Дід у бункері вирішив зіграти в свою улюблену, але давно протухлу гру «заморозимо Європу»

І видав геніальну геополітичну багатоходівочку: раз ЄС і так за рік повністю відмовиться від російського газу, то давайте ми їм вентиль перекриємо прямо зараз. Розрахунок був суто гебешний - підпалити масштабну газову кризу на тлі війни в Ірані.

Але замість тріумфу вийшов класичний постріл собі в ногу з одночасним відстрілом власних геніталій.

Чому цей путінський маневр - це абсолютний і беззаперечний провал? Тут ринок мав би вибухнути панікою, адже паралельно з російськими погрозами Катар повністю зупинив виробництво зрідженого природного газу. Іранські удари по інфраструктурі Qatar Energy вирубили одного з найбільших світових постачальників СПГ на планеті.

Reuters дав чіткий таймінг цієї катастрофи: два тижні піде тільки на відновлення виробництва, і ще два тижні знадобиться на вихід на повні потужності. Тобто ринок раптово втрачає колосальні обсяги газу мінімум на місяць. Здавалося б, для кремля це ідеальний шторм, час викручувати руки і диктувати умови.

А тепер дивимося на табло торгів. Замість того щоб летіти в космос, ціни на газ сьогодні вперше з початку іранської війни полетіли вниз, обвалившись одразу на 10%. З 54 євро цінник гепнувся до 48,8 євро за мегават-годину, що в перерахунку на зрозумілі нам об'єми дає трохи більше 505 євро за тисячу кубометрів.

Ринок просто витер ноги об путінський шантаж.

Чому так сталося?

Трейдери оговталися від первинного шоку перших днів іранської війни, відкрили свої калькулятори і побачили реальну картину. Вони порахували наповненість європейських підземних сховищ, оцінили альтернативні логістичні маршрути і зрозуміли, що запасів міцності з головою вистачає, щоб перекрити катарську дірку.

Крім того, на газові котирування почала жорстко тиснути військова аналітика: в Ірану тупо закінчуються балістичні ракети. Інтенсивність ударів по Близькому Сходу падає на очах, а отже, ризики подальшого знищення енергетичної інфраструктури регіону стрімко наближаються до нуля. Нафта, до речі, теж завмерла і не росте.

Для України ця істерика кремля - це подарунок, бо остаточно відвалюється остання пуповина європейської залежності і зникає будь-який інструмент тиску на Київ щодо транзиту. Україна тут лише скаже «велике дякую». А от для Газпрому це фінальний цвях у кришку труни. Вони добровільно, своїми ж руками достроково закривають для себе преміальний європейський ринок, не маючи жодної адекватної заміни. Китай ці європейські обсяги не візьме, труби туди такої пропускної здатності немає і не буде, а те що Пекін купує зараз - він висмоктує за копійки, викручуючи москві руки.

Отже тепер ми в режимі реального часу спостерігаємо остаточну і безповоротну смерть російської енергетичної зброї. Якщо навіть одночасна зупинка катарських заводів на місяць і пряма погроза путіна перекрити європейську трубу призводять не до паніки, а до падіння цін на 10%, це означає лише одне: Європа здобула абсолютний інституційний та інфраструктурний імунітет. Протягом наступних тижнів, мірою того як Qatar Energy повертатиме свої потужності в стрій, ціна на газ продовжить плавно просідати і зафіксується на абсолютно комфортних для європейської економіки рівнях. Іранський фактор остаточно вичерпає себе через банальний дефіцит заліза та вибухівки в аятол. А росія залишиться з перекритою трубою, колосальною діркою в бюджеті і чітким усвідомленням того, що її головний геополітичний козир виявився звичайним шматком туалетного паперу. Диверсифікація спрацювала на всі сто відсотків, ринок повністю адаптувався, а путінська імперія бензоколонок стрімко летить у прірву економічного небуття без найменшого шансу на відскок.

©️ Ігор Савчук

Джерело: https://www.facebook.com/antivsepropalshik.vybrane

Новости портала «Весь Харьков»