудівців добре відоме ім’я бригадира прохідників Миколи Квітка. Прибувши на будівництво у Харкові з великим досвідом, накопиченим ще на прохідницьких роботах Бакінського метробуду, він примножує його, а головне – вирощує кадри нових прохідників, навчає їх швидкісним методам роботи. Його бригада не раз займала першість у соціалістичному змаганні. І нині успішно утримує цю першість.

М. Квітко, звичайно, не єдиний новатор серед метробудівців. Старанно працюють, долаючи всілякі труднощі, бригади прохідників Олександра Зайчикова, Миколи Овчинникова, бригади монтажників Миколи Яременка, Овсія Корчагіна, Івана Сілецького та багатьох інших. Їх колективи щодня перевиконують норми.

Будувати метрополітен в Харкові допомагає багато підприємств країни. З різних міст прибули досвідчені кадри. З ентузіазмом взялись за створення метро і харківські підприємства. Так, трест «Харківжитлобудмеханізація» взяв на себе основні земляні роботи. Керівники його виділили екскаватор, бульдозер, скрепери та інші механізми, допомагають у перевезенні вантажів. «Діпрозаводтранс» в строк готує всю проектну документацію по спорудженню бази метро. «Харківенерго» веде роботи з випередженням графіка.

Проте ще недостатньо провадиться робота по будівництву першочергових об’єктів метрополітену і виробничої бази Метробуду. Серйозні претензії слід пред’явити керівникам трестів №№ 1, 2, 3 комбінату «Житлобуд», № 86, «Південтрансбуд», «Промтехмонтаж-1» та іншим організаціям, які не вважають цю будову своєю кровною справою. Трест «Промтехмонтаж-1» гальмує пуск компресорної на Південному вокзалі, яка нині вкрай потрібна метробудівцям. Проектні інститути «Харківдіпротранс», «Харківпроект» та інші несвоєчасно видають проектно-кошторисну документацію на будівництво. А якщо видають, то вона невисокої якості.

В ході робіт над технічною документацією метро «Харківметропроект» запропонував ряд нововведень. Зокрема, разом з метробудівцями вирішили застосувати нову конструкцію лоткового тюбінга з плоскою поверхнею, що дозволило б значно знизити витрати металу, лісоматеріалів, бетону. Однак жодне з харківських підприємств і досі не відгукнулось на прохання метробудівців виготовити плоскі лотки.

У будівництві метрополітену повинні взяти участь і багато спеціалізованих підрядних організацій, підприємств. Необхідна допомога наукових працівників і інженерів. Треба, щоб харків’яни завжди, коли буде сказано – ЦЕ ДЛЯ МЕТРО, активно включалися в справу. Кожен робітник, інженер, будівельник повинен знати, що перевиконана норма, цінна раціоналізаторська пропозиція, новий зданий в експлуатацію будинок – в усьому цьому є теж певний вклад у будівництво метрополітену. А успішне ведення цих робіт буде гідним подарунком.

Метро – справа всіх харків’ян, справа всенародна. Виконувати замовлення, допомагати метробудівцям – почесно. Це мусять усвідомити всі, кому дороге рідне місто, хто прагне, щоб якнайшвидше помчали підземні експреси.

Источник: slk.kh.ua

Колаж Бріани Янковської

Новости портала «Весь Харьков»