27.02.2021 06:20
Просмотров: 312

Директор НАБУ Артем Ситник: Влада України провалила всі антикорупційні маяки меморандуму МВФ та чинить перепони в роботі НАБУ – інтерв’ю для «Цензор.НЕТ»

Директор НАБУ Артем Ситник: Влада України провалила всі антикорупційні маяки меморандуму МВФ та чинить перепони в роботі НАБУ – інтерв’ю для «Цензор.НЕТ»

«Цензор.НЕТ» поспілкувався з директором Національного антикорупційного бюро Артемом Ситником про справу заступника голови Офісу президента, втручання Генерального прокурора Ірини Венедіктової у справи НАБУ, комунікацію з Президентом України Володимиром Зеленським, справу ПриватБанку та про те, як олігархи ведуть боротьбу проти антикорупційних органів.

- Після відкриття справи НАБУ проти міністра охорони здоров’я Степанова уряд терміново схвалив законопроєкт про ваше дострокове звільнення, кажуть, сам особисто Президент Зеленський почав звинувачувати НАБУ. Як ви оцінюєте таку безпрецедентну реакцію, адже це повністю суперечить заявленій Президентом незалежності НАБУ?

- До НАБУ надійшло два звернення: від Ради громадського контролю НАБУ і друге - від керівника державного підприємства "Медичні закупівлі". Підстав для того, щоб відмовити в реєстрації, не було, тому за відомостями, які містили ці заяви, детективи зареєстрували кримінальне провадження. В межах розслідування ми перевіримо факти і, залежно від результату, ухвалимо процесуальне рішення.

- Які основні звинувачення висуває держпідприємство до МОЗ?

- У нас є державне підприємство, яке займається закупівлями в сфері охорони здоров'я. Це дуже чутливе питання, яке треба вирішувати дуже виважено, прозоро, для того, щоб було зрозуміло, що все відбувається в законний спосіб. Тому ми будемо максимально обережно коментувати хід розслідування для того, щоб не зашкодити державним інтересам.

- Але законопроєкт уряду стосовно обмеження термінів ваших повноважень – це кричуще та зухвале втручання «слуг народу» в антикорупційну систему, чи не варто дати цьому публічну оцінку? Це ж суперечить усім обіцянкам Президента і у зверненні до парламенту, і на перемовинах з послами G-7, він втручається не в свої повноваження.

- Не можу коментувати політичні рішення, бо НАБУ завжди має стояти осторонь політичних процесів.

- У перший рік роботи Президент скликав керівників правоохоронних органів та ставив питання по гучних справах. Коли востаннє ви бачили Президента, чи брали участь в якихось нарадах в ОП?

- Вже понад рік такі наради не проводять. А, можливо, і проводять, але не з участю НАБУ. Я більше року не брав участі в таких нарадах.

- Зеленський збирав Антикорупційну раду. Вона провела два засідання - одне установче, інше засідання було перед виборами. Якось цей орган дорадчий допомагає вам у роботі, чи бачите ви результати його діяльності?

- Це дорадчий орган при Президентові, його створення було однією з рекомендацій міжнародних партнерів. І спочатку це був достатньо дієвий майданчик для обговорення актуальних проблем загального характеру. Потім цей майданчик чомусь припинив свою роботу, після цього робота на певний час поновилася. Те, що я пам'ятаю, що обговорювалося питання поновлення функціоналу НАЗК і врегулювання питань, пов'язаних з НАБУ, які виникли після низки рішень КСУ. Але коли буде наступне засідання, мені невідомо.

- Може, Президенту вже байдуже до боротьби з корупцією і ви йому заважаєте?

- Ця рада допомагає, передусім, Президенту більш глибоко зрозуміти проблематику, яка існує в сфері антикорупційних реформ. Як приклад - одне з останніх питань, які обговорювались, якраз запуск на базі НАБУ, САП і антикорупційного суду кримінальних проваджень в електронному форматі (система eCase MS). Це той шлях, яким ідуть більшість цивілізованих країн, який звільняє детективів, прокурорів, адвокатів і суддів від великої кількості паперової непотрібної роботи. Це питання було одним із тих, що обговорювали на цій раді уже за президентства Зеленського. Було ухвалене позитивне рішення. Зараз ми разом з міжнародними партнерами напрацювали і софт, і провели повне тренування детективів, і за великим рахунком готові до запуску цього проєкту. Але для того, щоб він був повноцінно функціонуючим, потрібно внести зміни до законодавства. Сподіваємося, що цей законопроєкт з'явиться або за авторства Президента, або когось із депутатів монобільшості, і ми нарешті цей проєкт реалізуємо. Але поки що нових запрошень для участі в Антикорупційній раді не було. Сам порядок денний Ради формують в ОП, і періодичність засідань визначається також в ОП.

