26.12.2018 р. о 16 год. відбудеться презентація виставки однієї картини «Твір С.І.Васильківського знов у Харкові: історія втрати і повернення». Буде представлено саму картину у рамі, виготовленій за меценатські кошти, копії архівних матеріалів штабу Розенберга, фото та листівки кількох втрачених під час війни творів, довоєнна інвентарна книга, в якій зафіксовано повернуту картину, деякі сторінки листування з німецькою стороною з приводу її повернення. Відвідувачам музею відкриється одна, зазвичай не публічна сторона діяльності музею. Буде цікаво!

На початок Другої світової війни Українська державна картинна галерея (довоєнна назва Харківського художнього музею) вважалася найціннішим (після музеїв Москви та Ленінграду) музеєм Радянського Союзу. Музей зберігав близько 75 000 експонатів. Проте він не був включений до плану евакуації. Ризикуючи життям (за звинуваченням у панікерстві) тодішній директор музею Прокоп Васильович Кривень врятував близько п’яти тисяч експонатів УДКГ й майже все художнє надбання  Т.Г.Шевченка, яке зберігається нині у Національному музеї Т.Г.Шевченка у Києві.
        Основна колекція, що залишалася у Харкові, піддалася тотальному розграбуванню. У Харкові працювали представники штабу Розенберга, які цілеспрямовано вивозили з міста культурні цінності. Напередодні визволення міста окупанти спалили музей з залишками експонатів, архівів, бібліотеки… В Актах збитків музею значиться близько 800 творів живопису нашого земляка, одного з найвидатніших засновників українського національного пейзажу С.І.Васильківського.   
        Пошуками втрачених під час Другої світової війни експонатів співробітники музею займаються з років незалежності України. Перелік основних втрачених творів розміщено в міжнародному реєстрі втрачених цінностей.
        Два роки тому 26.ХІІ.2016 р. музей отримав повідомлення з Німеччини, що, можливо, наш експонат виявлено під час продажу Берлінським аукціонним домом. Музейні співробітники здійснили необхідні дослідження і навели переконливу доказову базу стосовно належності «берлінської» картини Харківському художньому музею.
        Вирішити проблему повернення картини нам  допомогли Міністерство культури України, Міністерство закордонних справ України, Посольство Німеччини в Україні…
        Нарешті – вперше в Україні (!), через 75 років вимушених мандрів невеличка картина С.І.Васильківського, виконана на дереві (36,5х24), яку ми одразу атрибутували як «Будинок С.І.Васильківського», повернулася на батьківщину!