Монголи завоювали і знищили у свій час стільки народів і людей завдяки двом речам

1. надзвичайній жорстокості і

2. неймовірній аморальності і цинізму.

Чингізхан, коли в перших рядах на штурм міст гнав полонених жінок, дітей і старих, за якими йшли його головорізи, коли винищував всіх жителів міст, яким перед тим обіцяв життя у випадку здачі, ще не знав, що такі дії на івриті називаються словом Хуцпа.

Ні європейські ні азіатські народи не були готові до такого безмежного цинізму, який демонстрували монголи.

Монголи ніколи не тримали свого слова, що для нормальних цивілізованих народів було звичною справою.

Монголи не мали ніяких моральних меж або принципів, що для інших не могло вкластися в голову.

Монголи для цивілізованого світу виявились якимось позаземними створіннями, без логіки і без правил в діях. Як зараз росія плоть від плоті і їхня правонаступниця.

При всій своїй жорстокості властивій всім людям у цивілізованих народів були залізні принципи, які вони не переступали.

В індійських книгах -- "Арта шастрі" або в "Законах Ману" можна прочитати про чіткі правила ведення війни, яких всі суворо дотримувались. Де було розписано о котрій годині розпочинати дії, о котрій обід і коли закінчувати. Що заборонено робити з полоненими, і який час допустимо їх тримати в полоні і т.д.

Наш староукраїнський правитель Святослав Хоробрий на шкоду самому собі попереджав ворогів перед походом, знаменитою фразою -- "Іду на ви". І робив він це не для того щоб залякати, а швидше, це був прояв його природнього благородного характеру.

Всім відома команда прийшла не сама - її обрали особи з генетикою Шара...

Захоплення влади всім відомою командою теж було здійснено не в чесній боротьбі, не в змаганні за правилами ні, виключно, нечесними, грязними, цинічними, нелюдськими способами і людьми, для яких не існує ніяких моральних принципів; над людьми, яких вони не вважають людьми.

І не з ціллю управління, а з тими ж цілями, з якими монголи захоплювали міста.

Звичайно безглуздо звинувачувати давніх і наших теперішніх "монголів", які є і були такими, з нашої людської точки зору. Як не можна звинувачувати збудника гонореї, тифу чи лихоманки західного нілу в їхньому існуванні.

Але можна звинувачувати і критикувати наївних людей, які дали себе обманути і знищувати.

Адже у кожного з нас, в кого менше в кого більше, є зброя і ця зброя називається розум або здоровий глузд, яким потрібно користуватись хоч інколи.

Адже ми живемо у світі взаємного пожирання, у світі де розумні спочатку обманюють, а потім знищують, а дикі пожирають один одного зразу.