- Можливо, відсутність засідань пов'язана з тим, що в ОП за проведення Антикорупційної ради відповідає один з ваших «клієнтів» заступник голови ОП Олег Татаров?

- Я не хотів би давати саме такі оцінки, але я цього виключати не можу.

- Який зараз стан справи Татарова? Він ходить на роботу, на підозру НАБУ не звертає уваги. Скільки часу триватиме таке дивне становище?

- Нам дуже важко прогнозувати те, що не залежить від наших рішень чи дій. Коли підслідність у цій справі була визначена за нами, ми мали план, як справа буде розслідуватись, коли буде приблизно остаточне рішення у ній. Однак, сталася низка втручань в роботу детективів НАБУ, всупереч логіці та вимогам Кримінально-процесуального кодексу. Спочатку змінили прокурорів на етапі повідомлення про підозру. Згодом, коли вже інші прокурори, дослідивши справу, визнали наявність підстав для повідомлення про підозру, змінили орган досудового розслідування. Надалі змінили кваліфікацію злочинів, інкримінованих підозрюваним для того, щоб вивести цю справу з виключної підслідності НАБУ.

- А за попередньої влади були такі втручання в діяльність НАБУ? Скільки взагалі таких втручань відбулось і щодо яких питань?

- Таких брутальних втручань у роботу НАБУ з боку Генеральної прокуратури та влади не було ніколи. До всіх цих спроб підключився Печерський районний суд Києва, який виносить рішення у цій справі, у справі суддів Окружного адмінистративного суду та інших. Рішення Печерського райсуду, абсолютно незаконні (йдеться про рішення, якими судді Печерського райсуду столиці зобов’язували Генерального прокурора розглянути питання підслідності у справах, розслідуваних НАБУ, доручивши розслідування в них іншим органам досудового розслідування, – прим.) Закон не дозволяє будь-якому суду втручатися в питання підслідності. Це виключно компетенція прокурора залежно від справи - чи це Генеральний прокурор, чи прокурор області. Але коли Печерський райсуд перетягнув на себе повноваження, яких він не має згідно з Кримінально-процесуальним кодексом, Офіс Генерального прокурора замість того, щоб відреагувати належним чином - апеляційним оскарженням до Вищого антикорупційного суду, фактично поступився своєю дискрецією в угоду певним скаржникам, які звертаються до Печерського райсуду. Насправді, якби була принципова законна позиція Офісу генерального прокурора, то рішення Печерського райсуду були б взагалі не реалізовані, тому що реалізація цих рішень - це порушення закону. Одне з останніх рішень, яке винесли за цією схемою, це рішення у справі «ВіЕйБіБанку». Після одного з рішень Вищого антикорупційного суду Печерський райсуд написав не доручити іншому органу розслідувати, а вивчити спір про підслідність Генеральному прокурору. Вирішуючи цей спір, Генеральний прокурор завжди виходить із вимог закону. А закон, 36 стаття Кримінального процесуального кодексу, прямо забороняє передавати справи, які підслідні НАБУ, іншим слідчим підрозділам. І коли Офіс генерального прокурора зробив спробу забрати в НАБУ провадження, яке стосується видачі завідомо неправдивого висновку експерта у справі щодо квартир Нацгвардії, то перейшли на ту статтю, яка, знову ж таки, підслідна НАБУ. Можливо, трохи недодивилися.

- Тобто справа Татарова все одне залишатиметься в НАБУ попри всі ці незаконні рішення? І що далі робити, коли така створена колізія?

- Так, справа залишиться у НАБУ. Все має робитися за законом. Є рішення Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду про зупинення виконання рішення Печерського райсуду. Є три рішення директора НАБУ, погоджені з прокурором САП про витребування справи з Офісу генерального прокурора. Спочатку були відповіді, що ми не можемо вам віддати, тому що ми виконали рішення Печерського суду. На останнє витребування ми ще не отримали відповіді, тому що її, мабуть, важче підготувати, адже виконання рішення Печерського райсуду зупинене Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду. Крім того є ще одна проблема: апеляційну скаргу в повному обсязі Апеляційна палата ВАКС не може розглянути, тому що їм не дають текст скарги до Печерського суду про зобов'язання Генерального прокурора визначити підслідність, не зважаючи на дві ухвали про витребування цих матеріалів. Нібито через те, що оригінал цієї скарги вилучило ДБР, яке теж не надає її до АП ВАКС попри декілька ухвал Апеляційної палати ВАКС про витребування цих матеріалів із ДБР. Це порушення закону.

