«Два світи - два діди» (Н. Приходько)

(с) Н. Приходько

Власне, саме від цієї формули потрібно відштовхуватись, коли починаєш спілкування чи міркування на тему взаємовідносин США та Китаю.

Сі чітко проартикулював своє бачення світу - біполярний, а Байден, який представляє в уяві Сі один з полюсів, абсолютно не проти такої розстановки сил. На підступах до свого 80-річного ювілею, який настане 20.11.2022, у день відкриття ЧС з футболу у Катарі, Байден розуміє: «От вона - вершина життя», тому потрібна і певна вершина політичної кар‘єри. А що може бути вищим за поділ Світу на двох, де один з двох - ти?

Сі - думає трохи інакше: по-перше, він на одинадцять років молодший за Джо, ювілей, 70, у нього наступного року 15.06, а значить (Хе-Хе), він має теоретично більше часу для насолоди від власного світового панування, по-друге, на відміну від Байдена, Сі має плани на територіальні зміни Китаю в бік розширення його кордонів, та активно дивиться на мапу, («чотири позиції»).

І от на цій мапі, окрім очевидного для всіх Тайваня - є Сибір та «далекий схід» РФ, які, поки що негласно, так само як і Тайвань входять у концепцію «Великого Китая». Різниця між Тайванем і величезним шматком РФ полягає в тому, що Тайвань - прописаний в оборонній доктрині США, а РФ, а тим паче її шматок - ні. І отут і починається найцікавіше:

Під час візиту Пелосі на Тайвань, всі побачили як грамотно, послідовно і доволі міцно ВПС та ВМС США вказали Китаю його місце у світовому рейтинзі армій та у світовій геополітиці. Сі образився, розлютився і запам‘ятав, та то таке. А от якщо китайська армія зайде парадним маршем в Блаґовєщєнск - ніхто не рипнеться бігти і рятувати Росію.

Сі це знає, Байден це знає, Сі - за такий сценарій, а Байден - проти. Проти тому, що якою б зайвою не була Росія на геополітичній мапі світу, вона потрібна Штатам в її кордонах 1991-го року і як буфер, який стоятиме між Китаєм і Цивілізованим Світом і як гарантія того, що Китай не дорветься до величезних об‘ємів природних ресурсів, які є за Уралом.

До того ж, і Байден і весь Цивілізований Світ не знає, що робити з розподілом російського ядерного потенціалу після її розпаду, (не Китаю ж віддавати), ну і немає розуміння, що робити з республіками, які проголосять Незалежність на європейській частині РФ.

Себто, підхід Байдена - це підхід демократа, підхід, де враховуються інтереси людей, а також держав, корпорацій, фінансово-промислових груп ну і планетарної безпеки, а підхід Сі - це стандартна азійська експансія з метою посилення ресурсного та людського потенціалу, дешевої робочої сили та нових площ для життя, (бо китайці вже не вміщаються на власній території).

Задля того, аби експансія була сприйнята більш менш спокійно Західними елітами, передовсім європейськими, Китай планомірно працює на молоде покоління європейських політиків, які тільки починають свій шлях. Він купує їх пачками, починаючи ще з періоду навчання, за яке подекуди і платить, паралельно насаджуючи ліві ідеї. Це помітно по молоді. Неозброєним оком помітно. Лівацтво.

Себто Китай має стратегію, а Цивілізований Світ - ні, окрім спроб зберегти Росію, принаймні поки. І от за це «принаймні поки» платить Україна. Салліван, Міллі, Ердоґан, Макрон... Хто тільки не намагається схилити нас до перемовин з Кремлем для того, аби ми не нанесли Росії військову поразку... У випадку військової поразки - розпад РФ неминучий, а значить товариш Сі «в дамках». Нікому, окрім Сі, це непотрібно. Саме тому я і писав декілька дописів на тему безальтернативності перемовин вже у листопаді. «Чорний лебідь Пшеводува» може пришвидшити цю безальтернативність. Україна «між двох дідів». Так виглядає зараз. А як воно буде - побачимо

Джерело: https://t.me/NazarPrykhodkoPlus/19119

Новости портала «Весь Харьков»