Нові правила поховання: що варто знати

Новина про те, що з 15 березня українці не зможуть поховати рідних без дозволу суду, облетіла всю країну. «СК» розібрався, де тут правда, де черговий фейк, а де існують певні нюанси.

«Як у вас вчасно все сталося…»

Цю тему харків’яни та жителі області вже другий тиждень жваво обговорюють на ринках, у громадському транспорті та головно – у соціальних мережах в Інтернеті.

Відомий харківський дизайнер Костянтин Пономарьов 12 березня поділився з громадськістю своїм трагічним випадком.

«І хотів би я почати з булгаківських слів про те, що «не так страшно, що людина смертна, страшно, що вона смертна раптово», але почну з того, що не так страшно у нас жити, як померти, – розпочав свій пост у Фейсбуці Костянтин Пономарьов. – Сьогодні вдень мого двоюрідного брата знайшли мертвим у його квартирі. Я навіть не казатиму про те, як довго під час виклику «швидкої» мені «виносили мозок» питаннями на кшталт «а ви впевнені?», і що медики приїхали тільки через три години. Не буду говорити і про те, що поліцію і експертів із санітарами довелося чекати майже до ночі. Не буду тут перераховувати розцінки на послуги санітарів і моргу з безпосереднім інтересом учасників процесу. Найсмішніше, що остаточно мене добили словами: «Як у вас вчасно все сталося, а то з 15 березня за рішенням Ради і Уряду трупи в морг можна буде відвозити лише отримавши дозвіл судді. Ви уявляєте, що почнеться?!»

Що трапилося?

Кашу заварилизміни до Кримінального процесуального кодексу, які були прийняті минулого жовтня у Верховній Раді України. Зміни подав депутат від Радикальної партії Андрій Лозовий, через що їх уже охрестили «правками Лозового». Головною метою автора змін було добитися зменшення термінів розслідування кримінальних справ. Прийняті на останньому голосуванні «пакетом», ці уточнення підтримав профільний комітет ВРУ, однак згодом вони отримали критику, зокрема, щодо того, що суттєво звужують конституційні права громадян, суперечать стандартам, закріпленим в Європейській конвенції з прав людини, і йдуть в розріз із принципами виробництва, гарантованими КПК України.

Уся суперечка сталася через дві правки, що стосувалися термінів слідства та експертизи. Так, у ст. 219 КПК з’явилася така зміна: початком терміну досудового розслідування вважається не момент повідомлення про підозру, а час реєстрації інформації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань (подача заяви від потерпілого).

Так, якщо раніше прокурори мали фактично необмежений час між реєстрацією в ЄРДР до вручення підозри (два, три, п’ять, 10, а іноді і 15 років, залежно від категорії справи), то правка нардепа внесла обмеження у цей проміжок – до двох (кримінальний проступок), трьох (середній злочин) і шести (тяжкий злочин) місяців. Терміни після повідомлення підозри залишаються ті самі – один-два місяці.

Крім цього, внесено зміни до статей 242–244, 332 КПК, якими тільки суд зможе призначати експертизу, у тому числі за власною ініціативою.

Ось тут і сколихнулося суспільство, бо, якщо раніше слідчий поліції писав постанову про проведення судово-медичної експертизи за якихось сумнівів у природній смерті громадянина, то нині цю ж саму постанову має виносити вже суддя. Деякі ЗМІ встигли напророкувати колапс судової та правоохоронної систем і намалювати тисячі апокаліптичних картин про черги до судів і моргів, не видані з моргу трупи чи навпаки, про неприйняття їх туди і кількаденні або й тижневі зберігання трупів у будинках чи дорогих спеціальних холодильних камерах.

Пояснення адвоката

Як роз’яснив ситуацію постійний експерт «СК» адвокат Роман Чумак, у разі смерті людини призначення експертизи не є обов’язковим.