- У вас була якась комунікація з Генеральною прокуроркою Іриною Венедіктовою?

- З цього приводу не було ніякої комунікації. Нас не запрошували ні на які наради. Ми знаємо, що якісь наради були з прокурорами САП. Але нас до цього процесу не допускали.

- У чому зараз основна проблема того безладу, який чинить влада у сфері боротьби з корупцією?

- У серпні 2020 року керівник САП Холодницький подав у відставку і, починаючи з вересня 2020 року, керівником САП фактично є Генеральний прокурор. Це величезна проблема. Тому що за відсутності постійного керівника САП деякі ключові гарантії незалежності САП від генеральних прокурорів не працюють. Виключно через те, що в.о. керівника САП не має того обсягу повноважень, які має керівник САП. Це стосується формування груп прокурорів у кримінальних провадженнях НАБУ. І я впевнений, що якби все ж таки був керівник САП, то такої нічної зміни Генеральним прокурором групи прокурорів, яка сталася у справі Татарова, не було б. Тому це є величезною проблемою, на чому ми постійно наголошуємо. Конкурс на посаду керівника САП розпочався в червні 2020 року і, на жаль, може тривати як мінімум до червня 2021-го. Принаймні, міністр юстиції, коментуючи цей конкурс, спрогнозував обрання нового керівника САП у травні-червні. Однак, мені видається такий довгий перебіг конкурсу з обрання керівника САП неправильним. Нагадую, що конкурс за результатами якого був обраний Холодницький, тривав, близько 2 місяців (7 жовтня 2015 розпочали прийом документів, 30 листопада Холодницького призначено заступником Генерального прокурора, – прим.) З огляду на досвід проведення таких конкурсів, було б логічніше прискорити процес обрання нового керівника САП.

- Фактично зараз поставлена під сумнів можливість НАБУ боротися з корупцією. Є такі справи, як справа Татарова, справа Вовка, в яких ви не можете залучити підозрюваних навіть до прибуття до суду.

- Можу сказати тільки одне – такі спроби чиняться, але НАБУ продовжує роботу та продовжує відстоювати справедливу позицію. Я б ще і справу Роттердам+ також пригадав, бо там ми теж зіткнулися з перепоною з боку ОГП.

- Проєкт НАБУ зараз посилюється чи руйнується?

-Нас атакують, тому що ми зачепили інтереси дуже впливових людей. Втручання в діяльність НАБУ – це зухвалі, іноді кримінально карані дії, які спрямовані на те, щоб зупинити ті процеси, які відбуваються не тільки в НАБУ, а й у САП. Тому, якщо ми говоримо про спроби когось у чомусь обмежити, ці спроби зараз спрямовані не тільки на НАБУ, а взагалі на антикорупційну систему. Тому що на сьогоднішній день у нас є НАБУ, яке працює за процесуального нагляду САП, є САП, яка довела, що працює з НАБУ в одній команді. Ті справи, що набули особливого розголосу, є якраз спільною роботою прокурорів і детективів. І найголовніше - в нас з'явився Антикорупційний суд, який почав ухвалювати рішення, яких до того суди не виносили в Україні. За рішенням ВАКС стягнуто в дохід держави понад 65 мільйонів гривень застав із підозрюваних у справах НАБУ через їхню неналежну процесуальну поведінку. Тому наші опоненти скеровують свої зусилля не тільки на те, щоб зупинити НАБУ, а взагалі вивести себе з-під всієї антикорупційної інфраструктури. Ось приклад зі справою Татарова: ВАКС мав обрати запобіжний захід підозрюваним, на 10 ранку призначають засідання, а вночі, напередодні, Генпрокурор змінює орган досудового розслідування. Про що це свідчить? Про те, що немає можливості домовитись ні з НАБУ, ні з САП, ні з ВАКС. І така непоступливість є досягненням для нашої країни.

- Президент у жовтні йшов з роликом - припиняйте вагатися, телефонуйте у НАБУ здавайте корупціонерів. Проте Татаров не відсторонений від роботи, Президент вважає, що результати вашої роботи необ'єктивні, голова ОП каже, що це було 4 роки тому. Фактично зараз президентська влада стала вашим опонентом. Таке протистояння правоохоронного органу і президентської влади до чого може привести?

- Питання має величезний політичний підтекст. А я завжди говорю, що ми аполітичний орган і робити політичні заяви ми не будемо. Ми можемо говорити тільки про те, що, на нашу думку, ми зібрали достатньо доказів для того, щоб повідомити про підозру певній особі. Зараз ми констатуємо незаконне втручання в роботу НАБУ.

