1920 – 2019. Ніч музеїв: традиції в майбутнє.
1920. Харків.
Місто «видихає» після революцій і воєн. Нова більшовицька влада погоджується на українізацію в Україні, і до Харкова як до столиці з`їжджаються митці — мрійники українського культурного ренесансу.
Після привласнення (націоналізації) типографій, видавництв та інших корисних ресурсів у новоприбулих з`являються колосальні можливості — творити нову українську культуру. Великі тиражі книг, спеціалізовані періодичні видання, клуби, театри, державне фінансування — все, аби з`явились «нові» читачі, глядачі, слухачі…
Перші літературні збіговиська десятка українських авторів відбувались у «церкві Юзефовича» — невеличкому неопалюваному приміщенні на Сумській, 13.
За кілька років оригінальних ідей, безумних проектів, новаторських втілень зовнішню рекламу в місті вже робить авангардист Василь Єрмілов, театр «Березіль» пропонує сучасну джазову виставу-ревю, письменник Микола Хвильовий проповідує «Азіатський ренесанс» — Харків як місто новаторів, а не малоросійську провінцію, вкорінюється український правопис («скрипниківка»), спілка селянських письменників «Плуг» налічує понад 400 авторів, а літературні збіговиська відбуваються в численних «хабах» 1920-х.

2019. Харків.
Не всі проекти 1920-х були завершені, далеко не всі відбулись так, як були задумані. Більшість архівів не пережила репресії 1930-х. А те, що залишилось, — чим є для нас культурна спадщина 1920-х? Що ми про неї знаємо і як можемо використовувати? У Міжнародний день музеїв, 18 травня, ЛітМузей як культурний хаб надасть майбутнє традиціям 1920-х.

Запрошуємо з 16.00 і до ранку наступного дня на акцію «1920 – 2019».
Ми збираємо нові творчі збіговиська, щоби продовжити традиції, сюжети, проекти, експерименти, дискусії, тексти і картинки неймовірних 1920-х років. Щоб зробити харківські 1920-ті частиною нашого сьогоднішнього творчого відродження.