"Різдво. Напівтемна кімната, свічка на вікні і він, чиє справжнє ім'я Ідіот. Він чекає. Він знає, що вона не прийде і чекає. І чекаємо разом з ним ми. Адже немає різниці між сном і реальними подіями, як немає і часу в тому лабіринті, в якому бродить наша душа в пошуках «вищого синтезу життя», потрапляючи в якісь місця і кімнати, де завжди відбувається одне й те саме. Цю різницю між «видимим зовнішнім і невидимим внутрішнім» і це невідповідність його бачення і того, що завжди бачили оточуючі і намагається пояснити він нам, пояснивши тим самим самому собі. Ні з траха перед смертю, ні жалю не залишилося в ньому - одне лише співчуття до інших і до себе. "