- Це може мати правові наслідки для тих, хто втручається в роботу НАБУ, колись пізніше?

- Я не виключаю, що ці події отримають свою правову оцінку з часом.

- Але Президент тримає корупціонера поруч із собою.

- Не можна говорити про людину в категоричній формі, поки немає рішення суду. Тут питання більш морального характеру. Ми ставили питання про взяття під варту (заступника керівника ОП, – прим.), коли підслідність у справі була за нами визначена.

- У майбутньому може бути кримінальна справа щодо перешкоджання розслідуванню кримінальної справи Татарова?

- Це провадження є, і не одне. Але їхню подальшу долю спрогнозувати зараз важко. На сьогоднішній день керівника САП немає, конкурс триває, і розуміння, коли він закінчиться, теж немає. Поза тим, все що вимагає від нас робити закон в таких випадках, ми робимо. Ми витребуємо справи, подаємо апеляційні скарги тощо. Ми постійно заявляємо і боремося за те, щоб закон домінував, але не всі органи мають бажання читати закон.

- Наскільки ця ситуація з Татаровим є показовою і критичною для наших союзників на Заході?

- Міжнародні партнери ставлять питання, однак, вони стосуються не конкретних справ, а ситуації в цілому. І це, мабуть, найважливіше в комунікації з партнерами. Ми бачили заяву Президента Європарламенту, оцінку того, що відбувається в Україні, ми бачили цей звіт (про виконання Угоди про асоціацію з Україною, – прим.). Там написано, що НАБУ є найефективнішою антикорупційною інституцією в країні. Така оцінка мотивує нас рухатись далі. Незважаючи на всі труднощі, система є, вона працює, вона багато кого лякає, через це є багато супротиву.

- Коли буде виконано рішення суду щодо доставки голови ОАСКу Вовка і коли він дійсно буде під судом?

- Важко прогнозувати. Є максимальна протидія з боку сторони захисту і є низка органів, як, наприклад, Вища Рада Правосуддя, які виносять рішення, що явно суперечать і фактичним обставинам, і меті кримінального процесу. Щоб максимально ефективно проводити розслідування, потрібно підписувати певні процесуальні документи. Однак, ми в цій справі є заручниками ситуації в частині підписанта процесуальних документів, адже багато фігурантів у цій справі мають спеціальний статус. Тож у нашій ситуації документи стосовно цих осіб може підписати тільки Генеральний прокурор.

-Чи є загроза подальшого обмеження прав НАБУ, як це сталося з рішенням Конституційного суду стосовно декларування? Чи існує в Україні суддівська мафія?

- Коли ми робимо певні дії, наприклад, повідомляємо про підозру за 375 статтею про постановлення суддею завідомо неправосудного рішення, одразу маємо рішення КС про скасування цієї статті. Тільки ми готуємо підозру про незаконне збагачення у цій же справі - є рішення КС про визнання відповідної статті неконституційною. Тобто ми розуміємо, що є ціла система органів, яка пов'язана між собою не певними якимось обов'язками конституційними чи законними, а іншими інтересами, і ці інтереси ми чітко чули на записах у кабінеті Вовка, які частково оприлюднили. Тобто ми розуміємо, яка величезна машина супротиву запущена. Тому ми вважаємо своїм обов'язком, незважаючи на цей супротив, незважаючи на суд, який 10 років підлаштовувався шляхом абсолютно ручного правосуддя під будь-яку владу, викривати ці злочини і притягати за них до відповідальності. Очищення судової системи має охоплювати не лише районні суди Закарпатської чи Львівської областей, а саме верх системи. Бо ми бачимо системне використання повноважень цілої групи важливих судів не для здійснення правосуддя, а для того, щоб мати величезну владу в державі і контролювати багато процесів, які відбуваються в Україні. Саме тому ще в 2016 році ми для усвідомили: не буде антикорупційної прокуратури, то не буде підозр, арештів, затримань. Не буде антикорупційного суду - не буде можливості завершувати розслідування, не буде покарання. Ми бачимо, що з’явилися обвинувальні вироки із позбавленням волі. Такі рішення з’явилися в останній рік, що спричинило втручання у наші розслідування на різних етапах: повідомлення про підозру, ознайомлення з матеріалами справи та складання обвинувальних актів. Багато суддів КС, наприклад, потенційно могли бути притягнуті до кримінальної відповідальності за цією статтею (внесення завідомо недостовірних відомостей у декларацію, ст. 366-1, - прим). Про це свідчать протоколи, які вручає суддям Нацагентство з питань запобігання корупції.

- Чи повернули НАЗК взагалі право перевіряти декларації посадовців хоча б з 2021 року?

