The Financial Times про геополітичну слабкість Європи

Впродовж століть Європа нав’язувала свою волю світові. Тепер світ починає нав’язувати свою волю Європі.

ЄС покірно погодився прийняти базовий тариф у 15% на експорт до Америки, без удару у відповідь. Цей момент виявився ще принизливішим, бо торгівля вважалася сферою, де ЄС міг стояти на рівних із глобальними наддержавами. Єдиний європейський ринок за розмірами співмірний з економіками Китаю чи США.

Зрештою ЄС поступився — переважно тому, що європейці боялися: якщо вони введуть тарифи проти США, Трамп відповість скороченням зобов’язань щодо безпеки Європи. З війною, що вирує в Україні, та побоюваннями щодо ширшої російської загрози, це був ризик, на який вони не готові були йти.

Слабкість Європи в питаннях безпеки нівелювала її потенційну силу в торгівлі. І якби це був поодинокий випадок, його можна було б списати на поганий збіг обставин. Але насправді прикладів європейської слабкості накопичується все більше.

На початку терміну як президентки комісії фон дер Ляйєн висловила прагнення очолити «геополітичну комісію». Однак ЄС все більше відсувають на дипломатичні узбіччя — навіть коли війни відбуваються біля кордонів Європи та прямо впливають на інтереси континенту.

Європейські країни нині є найбільшими постачальниками військової та фінансової допомоги Україні. Але коли Трамп намагався завершити війну на початку року, він обрав прямий діалог з путіним, а не з європейцями. Та сама історія з Газою. Це конфлікт, що вирує на краю Середземного моря. Але вирішальна дипломатія зосередилася навколо США, Катару, Єгипту та Ізраїлю.

Війна в Судані неодмінно призведе до нових потоків біженців в ЄС. Але ключовими гравцями, які підживлюють конфлікт і формують його результат, є Об’єднані Арабські Емірати, Єгипет, Туреччина та росія. Французький вплив у Західній Африці також різко занепадає.

Тож чому Європа здається такою безсилою? Найчастіше вказують на дефіцити в військовій і фінансовій сферах. Але це не найсерйозніші проблеми. Європа має потужну оборонну промисловість і залишається багатим континентом.

Більші проблеми — структурні, політичні та навіть психологічні. Брюссель — це бюрократія. Вона добре справляється з процесами та правом. Але не здатна діяти швидко й безжально, як європейські великі держави минулого чи як США та Китай сьогодні. Європейські апеляції до моралі та міжнародного права щодо таких питань, як Україна, часто не знаходять відгуку в Африці та Азії — чиї історії формувалися століттями безжального європейського імперіалізму.

На піку європейської імперської ери великі держави — Британія, Франція, Німеччина, навіть Бельгія — брали участь у «боротьбі за Африку». Тепер, з відступом європейської сили, ми можемо починати спостерігати те, що оксфордський дослідник Дімітар Бечев називає «боротьбою за Європу», коли зовнішні гравці починають стверджувати свій вплив на європейському континенті.

У Західних Балканах, чиї країни прямують до членства в ЄС, вплив росії, Туреччини та Китаю зростає. Нещодавній документ Європейської ради з міжнародних відносин задокументував вплив, який Пекін здійснює через інфраструктурні проєкти та кредити.

Боротьба за Європу також загрожує внутрішній єдності ЄС, оскільки зовнішні сили грають на розділенні та пануванні. Однією з причин, чому Європа не змогла дати відсіч тарифам Трампа, стало те, що різні країни ЄС та галузі мали різні інтереси, на яких США могли грати.

Навіть європейська єдність щодо України може почати розпадатися, коли партії, більш прихильні до москви, перемагатимуть на виборах у країнах ЄС, таких як Словаччина та Чехія.

Європейці іноді втішаються тим, що, хоч континенту і бракує жорсткої сили, м’якої сили в нього вдосталь. Він дуже привабливий як для найбагатших, так і для найбідніших людей світу. Якщо ви хочете вишукану страву чи чек на соціальну допомогу, то Європа — саме те місце.

Але багатство та безпека, які лежать в основі цих ознак цивілізованого суспільства, зрештою можуть опинитися під загрозою, якщо Європа не знайде способу застосовувати жорстку силу

Джерело: https://t.me/in_factum/39704

Новости портала «Весь Харьков»