1 липня 1972 року народився Володимир Вакуленко – український дитячий письменник, вбитий росіянами в Ізюмі

1 липня 1972 року народився Володимир Володимирович Вакуленко – український дитячий письменник, громадський діяч, поет, перекладач.

Автор тринадцяти книжок, лауреат літературних премій. З 2010 року був редактором Вікіпедії. Його твори перекладалися кримськотатарською, білоруською, німецькою, англійською, есперанто та російською мовами.

Володимира було вбито 2022 року, під час окупації його рідного села Капітолівка Ізюмського району Харківської області російськими військами. За повідомленнями його дружини, письменника викрали за доносом.

Після звільнення Ізюма, там було знайдено масові поховання, які з'явилися під час окупації поселення російською армією, що тривала з 1 квітня до 11 вересня.

В одному з поховань було 447 тіл, з яких 22 належали українським військовослужбовцям, 5 — дітям, решта — 215 жінкам та 194 чоловікам. Стать ще 11 людей одразу встановити не вдалося. Серед загиблих були сім'ї.

Більшість людей померли насильницькою смертю, 30 із них мали сліди тортур. Місцеві жителі повідомляли про існування в'язниці, в якій російські силовики вбивали місцевих активістів.

У цій могилі і було виявлено тіло письменника Володимира Вакуленка. Пізніше його було поховано у Харкові.

Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков назвав масові поховання в Ізюмі "брехнею".

Після звільнення села колеги Вакуленка знайшли його щоденник, закопаний у садку за день до його викрадення російськими військовими. Щоденник дає "унікальне, детальне уявлення про жахіття окупації". У щоденнику Вакуленко описав розвиток подій навколо села з початку російського вторгнення.

Розриви бомб і ракет ставали дедалі ближче. Електрика, інтернет та мобільний зв'язок відключилися. Люди ховалися у підвалах та за двома стінами в коридорі. Магазини не працювали.

7 березня 2022 року росіяни увійшли до села. Солдати "виглядали голодними та дезорієнтованими", з простроченими сухпайками.

Вакуленко передбачав свій арешт через проукраїнські погляди. Його щоденник зберігається у Харківському літературному музеї.

Джерело: https://www.facebook.com/eptpk

Новости портала «Весь Харьков»