- Контроль за декларуванням із боку НАЗК відновили, тому вони перевірятимуть е-декларації за 2020 рік. Однак, відповідний закон ухвалили в тому форматі, який, на жаль, звузив можливості антикорупційної системи. Згідно з рекомендаціями наших іноземних партнерів, відповідальність за неправдиве декларування має бути посилена.

- Справа Роттердам+ зараз також заблокована?

- Ми маємо ситуацію, коли в детективів та прокурорів є розуміння, що потрібно справу скеровувати до суду, все йде до складання обвинувального акта та закінчення розслідування і тут, знову ж таки вночі, ми бачимо закриття цієї справи. Причому як стосовно підозрюваного, так і за фактом. Хоча закриття кримінального провадження за фактом - це повноваження детективів, але чомусь прокурор закрив усе. Рішення було оскаржене неодноразово, ВАКС скасував рішення про закриття, САП виконало це рішення в частині внесення до реєстру досудових розслідувань і статус справи, а саме наявність фактів, наявність підозрюваних було повернуто до реєстру і справа була поновлена. Були неодноразові звернення керівника детективів до Генерального прокурора про зміну старшого групи прокурорів для того, щоб виключити прокурора, який не є зацікавленим в ефективному розслідуванні.

В.о. керівника САП Максим Грищук розглянув наші скарги на закриття і скасував постанову про повторне закриття справи. Знову ж таки ми впираємося в те, що є наказ Генерального прокурора, хоча, на мою думку, він ніяким чином не розповсюджується на роботу САП, де написано про те, що всі важливі рішення приймаються прокурором старшим групи, той, який закривав справу, або прокурором групи, але за погодженням із старшим прокурором. Є прокурор в групі, який готовий іти в суд з цією справою, але при цьому старший групи заперечує. І ми знову ж таки звертаємося: змініть групу, дайте незалежним прокурорам розібратися у справі і прийняти рішення. Можливо, вони так само її закриють. Але ми чітко бачимо зараз, що є прокурори, які готови йти в суд із цією справою. Керівник детективів звернувся до Офісу Генерального прокурора: змініть групу. Але ніякого руху нема.

- Може, вам варто заявити про проведення ще однієї антикорупційної ради при Президенті. Така купа проблем, а Президент не реагує. На що ж тоді реагує Президент?

- Ми розуміємо, що боротьбу проти НАБУ у владі скеровують кілька людей, яких вже десятки років називають олігархами. Коли антикорупційні органи у якийсь спосіб зачіпають їхні інтереси, ми бачимо відповідні рішення щодо нас із боку органів влади, в тому числі парламенту. Цьому тиску дуже важко протистояти. На жаль, в Україні Генеральний прокурор має набагато менше гарантій незалежності навіть за антикорупційного прокурора. Тому що антикорупційного прокурора неможливо змінити через голосування в парламенті, а генерального - можна. 226 голосів набирається в парламенті і все. Згадайте, як звільняли Рябошапку в парламенті. Подання щодо його звільнення базувалося, в основному, на справах НАБУ. Коли Рябошапка почав активно співпрацювати з нами в частині справ щодо Приватбанку, VAB банку, Роттердам+, то відповідні групи депутатів у парламенті об'єдналися, наслідком чого стало оголошення недовіри генеральному прокурору, але фактично за те, що генеральний прокурор почав реально працювати.

- Рябошапку збив особисто Президент.

- Рішення про звільнення Генерального прокурора було прийняте в парламенті.

- Що зараз зі справою Приватбанку – адже висування підозр по цій справі може призвести до вибуху у чинній владі, яка тісно пов’язана з Ігорем Коломойським?

- Ми не стоїмо на місці. І коли ми говоримо про Приватбанк, то, на мій погляд, саме це було однією з основних підстав для відставки Рябошапки, бо він прийняв рішення, як прокурор, про визначення підслідності у всіх цих справах за НАБУ. Це важливо було, бо НАБУ розслідувало і надавало оцінку діям службових осіб Нацбанку. Кошти виводилися із Приватбанку на тому етапі, коли він був комерційною структурою і власники не були суб'єктами, підслідними НАБУ. Однак, ми припускаємо, що колишні очільники та бенефіціари банку вже тоді могли діяти у змові з посадовцями Нацбанку, тому в межах розслідування перевіряємо можливість цієї змови та її наслідки для держави. Детективи доволі просунулися в розслідуванні, вийшли на стадію підготовки проєктів підозр, але пам'ятаємо, що в нас відсутній антикорупційний прокурор. Тому ми скерували наші напрацювання до ОГП і, як бачимо, вже є результат – три підписані підозри колишнім топпосадовцям банку.

