Загроза не лише для України: як росії вдалося зробити ривок у виробництві морських "камікадзе" та хто їй у цьому допоміг

Здійснюючи повномасштабне вторгнення в Україну у 2022 році, російське командування не лише не очікувало повного провалу свого загарбницького плану, а й припустити не могло, що Чорне море стане для їхнього флоту пасткою. росія виявилася абсолютно неготовою до викликів у вигляді українських безекіпажних катерів, які повністю нівелювали потенціал Чорноморського флоту рф. І на прикладі України країна-агресор прискорила спроби створити власний флот БЕК.

На сьогодні в росії на різній стадії готовності вже є низка проєктів безекіпажних катерів, таких як "Оркан", "Мурена-300С", "БЕК-1000", "Сардіна", "Візір", підводні ММТ-300, Х-300, "Галтель" та інші. Але перш ніж оцінити потенціал російського ВПК із виробництва та загрози, які він створює (як для країн в акваторії Чорного моря, так і в інших морях), варто ознайомитися з історією будівництва БЕК у росії від самого початку.

Наприклад, Україна до 2022 року не була відома як виробник БЕК. Ба більше, для потреб ВМСУ була зацікавлена у придбанні таких систем у закордонних партнерів.

Магура V5, Sea baby – це зараз назви українських безекіпажних катерів у всіх на слуху, але навіть у 2021 році про серійне виробництво й тим більше домінування флоту БЕКів у Чорному морі й подумати ніхто не міг. А як було у росіян?

російські БЕК до 2022 року

У росії з розробленням безекіпажних катерів справи, цілком очікувано, були не райдужними. Відсутність достатньої бази, досвіду і, головне, технологій не дозволяли російським підприємствам досягти успіху в розробленні своїх проєктів. Тому ці підприємства тісно співпрацювали з іноземними компаніями, особливо з французькою ECA Group.

Саме вона стояла біля основ російського БЕК-будівництва, адже саме її продукцією оснащувалися російські мінні тральщики проєкту 12700 "Алєксандріт". Попри вторгнення росії в Україну та запровадження проти рф санкцій, французька компанія ECA Group продовжувала постачання своїх БЕК Inspector Mk2 до рф.

У 2015 році гендиректор Середньо-Невського суднобудівного заводу Володимир Середохо, намагаючись заплутати сліди, запевняв, що ECA Group більше не співпрацює із російською стороною, але з якоїсь дивної причини рф продовжувала отримувати нові Inspector Mk2 у 2015, 2017 та 2018-х роках.

У 2017 році без зайвого галасу в росії відбувався процес локалізації виробництва безекіпажного катера Inspector Mk-2 та безпілотних підводних човнів протимінної оборони Seascan Mk2 для потреб ВМФ рф. Але жорстка санкційна політика США, мабуть, все ж таки налякала керівництво ECA Group і вони припинили співпрацю з росією, але після цього "розриву" стався неймовірний ривок у розвитку БЕК-проєктів рф.

У Кронштадті було презентовано безекіпажний катер "Іскатєль від АТ "Науково-виробниче підприємство "Авіаційна та морська електроніка", який виглядав до болю знайомо, а точніше був буквально злизаний із французького Inspector Mk 2.

У цей же період російський БЕК "Тайфун", який створювався на базі надувного швидкохідного човна БЛ-680, дуже швидко обзавівся цілісним, жорстким корпусом і також став дивним чином схожий на французький Inspector Mk2.

Очевидно, що, залишаючи російський ринок, ECA Group не лише до останнього постачала БЕКи російському військово-морському флоту, але й без зайвого шуму передала технології Inspector Mk 2, що і дозволило росії зробити стрибок у будівництві такої продукції. Але наявність технологій ще не означала можливість їхнього застосування та правильного технологічного використання росією, що й спричинило стагнацію в цій галузі на кілька років. Поки російські окупанти не зіткнулися з українськими БЕК та концепцією ударного морського дрона – брандера.

російські сучасні БЕК

Після того як російський флот зіткнувся з українськими брандерами, було поставлено завдання створити аналогічний ударний морський засіб.

Але в результаті, як це і заведено в росіян, вони здебільшого скопіювали загальну концепцію українських безекіпажних катерів "Магура V5" та "Sea baby", не маючи технологічних можливостей їх удосконалити, зробити краще та поставити на потік серійного виробництва через розмаїтість виробників та бажання кожного на цій темі урвати свій шматок бюджету.

На сьогодні російська лінійка БЕК представлена такими найбільш успішними (доведеними до якогось логічного етапу) проєктами:

– БЕК-1000 – довжина 7 метрів, дальність плавання 400 км, корисне навантаження до 1 тонни;

– "Мурена-300С" – дальність плавання 250 км з можливістю комплектації додатковими баками з паливом, корисне навантаження 250-350 кг;

– "Візір" – довжина близько 7 метрів, дальність плавання 435 км, швидкість 45 вузлів;

– "Оркан" – дальність плавання 500 км, швидкість 40 вузлів.

Також слід врахувати підводні апарати ММТ-300, Х-300, "Галтель", які хоча і позиціонуються як дослідні та протимінні, але як не згадати історію з унікальним атомним підводним човном АС-12 "Лошарик". Її називали науковою – для виконання гідрографічних досліджень, але ніколи тим, чим вона була насправді – диверсійною АПЛ.

А тому будь-який російський підводний апарат, що позиціонується як науково-дослідний, завжди має подвійний функціонал і є інструментом для диверсій.

Фактично росія, отримавши базу у вигляді технологій від французької ECA Group і вивчивши досвід українських брандерів, зараз інтегрує у свої БЕК концепцію, що максимально задовольняє її потреби. А саме – малими ресурсами становити загрозу в акваторії будь-якого моря. І найближчим часом акваторія того моря, де є російський флот чи флотилія і є російські інтереси, неспроможна вважатися безпечною.

Очевидно, що після Чорного моря до акваторій підвищених ризиків можна віднести Балтійське море. Особливо з урахуванням зростаючих гібридних ризиків у цьому регіоні та вже скоєних гібридних диверсій, виконаних російськими кораблями. Не виключено підвищених ризиків і для Каспійського моря.

Для України, яка не має повноцінного флоту і навіть флотилії, ризики можуть мати виключно терористичний характер біля узбережжя або у відкритому морі. Удари по узбережжю за допомогою реактивних систем залпового вогню, встановлення яких планується на російських БЕК, запуски рою дронів для терору цивільного населення, удари по цивільних суднах... Причому терористичні атаки по цивільних суднах у Чорному морі російська пропаганда може видавати за діяльність українських БЕК.

Наявність таких засобів у росії значно підвищує рівень терористичних загроз у морях.

Важливо розуміти, що не маючи необхідної технологічної бази, росія самостійно ніколи не змогла б протягом двох років отримати таку різноманітність БЕК, що відрізняються як за тактико-технічними характеристиками, так і за функціоналом застосування.

Це вкотре свідчить про те, що зростання ризиків у морських регіонах безпосередньо пов'язане з безтурботністю європейських компаній, які забезпечували росію технологіями, завдяки яким вона швидко опановує і адаптує такі рішення, як БЕК.

Джерело: obozrevatel.com

Автор: Олександр Коваленко

Новости портала «Весь Харьков»