росія не може дозволити собі питну воду

Галузь водопостачання і водовідведення рф перебуває в зоні необоротної деградації. Частка сектору у ВВП впала до 0,24%, чисті збитки регульованої діяльності сягнули 36 млрд рублів – і жодних механізмів виходу з цієї прірви система не передбачає.

Формально ринок зростає: обсяг регульованих послуг склав 588 млрд рублів, номінальний приріст – 8–11% на рік. На практиці це зростання не встигає за інфляцією й не вирішує жодної структурної проблеми. Собівартість послуг обганяє тарифи з дедалі більшим відривом: з 2018 року витрати на холодне водопостачання зросли на 85%, водовідведення – на 92%, тоді як тарифи піднялися лише на 45% і 58% відповідно. Накопичене відставання індексу граничної плати від реальної інфляції за 2014–2025 роки становить 39,1%. Прибуткову діяльність у 2024 році показали лише 17% організацій водопостачання і 18% організацій водовідведення. Валові збитки галузі досягли 136 млрд рублів.

Фізична інфраструктура руйнується швидше, ніж відновлюється. Щороку застаріває близько 3% комунальних мереж, натомість замінюється лише 0,9–1,1% водопровідних і 0,35–0,38% каналізаційних. Протяжність водопровідних мереж, що потребують заміни, застигла на позначці 250–251 тис. км – нові труби встигають зношуватися так само швидко, як міняються старі. Частка зношених каналізаційних мереж у 2024 році досягла 46,1% і продовжує зростати. У єврейській АО зношено 78,1% водопровідних і 80,8% каналізаційних мереж, у туві та інгушетії ситуація порівнянна – і всі ці регіони перебувають у нижній частині рейтингу соціально-економічного розвитку, тобто самостійно фінансувати модернізацію не здатні.

Кожен дев'ятий житель росії досі не має доступу до якісної питної води з централізованих систем – і з огляду на динаміку зношеності мереж ця цифра найближчими роками лише погіршуватиметься.

Джерело: szru.gov.ua

Новости портала «Весь Харьков»