Загалом, справа щодо Приватбанку – найскладніша, з якою мені доводилося стикатися. Про справу Приватбанку постійно говорять наші міжнародні партнери. Ми усвідомлюємо, наскільки це величезна відповідальність. Але ми розуміли, що тільки в НАБУ цю справу можна розслідувати об'єктивно і прийняти рішення, яке дійсно буде відповідати вимогам закону. Зараз все залежатиме від того, наскільки прокурори погодяться з тим, що ми напрацювали.

-Чи стало для вас підписання підозр Венедіктовою неочікуваним? Як відбулося затримання? Що далі буде зі справою Привату і чи прискориться розслідування?

-Детективи підготували проєкти підозр ще восени 2020 року. Відтоді були дискусії з прокурорами, що є нормальною практикою. Підозри доопрацьовували і, зрештою їх погодили. Тобто ми дійшли до логічного етапу у розслідуванні. Затримання відбулося згідно з КПК, супротиву не було. Розслідуємо далі.

- Ви провели обшуки в державній компанії Енергоатом та вдома у віцепрезидента Енергоатома Хартмута Якоба, дуже близького до помічника Президента Сергія Шефіра. Справа торкається угоди на поставку електрики до компанії, наближеної до Коломойського United Energy. Ця справа теж у полі зору наших західних партнерів?

- Багато було повідомлень в ЗМІ про те, що не зовсім все чисто з продажем електроенергії з боку Енергоатому на користь окремих комерційних структур. Були звернення відповідні. Детективи все це проаналізували і дійшли висновку, що було б правильним перевірити обґрунтованість умов формування лотів із продажу електроенергії. Лот було сформовано у такий спосіб, який дозволяв його викупити одиницям компаній на ринку, або, можливо, навіть одній. І тут створюється дискримінаційна ситуація, коли дешеву електроенергію може викупити тільки великий суб'єкт, який може використовувати цю електроенергію для демпінгу на іншому ринку послуг, товарів чи робіт. В межах розслідування детективи перевіряють обґрунтованість формування лотів, чи не створюють вони преференційні можливості для окремих суб'єктів ринку. Тому що менші суб'єкти ринку не можуть собі дозволити купити електроенергію за більш низькими цінами. І, можливо, якби лоти були менші, то держава отримувала від продажу електроенергії більше. За підсумками зібраних доказів будуть ухвалені відповідні рішення.

- Ще одна гучна справа – трубопровід Медведчука. В чому значення експертизи, завдяки якій Медведчук отримав нафтопровід, і яка після вашого розслідування може бути скасована?

- Коли розпався Радянський Союз, то було дуже багато об'єктів, які перебували у загальносоюзній власності і був закон про правонаступництво. Магістральні трубопроводи перебувають у власності держави згідно із законодавством. Дуже довга історія. Той актив, який мав би перейти до держави Україна, потрапив у приватні руки. У 2005 році прокуратура подала позов. Дуже довго цей позов слухався в суді, але все ж таки було прийняте рішення про задоволення позову прокурора і про передачу трубопроводу у власність держави. Це рішення пройшло всі три інстанції судів. В подальшому, у квітні 2015, упродовж всього одного засідання лише за результатами розгляду однієї заяви та поданих на підтвердження цієї заяви двох актів на списання, виданих ще у 2002 році, та трьох листів, датованих 1997 та 1998 роками (більше ніж за сімнадцять років до дати судового засідання), суддя Господарського суду Рівненської області скасував рішення Господарського суду Рівненської області - нібито за нововиявленими обставинами.

В оскарженні прокурору відмовили і це рішення знову ж таки пройшло три інстанції судів. Розслідування НАБУ почалось ще у 2017 році. Упродовж двох років детективи не тільки збирали докази щодо незаконного заволодіння трубопроводом, але й детально вивчали можливість повернення його державі. Для цього неодноразово проводилися наради і з представниками Офісу Генерального прокурора, і Міністерства юстиції України, і Фонду державного майна України. Також були спроби привернути увагу до цієї ситуації і Кабінету Міністрів України як головного розпорядника державним майном, який не був учасником у вказаній судовій справі.

Вже у 2020 році на базі розслідуваної детективами справи було створено спільну із СБУ слідчу групу.

Наразі в цьому розслідуванні активну позицію займає і Генеральний прокурор, оскільки саме Офіс Генерального прокурора у разі притягнення у суді до кримінальної відповідальності експерта за завідомо неправосудний висновок буде вживати заходів щодо фактичного повернення трубопроводу у державну власність у цивільно-процесуальний спосіб.