– В обов’язковому порядку вона призначається лише в тому випадку, коли є ознаки насильницької смерті та є кримінальне провадження щодо цього факту, – коментує правознавець. – Тобто, якщо кримінальної справи за фактом смерті людини немає, то жодну експертизу призначити не потрібно.

За словами Романа Чумака, дискусійним серед експертів залишається питання, чи потрібно щодо кожної померлої людини порушувати кримінальну справу, а також чи може слідчий визначити без сторонньої допомоги причину смерті померлого та як без сторонньої допомоги спеціаліста зрозуміти, що ознак насильницької смерті немає. Морги ж не прийматимуть тіла померлих, поки не буде проведено експертизу.

– Дійсно, як на мене, законодавець, прийнявши зміни, не передбачив, що всі підзаконні нормативно-правові акти застарілі та не приведені у відповідність до нових змін. Тому й виникла ситуація, що керівники моргів до цього часу не розуміють, як мають діяти згідно з новими правилами. Сподіваюся, що рішення буде знайдено, – додав адвокат.

На його думку, керівники таких установ, користуючись нагодою, можуть запропонувати послуги розміщення померлих без черги, звичайно, за додаткову неофіційну плату, або ж з’являться приватні установи, що будуть надавати такі послуги.

На запитання, чи треба чекати експертизи, адвокат пояснює, що враховуючи навантаження на суди, розгляд клопотань про проведення експертизи може зайняти тривалий час.

– І йдеться не лише про експертизу покійного, а й про будь-які травми людини. А якщо йдеться про зґвалтування ? Чи є час чекати п’ять днів?Ні, немає. Експерти, звичайно, шукатимуть вихід із ситуації, що склалася, та, приміром, проводитимуть попередній огляд, дослідження, щоб зафіксувати стан людини, бо час має значення, – каже Роман Чумак.

Без суттєвих змін

Те, що все залишається без змін, підтверджують і судді. Так, у мережі популярним стало роз’яснення судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області, до слова, випускниці нашого Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Олександри Жуковської.

«За кримінально-процесуальним кодексом України, будь-яку експертизу, у тому числі судово-медичну, з 15 березня призначатиме слідчий суддя. Ця експертиза буде проводитися лише в межах кримінального провадження. Експертиза потрібна буде у випадках насильницької смерті, а проводитиметься вона під час досудового розслідування лише після реєстрації повідомлення про кримінальне правопорушення», – зазначила суддя.

Вона запевнила, що не абсолютно всі трупи проходять експертизу.

«Є ж конкретний перелік випадків, за яким саме експерт видає свідоцтво про смерть. А якщо це особа похилого віку чи людина, яка померла просто в лікарні? Тут взагалі експертиза не потрібна, бо самі лікарі видають медичне свідоцтво про смерть, яке є підставою для реєстрації факту смерті в органах РАЦС» – додала Олександра Жуковська.

Заспокоює і прокуратура. Так, столична прокуратура встигла роз’яснити, що внаслідок набрання чинності змін до Кримінального процесуального кодексу порядок отримання дозволів для видачі тіл померлих для поховання не зазнає суттєвих змін.

«Прокуратура міста Києва повідомляє, що з метою зняття соціальної напруги правоохоронними органами і судово-медичними установами буде впроваджено в практику проведення дослідження тіл померлих судово-медичними експертами на підставі рішень уповноважених працівників поліції, які будуть письмово оформлюватись на місці події, з наступним призначенням судово-медичних експертиз», – ідеться в заяві прокуратури.

Таким чином, як запевнили правоохоронці, термін для встановлення причин смерті збільшено не буде, а порядок отримання дозволів для видачі тіл померлих для поховання не зазнає суттєвих змін.

15 березня Верховна Рада України спробувала ухвалити зміни до кримінального судочинства, що мали скасувати дію так званих «правок Лозового». Та відповідний законопроект було відхилено.

Источник: slk.kh.ua

Фото:informator.news

Новости портала «Весь Харьков»