Чи може громадський транспорт бути повністю безкоштовним?

Нещодавно в інформаційному просторі активно поширювалось інтерв’ю міського голови Харкова Ігоря Терехова про те, що в Харкові громадський транспорт є повністю безкоштовним. У коментарях одразу виникло багато питань: чому Харків зміг, а інші міста — не можуть.
Насправді, зробити громадський транспорт у місті повністю безкоштовним дуже просто - це всього одне рішення сесії міської ради.
Але якщо це так просто, чому прикладів повністю безкоштовного громадського транспорту (без квитків, без карт резидента, без вікових чи соціальних обмежень) у світі майже немає?
Де у світі громадський транспорт справді безкоштовний?
Люксембург
✔ Уся територія країни — безкоштовний громадський транспорт: автобуси, трамваї, регіональні потяги без оплати за проїзд.
Це перший і поки що єдиний повністю безплатний транспорт на рівні всієї країни.
Дюнкерк (Dunkirk, Франція)
✔ Міська мережа автобусів повністю безкоштовна для всіх мешканців і гостей. Це один із найбільш помітних прикладів у Європі.
Обань (Aubagne, Франція)
✔ Тут діє один із перших повністю безкоштовних трамвайних сервісів у світі — без тарифу для будь-якого пасажира.
Авеста (Avesta, Швеція)
✔ Автобусний транспорт міста вже багато років безкоштовний для всіх користувачів.
Шамблі (Chambly, Канада)
✔ Комунальні автобуси повністю безкоштовні для всіх — як для місцевих, так і для гостей.
Дьюсбері (Dewsbury, Велика Британія)
✔ Безкоштовний транспорт між ключовими районами міста — доступний кожному.
Кале (Calais, Франція)
✔ Громадський транспорт міста працює без тарифу взагалі (безкоштовно).
Марієгамн (Mariehamn, Фінляндія)
✔ На острові автономного регіону громадський транспорт безкоштовний для всіх без винятків.
Таллінн — приклад дещо інший
Таллінн (столиця Естонії) має безкоштовний транспорт для зареєстрованих мешканців, але не повністю безкоштовний для всіх, оскільки потрібна реєстрація і карта. Всі інші - мають оплачувати.
✔ Кілька інших невеликих міст у Європі та Канаді.
Важливо: більшість таких прикладів — це невеликі або середні міста. У великих містах повністю безкоштовна модель є винятком.
І ці винятки - в Україні
● Харків
✔ З 2022 року місто справді забезпечує повністю безкоштовний громадський транспорт — метро, трамваї, тролейбуси, муніципальні автобуси — для всіх користувачів без винятків.
Це робить Харків одним із найбільших міст у світі за населенням та площею, де впроваджено саме універсальний безкоштовний громадський транспорт, а не лише для мешканців чи окремих категорій.
● Кривий Ріг
✔ Місто також скасувало оплату в усіх муніципальних видах транспорту для будь-яких пасажирів, включно з трамваями, тролейбусами, автобусами і метротрамом.
Інші міста України, в тому числі Івано-Франківськ, мають пільгові або частково безкоштовні моделі — але не універсальну «нульову тарифну політику».
До прикладу, в громадському транспорті міста Івано-Франківську право на безкоштовний проїзд мають такі категорії осіб: особи з інвалідністю внаслідок війни; учасники бойових дій; учасники війни; члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни; постраждалі учасники Революції Гідності; особи – постраждалі внаслідок аварії на ЧАЕС – 1 категорії; учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС – 2 категорії; діти, які потерпіли від ЧАЕС, яким встановлено інвалідність, пов’язану з цією катастрофою; ветерани військової служби; ветерани органів внутрішніх справ; ветерани державної пожежної охорони; ветерани Державної служби спеціального зв’язку; ветерани служби цивільного захисту; ветерани Державної кримінально-виконавчої служби; ветерани податкової міліції; особи з інвалідністю військової служби; реабілітовані; особи з інвалідністю 1, 2 та 3 групи, діти з інвалідністю та особи, які супроводжують осіб з інвалідністю 1 групи або дітей з інвалідністю (не більше однієї особи, яка супроводжує особу з інвалідністю 1 групи або дитину з інвалідністю); діти з багатодітних сімей; пенсіонери за віком; діти сироти та учні.
Тобто місто вже компенсує значну частину перевезень з бюджету.
Чи справді транспорт стає «безкоштовним»?
Фактично — ні.
Він стає безоплатним для пасажира, але повністю фінансується з бюджету громади.
Тобто змінюється джерело оплати:
• замість квитка платить міський бюджет,
• замість користувача — платник податків.
За неофіційними оцінками, витрати Харкова на забезпечення безкоштовного проїзду можуть становити понад 2 млрд грн на рік.
Публічної деталізованої фінансової інформації щодо повної вартості такої моделі наразі немає.
Повністю безкоштовний транспорт — можливий.
Але це не транспортна реформа. Це бюджетна модель фінансування.
Ключове питання для кожної громади звучить не:
«Чи може транспорт бути безкоштовним?»
А:
«Чи готова громада спрямувати значну частину бюджету на компенсацію тарифу замість інвестицій у розвиток мережі, рухомого складу, пріоритет громадського транспорту та інфраструктуру?»
І в нинішніх умовах — чи не повинні пріоритети бюджету залишатися передусім на підтримці Збройних Сил України?
Стратегічно важливо інше
Головне завдання громадського транспорту — не нульова ціна.
А:
✔ якість
✔ швидкість
✔ інтегрованість
✔ передбачуваність
✔ комфорт для мешканців
Саме це визначає, чи люди оберуть громадський транспорт замість приватного авто.
Безкоштовний транспорт — це красиво звучить.
Але відповідальна транспортна політика — це не про гасла.
Це про баланс між доступністю, якістю та фінансовою стійкістю.
Місто може зробити тариф нульовим за один день.
Але побудувати швидкий, сучасний і конкурентний громадський транспорт — це роки системної роботи.
Справжній показник розвитку міста — не напис «0 грн»,
а кількість людей, які добровільно обирають громадський транспорт щодня.
Бо сильне місто — це не те, де транспорт формально безкоштовний.
Сильне місто — це те, де громадський транспорт працює добре!
Руслан Марцінків
Джерело: https://www.facebook.com/m.smushak