- Тобто якраз у цій справі по Медведчуку влада діє спільно та ефективно разом з НАБУ. Генеральний прокурор Венедіктова в цьому випадку сприяє?

- Я більше скажу. Тут якраз Офіс Генерального прокурора займав активну позицію в частині захисту інтересів держави. Зібрані докази, зібрані дані, документи були передані на експертизу, яка фактично зробила ревізію тієї експертизи. Все ж таки було встановлено, що насправді той висновок був завідомо неправдивий. Тому що відповідальність експерта настає не просто за те, що він помилково якийсь висновок зробив, який не відповідає дійсності, а зробив це завідомо. А це вже кримінально каране діяння. Тому було погоджено повідомлення про підозру і зараз фактично ми рухаємось до того, щоб передати справу до суду. Суд повинен дати оцінку тим діям експертів. І в подальшому, залежно від рішення суду у цій справі, буде, я думаю, визначатися вже прокурор з необхідністю вжиття заходів цивільно-правового характеру для захисту інтересів держави.

- Президент заявив у своєму посланні до Верховної Ради, що одним з досягнень в його роботі за півтора року було те, що забезпечена процесуальна незалежність НАБУ і САП, і НАБУ отримало права прослуховування. Дійсно, був ухвалений законопроєкт. Чи дійсно у вас є незалежне прослуховування? Які ще потрібні рішення, крім закону?

- Тут є технічні моменти. Ми ведемо вже понад рік листування зі Службою безпеки України. Прямо виконувати закон, звичайно, ніхто не відмовляється. Я тримаю це питання на особистому контролі і, сподіваюся, що за моєї каденції це питання ми остаточно вирішимо.

- То давайте звернемось через інтернет до голови СБУ Івана Баканова, щоб він перестав підставляти Президента Зеленського і зривати виконання меморанудму з МВФ, бо Президент оголосив, що віддана прослушка НАБУ у зверненні до парламенту, а фактично це неправда, СБУ не виконує другий рік.

- Ми спілкуємося з СБУ з цього питання. І запропонували варіант співпраці, за якого унеможливлюється витік інформації та водночас економляться кошти державного бюджету. Якщо ж наша переписка зайде остаточно в глухий кут, і ми змушені будемо абсолютно автономно це робити, йтиметься про зовсім іншу, набагато більшу суму коштів держбюджету.

- Зараз виникла абсолютно безпрецедентна взагалі для правоохоронних органів справа. Один з нещодавніх керівників СБУ полковник Нескоромний був звинувачений у замовленні вбивства начальника Головного управління внутрішньої безпеки СБУ Наумова. Обидва вони, як відомо зі ЗМІ, конкурували за контроль. Зараз справу Нескоромного продовжує розслідувати Служба безпеки України, хоча це прямий конфлікт інтересів. Бо Наумов контролює слідче управління. Чи не вважаєте, що таку справу треба взагалі передати до відома Національного антикорупційного бюро?

- Якраз вирішення цього питання, яке порушене, належить до компетенції прокурора, який наглядає за цією справою. Можливо, для об’єктивності було б правильно, не в НАБУ, можливо, в інший слідчий підрозділ все-таки передати, щоб це все більш об’єктивно було розслідувано. Тому що у нас колись була історія, коли був такий пан Сус, який розслідував замах на нього ж. Так воно трохи дивно звучало, коли слідчий розслідує справу за фактом замаху на вбивство цього ж слідчого. Мені здається, прокурор повинен дати відповідь на ці питання і, можливо, прийняти рішення, можливо Печерський суд, який достатньо часто втручається в дискрецію прокурора щодо визначення підслідності. Сама історія звичайно, не прикрашає державу. Ми в силу своїх можливостей, до нас було звернення щодо можливої допомоги в наданні вільних зразків голосу фігурантів окремих. У нас була можливість допомогти в цьому розслідуванні, ми допомогли зі свого боку.

- Я зараз цікавився щодо ситуації в енергетиці, до речі. Багато енергетиків кажуть, що одна з основних проблем тих корупційних схем, які там існують, це якраз кришування правоохоронними органами – МВС, СБУ, ДФС і їхня пряма участь у комерційних операціях на енергоринку. Думаю, що це важливе питання, треба порушувати.

