Проект, запропонований до уваги харківського глядача, є безпрецедентним, аналогів йому немає не тільки в Україні, а й в усьому світі. Поодинокі спроби у світовій практиці «оживити» балет П. Чайковського за рахунок справжньої водної стихії, мають разовий характер й не стають репертуарними «хітами». У французького балетмейстера Йохана Нуса народилася ідея поставити «Лебедине озеро» саме на воді, тобто зробити зримою сценічну метафору та відійти від штампів імітації водної поверхні і примітивних лебединих муляжів. При цьому танець задуманий не просто «на березі» озера, а немовби на його поверхні, у великому, але неглибокому басейні. Постановника цього видовища, французького балетмейстера, харківські глядачі знають так само добре, як в Західній Європі. Йохан Нус з п’яти років займався класичною хореографією і добре освоїв цей стиль танцю. В той же час Йохан сьогодні учасник і постановник багатьох престижних проектів сучасного видовищного мистецтва, у тому числі мюзиклів, шоу, розважальних телепередач, відеокліпів. До речі, зі своїм постійним асистентом Сабріною Джіордано він успішно поставив у Харкові балети «Маленький принц», «Красуня і Чудовисько», «Карміна Бурана». Як відомо, балет П. Чайковського «Лебедине озеро» в класичному варианті розділяється на 4 дії. Причому, друга й четверта відбуваються на березі (у нашому варіанті — просто на воді). Партії чорних лебедів Й. Нус доручив танцівникам, білих — балеринам. Є багато сюрпризів і в хореографії. Багато напрацювань авторів класичної редакції балету Маріуса Петіпа та Лева Іванова залишаться незайманими. Втім, зміни будуть і в самому сюжеті. Інтрига в тому, що чарівником, який зачарував юну Одетту і перетворив її на білу лебедицю, буде не абстрактний Злий Геній, а підступний наближений Принца. Це чаклунство відбудеться ще під час увертюри до балету, даючи поштовх фантазії авторів постановки. До речі, і фінал буде незвичайним — таким, який передбачив сам Чайковський, тобто трагічним.