«Ліс не витримує, а ми тримаємось»: історія артилериста з Харкова
Артему, позивний «Гефест». Зі своїх 23 років він вже майже півтори роки воює. Командир мінометного взводу, пройшов шлях на Лиманському напрямку, Зарічне, Серебрянський ліс, Майорськ, Діброва.
Після закінчення кадетського корпусу у Харкові Артем продовжив навчання в Національній академії Національної гвардії, де отримав звання лейтенанта та потрапив до 15-го Слов’янського полку.
Після початку повномасштабного вторгнення гвардієць брав участь у бойових діях на Лиманському напрямку, у Зарічному, а далі Серебрянський ліс, Майорськ, Діброва та інші райони.
«Гефест», нацгвардієць
Як командир взводу, я відповідаю за організацію бойових дій свого підрозділу. Здійснюю розвідку, отримую завдання і визначаю порядок їх виконання. Важливою складовою моєї роботи є балістичні розрахунки, де я використовую планшет для обчислень та координації дій з розрахунком мінометів. Також утримую зв’язок з коригувальниками з аеророзвідки та забезпечую точність вогню своєї батареї.
Підрозділ «Гефеста» працює незалежно від місцевості та противника, з яким вони зіштовхуються, бо на них розраховують побратими, які беруть участь у штурмових діях.
«Гефест» зауважує, що противник також навчається та змінює свою тактику. Зокрема, вони зараз використовують коптери типу «ланцет» для контрбатарейної боротьби, що становить певну загрозу.
«Гефест», нацгвардієць
Перед масованим штурмом піхоти противник підіймає безпілотники у повітря, які виявляють місця обстрілу та передають координати артилерії. Це дозволяє їм прикривати свою піхоту та завдавати точних ударів по ворогу.
Артилерист визнає, що ситуація на фронті постійно змінюється, і важливо бути готовим до будь-яких випробувань. Він підкреслює, що готовність до війни вимагає постійного навчання та підготовки. Військові повинні адаптуватися до нових умов та ворожих тактик, щоб забезпечити успішне виконання своїх завдань.
Джерело: відділення інформації та комунікації Східного ТУ НГУ.
201 
