"Податок на Google": що ухвалила Рада і як це зачепить українців

Депутати ухвалили закон, який передбачатиме стягнення податку на додану вартість з послуг, що їх надають українцям незареєстровані в Україні міжнародні інтернет-гіганти.

Українські ЗМІ називають його законом про "податок на Google", але насправді йдеться про значно ширший перелік компаній. Від соцмережі Facebook до стрімінгового сервісу Netflix, від технологічних велетнів Apple та Microsoft до сервісу з бронювання готелів Booking.com.

Є побоювання, що додатковий фінансовий тягар компанії перекладуть на користувачів. Або ж просто не будуть платити цей податок.

Ініціатори цього закону - голова фінансового комітету парламенту Данило Гетманцев та низка його однопартійців зі "Слуги народу" - вважають, що нині українська податкова система не враховує специфіку компаній цифрової економіки. Вони можуть бути зареєстровані в одній країні, а отримувати доходи по всьому світу.

В Україні великі міжнародні компанії можуть продавати свої послуги не лише іншим компаніям, але й простим користувачам - фізичним особам. В цьому випадку їхні доходи, фактично, не оподатковуються.

Автори закону переконують, що він не зачепить простих користувачів соцмереж чи пошукових сервісів.

Хоча, як саме поведуть себе міжнародні компанії після ухвалення закону, зокрема, чи не закладатимуть вони у вартість своїх послуг 20% ПДВ, важко передбачити.

Є сумніви і щодо реалістичності виконання закону. Попри те, що його автори посилаються на закордонний досвід, стосунки із інтернет-гігантами складаються не просто навіть у США та ЄС.

Чого варті лише багаторічні переговори ЄС із Facebook та навіть між головою ЄС та Марком Цукербергом.

Під час розгляду проєкту закону ВВС News Україна звернулася за коментарями до кількох таких компаній, проте отримала відповідь лише від Google. Компанія не коментує законодавчі ініціативи.

Коментаря вже після схвалення закону в парламенті ми поки що не отримали.

З іншого боку, такі компанії, як Microsoft чи Google, вже мають свої представництва в Україні і сплачують податки, зокрема і ПДВ.

Що пропонують інтернет-гігантам в Україні

Закон передбачає, що ПДВ стягуватимуть з операцій надання електронних послуг "нерезидентом, який не має постійного представництва" в Україні. Якщо ці послуги він надає фізичним особам та фізособам-підприємцям, які не зареєстровані платниками податку в Україні.

Закон також передбачає, що у цьому випадку міжнародну компанію зареєструють платником податків в Україні, але у спрощеному режимі.

Зокрема, такі платники податку можуть не відкривати рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ, вони не складатимуть податкові накладні й не отримуватимуть податкового кредиту.

Для них передбачений окремий порядок адміністративного оскарження рішень контролюючих органів. Але все це, на думку Головного юридичного управління Ради, порушує принцип рівноправності платників податків перед законом.

Спілкуватися з українськими фіскальними органами міжнародним інтернет-гігантам пропонують через спеціальний електронний сервіс, а сплачувати податок у валюті - в євро чи американських доларах за курсом НБУ.

Про те, що вони мають сплатити ПДВ в Україні, компанії отримуватимуть повідомлення англійською та українською від "уповноваженого органу" - міністерства фінансів.

Якщо реакції на податкове повідомлення немає і податки не сплачені, мінфін звертатиметься до органів країн, де зареєстровані ці міжнародні компанії. Суперечки вирішуватимуться згідно із міжнародними договорами.

Як каратимуть

За те, що міжнародна компанія продає свої електронні послуги в Україні, але не реєструється як платник податків, передбачений штраф у 30 мінімальних зарплат (зараз це 180 тисяч гривень).

Якщо міжнародна компанія-нерезидент продає свої послуги в Україні через зареєстрованого посередника, то вони не оподатковуватимуться. Адже в такому випадку податковий тягар лягає на посередника.

Не оподатковуються електронні послуги, якщо компанія надає їх через своє представництво в Україні.

Компаній, що обробляють платежі за електронні послуги, цей закон також не стосується.

Що оподатковуватиметься

До остаточного схвалення депутати уточнили, які послуги є електронними та підлягають оподаткуванню, а які - ні.

За остаточною версією закону, електронні послуги - це послуги, "які постачаються через мережу Інтернет, автоматизовано, за допомогою інформаційних технологій та переважно без втручання людини, у тому числі шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах, телевізійних приймачах чи інших цифрових пристроях".

До них належать:

● постачання електронних примірників, надання доступу до зображень, текстів та інформації. Це можуть бути електронні газети, журнали, книги, надання доступу та/або завантаження фото, графічних зображень, відеоматеріалів;

● надання доступу до баз даних;

● постачання електронних примірників та/або надання доступу до аудіовізуальних творів, відео- та аудіотворів на замовлення, ігор, послуг з доступу до телевізійних програм (каналів) чи їх пакетів, крім доступу до телевізійних програм одночасно з їх транслюванням через телевізійну мережу;

● надання доступу до інформаційних, комерційних, розважальних електронних ресурсів;

● постачання послуг з дистанційного навчання в мережі Інтернет, "проведення та надання якого не потребує участі людини";

● надання "хмарних" послуг для обчислення чи збереження даних;

● постачання програмного забезпечення та оновлень до нього;

● надання рекламних послуг у мережі Інтернет, мобільних додатках та на інших електронних ресурсах.

Закон також передбачає, що до електронних послуг не належать ті, що замовляються через Інтернет, але виконуються без нього. Наприклад, замовлення таксі чи доставки їжі не підпадає під цей закон.

Не оподатковуватимуться освітні послуги, якщо "мережа Інтернет використовується виключно як засіб комунікації між викладачем і слухачем", - тож турбуватися про дистанційне навчання теж не варто.

Варто звернути увагу і на те, що оподатковуватимуть надання електронних послуг на території України, а це передбачатиме ідентифікацію споживачів цих послуг.

Це може бути і через провайдера Інтернету, і через SІМ-карту смартфона, і за IP-адресою користувача електронної послуги.

Источник: bbc.com

Новости портала «Весь Харьков»