«Йшли, не знаючи, що попереду»: історія штурмовика з харківської бригади НГУ
Відправивши дружину з дітьми за кордон – одразу пішов до військкомату, розповідає гвардієць Максим з позивним «Мороз». Спочатку у Вінниці, потім – у рідному Харкові. Влітку двадцять другого року тримали позиції «на нулі» під Балаклією на Харківщині, далі – Слобожанський контрнаступ.
Максим «Мороз», військовослужбовець 5-ї Слобожанської бригади НГУ «Скіф»
Ми коли стояли під Балаклеєю, це було Яворське і Пришиб, то нас утюжили дуже сильно, ми не відповідали. І коли нам сказали, що ми йдемо на Балаклію, то ми були просто в захваті. І в цей час приїхала наша артилерія і туди били. І потім через рік, 8 вересня, я був нагороджений Балаклійською і Ізюмською громадою.
Пропонували стати артилеристом, згадує Максим. Відмовився на користь піхоти. Вони з побратимами завжди найближче до ворога – це небезпечно та відповідально. Після контрнаступу гвардійці нищили окупантів на Луганщині під Кремінною.
Максим «Мороз», військовослужбовець 5-ї Слобожанської бригади НГУ «Скіф»
Коли приїхали в Кремінну, ми ж штурмували цей ліс під Кремінною, ми приходили по 15 км в день в повному обмундируванні, з рюкзаками ми йшли. Ми були на ентузіазмі. щодня мали проходити до кілометра і ми йшли, не знаючи, що там. Ніхто ж тоді не знав, що там рядом 120-й бем.
«Мороз» воював під Кліщіївкою та на Куп’янському напрямку. Лідерські та людські якості гвардійця помітив його командир з позивним «Асаул». Після призначення командиром основну увагу зосередив на захисті життя бойових побратимів.
Максим «Мороз», військовослужбовець 5-ї Слобожанської бригади НГУ «Скіф»
Коли ми виходили на бойові завдання, то я приймав людей, яких він давав, там на виході – ти, ти, ти, ви з Морозом, задача така. То я дуже переживав. Якщо всі сплять – я не міг спати, моя задача їх повернути. Я їх назад привів і я кайфую. Я в напрузі був. Де б ми не ходили – я завжди повертав людей.
Вадим «Вадос», військовослужбовець 5-ї Слобожанської бригади НГУ «Скіф»
Добрий командир, виконував обов’язки добре. І багато з нас звідти вийшло живих завдяки таким командирам, я думаю.
Максим повернувся до рідної бригади після поранень та кількох контузій. Зараз служить на Харківщині. За словами гвардійця, за роки війни побратими стали другою родиною, перевестися до більш спокійного регіону не думав. Після Перемоги залишатися у війську не планує, для гвардійця ідеальний відпочинок – поряд із родиною.
Максим «Мороз», військовослужбовець 5-ї Слобожанської бригади НГУ «Скіф»
Є якесь море чи океан, де я ляжу і буду тільки в басейні підкидати свого молодшого сина і з плечей кидати свою доньку, цілувати дружину і пити коктейль безалкогольний.
Під час відпусток нацгвардійцю здається, що люди «на цивілці» ніби забули про війну. Вважає, коли країна потребує допомоги, підтримати її можна не тільки зі зброєю. Ще – донатами або хоча б добрим словом.
178 
