Як змінилася українська армія за роки війни на Донбасі – сюжет

Бути як НАТО, рівнятися на війська НАТО. Спочатку це була мрія, потім мета, а нині це реальність для українських Збройних сил.

Минулого тижня Україна відзначала День ЗСУ і дякувала захисникам. А ще тим, хто долучився до реформування нашої армії. Бо успадкувавши від СРСР одне з найпотужніших військ в Європі, Україна практично втратила його до моменту анексії Криму і початку збройної агресії Росії на сході країни в 2014 році. Нині наша армія входить у топ-30 найпотужніших військ у світі, її чисельність зросла на 75%. А за даними опитувань соціологічної служби "Центру Разумкова", проведеного на початку листопада 2019 року, 70% українців довіряють своїй армії. Це і є результат.

Про силу українських Збройних сил розповіла журналіст "5 каналу" Євгенія Китаїва у програмі "Час. Підсумки тижня".

2014 рік – українська армія майже зруйнована і не в змозі у тому стані, у якому вона була, протистояти російській агресії. Більшість бойової техніки в неробочому або розграбованому стані. Підрозділи армійцями недоукомплектовані. Тому разом із ними на схід вирушають і добровольці.

У Конституції зазначено: завдання з оборони України покладається на Збройні сили. Але у тому ж таки 2014 р. в умовах повного паралічу керівних органів після Майдану та неготовності армії виставити достатню кількість військ, рішення ввести воєнний стан так і не було прийнято. Аби підтримати армійців на сході країни, з центру столиці відправляється перша сотня добровольців.

"У травні 2014, коли вже почалася Антитерористична операція на сході, їхали люди з Майдану, вийшло так, що тоді поїхали у складі цих ста людей чотири жінки. Я в їх числі теж. Нам казали, що це буде така операція, яка закінчиться за кілька тижнів, але ми десь в глибині душі розуміли, що так не буде", – розповідає військовослужбовиця ЗСУ Аліна.

У короткі строки формуються штурмові добровольчі батальйони, які стають пліч-о-пліч з регулярними військами. У добробатах люди, які мали хоч якийсь досвід, навчають тих, хто не має ніякого уявлення про зброю.

"Пішли операції. Перша операція, коли брали Щастя, але мене не взяли. Мені сказали, що ти жінка і ти будеш сидіти тут. І так ще було з наступними кількома операціями. У той момент я зрозуміла, що якщо когось про щось просити, то тебе ніколи нікуди не візьмуть. Тому коли була операція по захопленню Новосвітлівки, я просто зібралась, сіла в автобус і поїхала", – згадує військовослужбовиця ЗСУ Аліна.

Від самого початку війни жінки активно виборюють своє право воювати з чоловіками на рівних: право займати військові посади, отримувати офіцерські звання. І за роки війни прогрес є – жінкам офіційно дозволили бути снайперами, розвідницями та командувати підрозділами. У ЗСУ до недавнього існувало "особливе" ставлення до жінки. Та й законодавство суттєво обмежувало залучення жінок до виконання бойових завдань. Великий прорив у цьому питанні стався у вересні 2018, коли Верховна Рада прийняла закон про рівні права. Документ надає рівні можливості щодо укладення контракту на проходження військової служби. А ще у законі закріплюється рівний доступ до посад. Нині ж 25 тисяч жінок-військовослужбовців, проте лише 3 тисячі з них мають офіцерські звання.

"Зараз такий час, коли кожна людина мусить це робити. Не те що ми маємо там якийсь вибір. Це апріорі так мало бути в моїй картині світу. І в мене іншого вибору я собі не давала", – переконана військовослужбовиця ЗСУ Аліна

Так само не бачив для себе іншого шляху і боєць з позивним "Душман". Добровольцем на фронт він вирушив щойно отримав диплом програміста.

"У той час досить не вистачало людей, досить не вистачало фахівців. Була пропозиція вступити в лави Національної академії. Вирішив вступить. Вступив, закінчив і зараз командую оцим всім ВОПом", – розповідає військовослужбовець ЗСУ "Душман".

Після боїв літа 2014 Україна активно почала займатися військовою освітою. Ми нарощували співпрацю з країнами-членами НАТО в темі розбудови сучасної моделі підготовки військ. Армійців тренують іноземні інструктори. Програми у військових вишах кардинально змінюють. Тепер звідти виходять і офіцери, які вже мають досвід реальних боїв.

"Там досить сучасний освітній процес. Виховують, дійсно, справжніх фахівців, справжніх командирів. І нам тих навичок, що прищепила Академія, достатньо для управління підрозділами, для ведення бойових дій, щоб стримувати агресію російської федерації", – каже військовослужбовець ЗСУ "Душман".

За даними соцопитування, 70% українців довіряють ЗСУ

У Збройних силах активно працюють не лише над офіцерським складом, а і над сержантським, бо саме сержанти стають хребтом професійної армії. Нещодавно Верховна Рада проголосувала за закон, який запроваджує сержантські звання за стандартами НАТО та ліквідує звання прапорщиків і мічманів. Володимир своє звання головного сержанта підрозділу здобував з 2015.

"Коли почалась війна, я навчався в університеті. Кафедра фізичного виховання та спорту, реабілітолог фізичного здоров'я людини. Прийняв рішення, поїхав і все зробив. І з того часу служу", – розповідає військовослужбовець ЗСУ Володимир.

Офіцери на рівнях від взводу до бригади тепер опікуватимуться плануванням бойових завдань. Сержантам же делегують практичне виконання цих завдань і керівництво особовим складом. Володимир каже, воювати вміють не лише професійні військові, і якою б не була мирна професія, вона допомагає на фронті. А тут нині багато колишніх студентів, юристів, бізнесменів. При бажанні навчатися гарним армійцем може стати кожен.

"Звісно, може будь-хто. Не зовсім будь-хто, усе залежить від людини. Якщо людина цього хоче навчитись, воно йому потрібне, тоді вона дуже бистро цьому навчиться і буде все знати", – запевняє військовослужбовець ЗСУ Володимир.

Ось так і вибудовувалась українська армія. Тепер професіонали вже ті, хто колись пішов на фронт за покликом серця, аби захистити свою країну. Вони навчалися всьому у боях і повернули хід війни, бо стали до зброї разом з армійцями.

Тепер Збройні сили на зовсім іншому рівні. Україна за роки війни відновлювала свою міць та будувала сильну армію. Є і забезпечення, і зброя. Однак поки немає ясності з Києва, в очікуванні рішення після зустрічі лідерів у Нормандському форматі.

Источник: 5.ua

Авторы: Євгенія Китаїва, Анна Кудрявцева, "Час.Підсумки"

Новости портала «Весь Харьков»