Суд затвердив угоду про визнання вини підозрюваного у держзраді нардепа Христенка

Печерський районний суд Києва затвердив угоду про визнання вини народного депутата Федора Христенка, якого підозрювали у державній зраді.

Про це Суспільному повідомила пресслужба суду.

Водночас суд відмовився повідомляти, коли саме була затверджена угода та яке покарання отримав депутат. Пресслужба лише зауважила, що слухання відбулися в закритому режимі.

● "У справі вжито заходів безпеки за Законом «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві». Тому єдина відкрита інформація, що угода є, розгляд [був] закритий, як і решта інформації до скасування заходів", — повідомила пресслужба.

27 листопада про передачу угоди з Христенком до суду повідомив Центр протидії корупції, посилаючись на анонімні джерела в правоохоронних органах. На сайті "Судової влади" відображалось, що спочатку справа дісталася суддям Світлані Шапутько та Анні Гридасовій, але ухвалили рішення про їхній відвід. Справа перейшла до судді Олега Соловйова. Суспільне намагалось дізнатися дату засідання, але дані про справу раптово зникли з реєстрів, а суддя Соловйов пішов на лікарняний.

3 грудня голова ЦПК Віталій Шабунін опублікував фото, на якому Христенка з маскою на обличчі привезли до Печерського суду. Шабунін припустив, що "з Христенка вичавили" свідчення проти керівництва НАБУ й САП, і потім угода з ним може стати підставою для кримінальних справ проти працівників антикорупційних органів. 3 грудня Печерський суд повідомив Суспільному, що того дня угоду з депутатом не укладали.

Наступного дня, 4 грудня, генпрокурор Руслан Кравченко заявив, що "угода є", але "її не можна оприлюднювати зараз, оскільки вона містить дані, пов’язані з безпекою підозрюваного і питаннями нацбезпеки".

● "Але я скажу одне чітко: в угоді немає згадок про керівництво антикорупційних органів. У ній немає жодного зв’язку з операцією "Мідас", — заявив Кравченко.

Офіс генпрокурора повідомив Суспільному лише, що скерував до суду обвинувальний акт щодо Христенка разом з угодою про визнання вини. Інші деталі відомство повідомляти відмовилось, посилаючись на те, що суд "застосував низку заходів безпеки" та закрив доступ до рішень у справі. Адвокат Христенка Валерій Буняк відмовився коментувати вирок Христенку.

Що відомо про Христенка та його справу

Федір Христенко обирався в 46-му окрузі на Донеччині (Лиман, Бахмут) від проросійської партії "Опозиційна платформа — За життя". Невдовзі до повномасштабного вторгнення він виїхав жити в Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ).

21 липня 2025 року ОГПУ заочного оголосив йому підозру в державній зраді. Це сталося в день, коли СБУ провела масштабні обшуки в працівників НАБУ. Наступного дня Верховна Рада ухвалила закон про позбавлення незалежності НАБУ й САП. Згодом, після масових протестів та критики з боку західних партнерів парламент повернув повноваження антикорупційним органам.

Судячи з рішення про арешт Христенка (є в розпорядженні Суспільного), СБУ закидала йому, що ще в 2014 році його завербувала Федеральна служба безпеки, з представниками якої він, за версією слідства, 11 разів зустрічався в росії та Білорусі. Згодом, як стверджує СБУ, Христенко долучив до співпраці з ФСБ знайомого "працівника прокуратури, який пізніше влаштувався у правоохоронний орган, який був створений у 2015 році та розслідував корупційні та економічні злочини". У рішенні не було вказано ні прізвище правоохоронця, ні назву правоохоронного органу. Проте, судячи з контексту, йдеться або про НАБУ або про САП.

Згідно з рішенням, Христенко разом із завербованим знайомим "упродовж 2020-2021 років запровадили ефективний механізм прямого впливу на керівництво правоохоронного органу, що забезпечило збір та оперативне передання представникам рф необхідної інформації від вказаного правоохоронного органу, а також відмову від кримінального переслідування осіб з числа контрольованих представниками рф". Зокрема, у 2018 році знайомий Христенка з антикорупційного органу, за завданням росії, нібито організував кримінальне переслідування підприємцю, який "видобував вугілля для паливно-енергетичного сектору України", що перешкоджало постачання палива з "ДНР" та "ЛНР".

6 вересня СБУ повідомила, що Христенка затримали на території України. Того ж дня його заарештував суд. Як він опинився на території України, СБУ та прокуратура не пояснили.

Видання "Дзеркало тижня" без посилання на джерела написало, що ОАЕ передали депутата не за офіційною процедурою екстрадиції, а завдяки політичним домовленостям. За даними медіа, з керівництвом Еміратів домовлявся голова Ради нацбезпеки й оборони Рустем Умєров, а забирати депутата з Дубаю їздив заступник голови СБУ Олександр Поклад.

Христенко, ще коли був в ОАЕ, у коментарі УП заперечив вину. Після потрапляння в Україну він не коментував справу. Його адвокати теж відмовлялися від коментарів. Голова НАБУ Семен Кривонос розповідав Суспільному, що запросив у СБУ докази того, що ФСБ впливало через Христенка на його відомство, але спецслужба нічого не надіслала.

Наразі не відомо, чи потрапила в угоду про визнання вини Христенком початкова версія слідства про вплив росії на антикорупційні органи, описана в рішенні про його арешт.

Джерело: suspilne.media

Новости портала «Весь Харьков»