- Багато було повідомлень в ЗМІ про те, що не зовсім все чисто з продажем електроенергії з боку Енергоатому на користь окремих комерційних структур. Були звернення відповідні. Детективи все це проаналізували і дійшли висновку, що було б правильним перевірити обґрунтованість умов формування лотів із продажу електроенергії. Реалізація виставленого на аукціон обсягу електроенергії проводилася у такий спосіб, який дозволяв його викупити одиницям компаній на ринку, або, можливо, навіть одній. І тут може виникати дискримінаційна ситуація, коли дешеву електроенергію може викупити тільки великий суб'єкт, якій може використовувати цю електроенергію для її перепродажу іншим трейдерам та кінцевим споживачам за значно вищими цінами. В межах розслідування детективи перевіряють обґрунтованість формування лотів, чи не створюють вони преференційні можливості для окремих суб'єктів ринку, при яких менші суб'єкти ринку не можуть собі дозволити купити електроенергію за цінами, нижчими від інших сегментів ринку. І, можливо, якби лоти були менші, то держава отримувала б від продажу електроенергії більше. За підсумками зібраних доказів будуть ухвалені відповідні рішення.

- Багато питань у програмі МВФ, яка наразі зірвана, стосується забезпечення роботи антикорупційних органів. Які важливі маяки для боротьби з корупцією в Україні мають бути виконані, щоб все ж таки держава відновила співпрацю з МВФ?

- Про один маяк ми згадали - незалежне прослуховування. Інший маяк - питання незалежності антикорупційних органів. На моє переконання, він не виконаний повністю. На сьогоднішній день ми розуміємо, що питання призначення і звільнення директора НАБУ не врегульоване. Не відібрано антикорупційного прокурора. В будь-який момент Конституційний Суд може ухвалити рішення проти ВАКС. Незважаючи на повернення певних повноважень Національному агентству з питань запобігання корупції, це питання повністю також не вирішено. Антикорупційна стратегія ще до кінця не затверджена. Це перша група маяків. Другий блок. Судова реформа. У нас Вища рада правосуддя, на жаль, дійшла до того рівня, що вже Венеціанська комісія у своїх висновках натякає на необхідність перезавантаження ВРП. Це дійсно має бути орган, який забезпечить об’єктивне формування суддівського корпусу і об’єктивну оцінку діям суддівського корпусу, а не так, як у випадку з Окружним адміністративним судом Києва.

- По окружному адміністративному суду там окремий є пункт у меморандумі.

- Цей пункт теж не виконано. Тільки днями Президент подав законопроєкт до парламенту.

- Тоді узагальнимо. У нас багато говорять останні два роки про необхідність боротьби з корупцією. Що ми бачимо? Антикорупційної стратегії немає. Меморандум, чітка програма, що Захід вимагає від нас, які кроки по прозорості - не виконано фактично жодного пункту. Все, що сказав Президент у зверненні до Верховної Ради про незалежність, про прослушку, - не виконано. Скажіть, будь ласка, чи взагалі існує у нас в державі антикорупційна політика?

- Кожна влада завжди декларувала основним своїм постулатом боротьбу з корупцією. Але саме в частині реальних кроків - проблеми. Питання сформульоване вами з точки зору песиміста. З іншого боку, на сьогоднішній день працює антикорупційна інфраструктура, яка є аполітичною, розслідує справи, яких ніколи за 30 років не було в Україні. Після Революції Гідності запит на боротьбу з корупцією був, мабуть, максимальний за весь період існування незалежної України з 91 року. І вперше цей запит не просто закінчився на Майдані. Він трансформувався в створення антикорупційної інфраструктури, яка лякає багатьох політиків. Так, зупинення дій цієї інфраструктури зараз видається брутальнішим, ніж раніше. Але це тому, що тоді її не було: не виходило з НАБУ домовитися – йшли до антикорупційної прокуратури, не виходить там - ішли до суду. А після запуску ВАКС вже до суду не сходиш, щоб домовитися. І тоді уже з’являється добровільне відшкодування мільйонів у бюджет. З’являються угоди, які в подальшому намагаються зірвати. Мені здається, що 21-й рік буде визначальним для України в цілому. Чи обере вона подальшу реалізацію антикорупційної реформи, судової реформи, які фактично відкриють шлях до подальшого приборкання і демонополізації у всіх сферах, окупованих олігархами, чи втратить поступ і вже досягнуті надбання? Другий сценарій цілком можливий, якщо Конституційний Суд вирішить знести ВАКС.

Чому ми постійно говоримо про стратегію у боротьбі з корупцією? Тому що без певного плану не може розвиватися ані держава, ані правоохоронні органи. НАБУ свою стратегію розвитку має. На жаль, реалізувати її не вдається частково через те, що необхідні законодавчі ініціативи або не приймаються, або затягуються.

Источник: nabu.gov.ua

Новости портала «Весь Харьков»


Читайте ещё:

Загрузка...
Апрель
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
      1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30    
 
Архив новостей

Юридическое обеспечение портала

Адвокат
СМОРОДИНСКИЙ
Виктор Семенович