Вітаю з Днем Конституції України! - Командувач Сухопутних військ Збройних Сил України

Брати і сестри у боротьбі за Україну!

Солдати, сержанти, старшини, офіцери та генерали Сухопутних військ Збройних сил України. Звертаюся до вас, найкращі сини і доньки нашої країни.

Вітаю з Днем Конституції України!

Бажаю вам міцного козацького здоров’я, надійних побратимів поруч, удачі та Божого захисту в нелегкій справі оборони України. А після нашої перемоги --мирного неба у незалежній, самостійній та заможній країні.

Наш народ завжди прагнув вільно жити і чесно працювати на своїй землі. Згідно своїх традицій і права. Згадайте, хоча б, унікальну військову демократію Запорізької Січі або універсали Центральної Ради, які стали добрим підґрунтям для Конституції нашої незалежної України.

Але сусід-варвар знову напав, і ми знову змушені захищатися. Тільки цього разу -- боремося не просто за свободу. Сьогодні ми захищаємо саме право нашого народу на існування, ми захищаємо життя наших дітей.

По той бік наших прицілів закінчується закон та людяність. Для нашого ворога норма – це зґвалтування, катування, знущання над мирним населення. Наслідки масових звірств російської армії , які відкрилися у визволених селах та містечках, яскраве тому свідчення. І ми будемо пам’ятати про це завжди.

Так, як будемо пам’ятати подвиг наших хлопців та дівчат, які віддали за Україну найдорожче – своє життя. Завдяки ним ми відстояли столицю. Звільнили Київщину, Чернігівщину, Сумщину, ідемо вперед на Херсонщині, обороняємо Миколаївщину, Запоріжжя та Харківщину, тримаємо удар на Донеччині та Луганщині. Ми маємо довершити їхню справу!

Ворог відповість за кожне невинно загублене життя, за кожну знівечену долю, за кожну скалічену дитину! За Конституцією та Законами України, за Міжнародним військовим кримінальним правом, та за законами Божими. Так, буде важко. Але в історії немає інших рук, крім наших. Немає іншої зброї, крім тієї, що в наших руках. Немає іншої країни, інших сімей та домівок. Ми з вами не маємо права відступати. Наші герої-воїни до останнього тримали Сєверодонецьк, щоб не довелося тримати Черкаси. Авдіївка бере на себе удар артилерії всіх калібрів, щоб снаряди не летіли у Калуш.

Обороняємо трасу Бахмут - Лисичанськ, щоб не довелося обороняти трасу Житомир - Вінниця.

Це -- наш із вами священний обов’язок.

І як би не було важко – ми б’ємося. Б’ємося за кожен метр нашої землі. Нашу свободу. Майбутнє наших дітей без концтабору, пафосно названого «рускім міром». Тому ми обов’язково переможемо!