«Ми вбиваємо недостатньо окупантів»: нацгвардієць розповів про бої на Сватівському та Харківському напрямках
Нацгвардієць на псевдо «Змій» воював з 2014 року, виконував завдання військової розвідки та брав участь у багатьох операціях. На момент запису він відпочивав після чергової акції завершення земної путі для загарбницької нечисті на Сватівському напрямку.
«Змій», нацгвардієць
Я воював у 2014-2015 роках, у нас був батальйон, який формувався на добровольчих засадах в ЗСУ – це була рота розвідки при 54 ОРБ (окремому розвідувальному батальйоні), потім на базі цієї роти був створений повноцінний батальйон 131 ОРБ. Працювали ми в секторі «М», навколо Маріуполя, виконували завдання військової розвідки, тому все засекречено, нічого не зможу розказати більш детально.
Чоловік не боїться ризикувати та починати «все з нуля», що робив не раз.
«Змій», нацгвардієць
Після війни [повномасштабного вторгнення рф] я себе знайшов в IT, починав «з нуля». Це було самонавчання, розуміння, як пристосовувати свої знання, які ти добуваєш сам. Спочатку я працював project-менеджером, ця робота чимось дуже схожа на роботу офіцера. Тобто твоє основне завдання – це побудувати бізнес-процеси, щоб всі люди працювали на результат і досягати результатів, досягати якоїсь цілі. Після цього, я в якийсь момент просто вигорів від цього всього, і перейшов у тестування. Працював тестувальником, на момент початку повномасштабної війни я працював в найбільшій IT-компанії України в GlobalLogic, 24-го лютого мені пропонували евакуацію, але я «евакуювався». до військкомату та опинився у звитяжних лавах військової частини 3017.
Гвардієць дуже швидко продемонстрував, на що він здатен, та наскільки багатий має багаж життєвого та бойового досвіду. Але, навіть його було чим здивувати цій фазі російсько-української війни.
«Змій», нацгвардієць
Звичайно, ракети на голову, які падають тобі на голову, авіаційні бомби – це було щось нове. Але найближчий контакт був у Новоселівському. Стріляли на відстані 15 метрів. Я «зрізав» двох [російських загарбників] просто вийшовши з-за будинку. У нас йшли бої на дуже коротких дистанціях, тобто це 30-50 метрів, виїжджав по нас танк працював зі 150 метрів. При цьому постійний артилерійський обстріл, як міні-Сталінград, постійно навколо тебе з’являються руїни, по яких ти бігаєш, до тебе забігають вороги, і відбуваються бої на коротких дистанціях, абсолютно, повною мірою, жорстокі, ніхто не просить пощади. З приводу досвіду, я пройшов всі бойові основні точки нашого батальйону – це бої на кільцевій [Харкова], Руська Лозова, Дементіївка, Уди, Новоселівське, Ківшарівка.
Кожен новий етап життя «Змія» нагадує проходження чергового рівня жорсткого гібрида «шутеру» та «стратегії». Випробовування Сватівським напрямком він пройшов з честю.
«Змій», нацгвардієць
На другий день у Новоселівському я підійшов до свого сержанта і сказав: «Пам’ятаєш Дементіївку? Так ось Дементіївка пішла на х**!» Вибачте за мати, в Дементіївці було жорстко, але в порівнянні з тим, що відбувалось в Новоселівському – це зовсім інший рівень. Єдина відмінність дуже важлива, в Дементіївці на той момент, у нас не було такої підтримки, артилерійських запасів не вистачало, дуже часто на обстріли ворога не відповідали таким масованим вогнем. У Новоселівському, не дивлячись на те, що ворог дуже сильно обстрілював нас, наступав, ми завжди могли пристосувати сили, які були рівнозначні їхнім зусиллям. Ясна річ, ракети розміром зі стовпи ми не запускали, але водночас, коли вони застосовували авіацію, я бачив як відпрацьовує наша авіація, у саме селище також в’їжджали наші танки, БМП, коли є рівнозначне застосування важкої техніки, то росіян бити взагалі становиться на «ізі» [легко]. Я взагалі не відчуваю ніяких емоцій з цього приводу – це просто робота. І я розумію, що вона полягає у жахливих речах, бо ми вбиваємо людей, але ми вбиваємо недостатньо, насправді. Оскільки у нас немає іншого вибору, ніж поховати їх настільки багато, щоб вони забули сюди дорогу. Тому я просто виконую свою роботу і натискаю на «курок».
Командування бригади швидко помітило здібності бійця: його інтелект, освіченість, досвід, вольові якості та організаційний талант. «Змій» приєднався до офіцерського корпусу, але не заради себе чи якихось амбіцій. Його мета – ще ефективніше здійснювати місію очищення української землі від орд зазомбованих вірусом російської пропаганди окупантів, які здатні нести лише смерть та руйнування.
Джерело: відділення інформації та комунікації Східного територіального управління Національної гвардії України
347 
