Штати можуть ув’язнути в черговій «вічній» війні - WP

Деякі коментатори припустили, що після провалу переговорів у Ісламабаді Сполучені Штати можуть ув’язнути в черговій «вічній» війні — і що самі переговори стали лише прелюдією до нового, можливо, ще небезпечнішого етапу війни, як пише (https://www.washingtonpost.com/opinions/2026/04/12/us-iran-talks-islamabad-what-happened-what-happens-next/) David Ignatius на The Washington Post

Після розмов з людьми, близькими до переговорного процесу, у автора склалося враження, що глухий кут в Ісламабаді не обов’язково призведе до повернення бойових дій. Блокада — це справді тактика тиску, але передусім не військова. Трамп не має жодного бажання продовжувати збройний конфлікт. Він розуміє, що вигоди від нього обмежені, а «хвостовий ризик», як кажуть трейдери, дуже великий. Натомість його мета — поставити сильно потріпаний Іран у жорсткі економічні лещата й подивитися, чи захочуть його керівники змінити курс і укласти велику комплексну угоду.

Американська сторона очікує, що попри минулу суботу в Ісламабаді контакти, ймовірно, триватимуть — через пакистанських посередників. Трамп і далі прагне знайти «вихідний пандус».

Трамп вирішив запропонувати те, що сам міг би назвати «угодою Tiffany» [історичне придбання американського ювелірного бренду Tiffany & Co. французьким конгломератом LVMH]: велику пачку економічних вигод, зокрема скасування санкцій, в обмін на повну відмову Ірану від ядерної та ракетної програм, а також підтримки проксі-груп.

Переговори в Ісламабаді почалися жорстко: віцепрезидент Венс і спікер парламенту Мохаммад Галібаф виклали свої позиції. Але після багатьох годин дискусій Галібаф справив на американську команду враження витонченого й професійного переговорника — і потенційного лідера нового Ірану. Офіційні особи вважають, що представники Корпусу вартових ісламської революції теж відкривають власні канали, бо теж хочуть бути частиною угоди.

Сьогодні Іран, попри всю свою браваду, виснажений, як вважають американські чиновники. Він переживає щось подібне до військового «ковідного локдауну»: після 40 днів війни в країні майже немає економічної активності. Трамп тепер планує ще сильніше стиснути економіку, як боєць UFC, який тримає суперника в задушливому захваті й чекає, коли той «постукає» — здасться.

Коротко стратегію можна назвати «Операція економічна епічна лють». За даними джерел, Трамп усвідомив, що наземна операція чи інша військова ескалація може затягнути США у болото. У Білому домі зрозуміли те, про що попереджали – війни на Близькому Сході легко починати, але дуже важко закінчувати.

У адміністрації Трампа бачать три можливі сценарії:

▪️ Режим може бути повалений (це, на їхню думку, вже ймовірніше після припинення бомбардувань, ніж під час них);

▪️ Галібаф або інший новий лідер вирішить перейти «золотим мостом» у нове майбутнє;

▪️ Жорсткі консерватори в Корпусі вартових спробують прорвати блокаду чи завдати інших ударів, щоб змусити США піти на більші поступки.

Якщо Іран вирішить скористатися своєю перевагою через військові чи терористичні атаки, Трампу доведеться вступити в ескалацію, якої він так прагне уникнути. Саме в цьому полягає ризик стратегії, яку обрала американська команда в Ісламабаді: вони показали, наскільки щедру угоду США готові запропонувати заради миру. Але Трамп не веде переговори поетапно. Він вважає, що малі угоди дають малі результати.

Логіка – зробити «пиріг» більшим, водночас посилюючи економічний тиск на Тегеран, щоб той прийняв американські умови. Мета — переконати Галібафа та його колег перейти від ролі революційної «справи» до статусу звичайної країни, яка може швидко й вигідно модернізуватися.

Джерело: https://t.me/ShrikeNews/29178

Новости портала «Весь Харьков»