Режисер вистави позбувся хрестоматійного глянцю класичної п'єси и вільно обійшовся з ее текстом, доручили (на свой ризики) акторам в образах Хлестакова и его слуги Йосипа Говорити, як пріїжджім з Петербурга, російською мовою, а іншім сценічнім персонажам, як аборигенам повітового українського Містечка , - українською. Вільної інтерпретації з боку режисера зізналася и гоголівські чиновники. Авторська викривальний сатира голосно звучить у сценічному трактуванні ціх боязкіх и злодійкуватіх повітових божків, ее сенс прочітується не у Суспільно-соціальному розрізі, а в площіні, что візначається Протистояння "пекла" і "неба". Віхідці з пекла Хлестаков и Йосип Свідомо вербують до свого стану неофітів з українського Чиновництво, что більш докладно віпліває зі "сцени хабарів" у віставі. А относительно "неба", шлях до которого ненав'язливо заяв у сценографічному рішенні вистави, то нехай Глядачі поміркують про це у затішній залі театру.