"Качки" прилетіли. Які безпілотники атакували Москву і для чого - ВВС

Зранку 30 травня безпілотники атакували Москву і Підмосков'я. Російська влада запевняє, що жертв і руйнувань вдалось уникнути. Однак увагу привертає дивна форма БПЛА, які зафіксували в небі над столицею РФ.

Президент Росії Путін заявив, що наліт на Москву організував Київ у відповідь на російський "удар по штабу військової розвідки України".

Раніше про удар по штабу ГУР, розташований в Подільському районі Києва, не повідомляли. Однак вдень 29 травня РФ завдала ракетної атаки на столицю України. За словами української влади, всі балістичні і крилаті ракети збили, але уламки зокрема впали у Подільському районі.

● Що за дрони вдарили по Москві

За свідченнями очевидців, південно-західну частину Москви атакували близько трьох десятків безпілотників. Міноборони РФ запевняє, що їх було усього 8.

Причому п'ять із них начебто були збиті, ще три втратили керування через придушення засобами РЕБ і відхилились від намічених цілей. Частина дронів влучила в житлові багатоповерхівки.

Відомство каже, що атака була здійснена "безпілотними літальними апаратами літакового типу".

Дійсно, на чисельних відео очевидців видно, що БПЛА схожий на невеликий літак, але який чомусь летить "задом наперед".

Це так звана аеродинамічна модель "качка", яка достатньо рідко застосовується в сучасних БПЛА.

● Повернення до класики

Основна особливість літаків і дронів схеми "качка" в тому, що маленькі крильця-стабілізатори (горизонтальне оперення), які зазвичай розташовують у хвості апарату за великими крилами, тут розміщені спереду. А позаду тут розміщений двигун або пропелер. Тому в польоті виглядає так, наче літальний апарат летить задом наперед.

Але саме така схема застосовувалась в перших літаках, які створювали піонери повітроплавання, наприклад, бразильсько-французький винахідник Альберто Сантос-Дюмон в 1906 році.

Згодом вона втратила популярність. Як пояснює ВВС Україна військовий ЗСУ і оператор БПЛА Руслан (позивний "Інженер"), сучасна звична для нас форма літаків виникла тому, що вона більш керована в польоті. А також є стабільнішою при злеті та посадці й під час непередбачуваних вітрів.

Тому хвостове оперення, яке насправді заважає підйомній силі літального апарату, але допомагає в його стабілізації і керуванні, перенесли в задню частину.

Щоправда, на це зараз витрачаються ресурси літака, бо двигуну та гвинтам потрібно тягнути додаткову вагу хвостових стабілізаторів, також потрібно збільшити і площу крила, на яку лягає ця додаткова вага.

"Качка" – більша оптимальна аеродинамічна форма, зауважує військовий. "Але ця схема більш примхлива у керуванні, і керувати нею можуть уже більш досвідчені пілоти, – каже "Інженер", – Конструювання самого літального апарата має бути дуже-дуже ретельним, особливо це стосується центра мас літака".

Якщо центр мас буде зміщений взад чи вперед - літак впаде, якщо буде якась нештатна ситуація, то пілоту набагато важче буде виправити літак, бо він сам собою не стабілізується.

Саме тому з "качкою" раніше було багато аварій, аж поки не зʼявилась сучасна електроніка, авіоніка, автопілоти та політні контролери - за допомогою них стало значно легше керувати такими літальними апаратами.

Для польотів на дальні відстані "качина" форма має низку переваг.

Вона більш ефективна, оскільки сам літальний апарат менший і легший при тій самій дальності польоту і вантажопідйомності, в нього менший мотор і гвинт тихіший, що дозволяє не перевищувати звукове навантаження.

Менша площа крила має менші шанси засвітитися на російських радарах, ну а менші габарити загалом збільшують шанси прошмигнути повз ППО, каже "Інженер".

● "Качка" для військових цілей

Якщо в цивільній авіації "качка" за 100 років суттєво втратила популярність, то у військовій справі така форма літальних апаратів поширена.

"Схема "качка" достатньо поширена у військовій справі. Майже всі керовані ракети класу "повітря-повітря" зроблені по цій схемі. І зенітні наземні ракети також. Чому? Тому що вони більш маневрові і їм легше вразити ціль", – каже ВВС офіцер ЗСУ, керівник компанії, що займається безпілотною авіацією, Юрій Касьянов.

Одна з причин – бо це дозволяє розмістити двигун позаду ракети чи дрона, а попереду поставити спеціальну оптику і апаратуру наведення.

Касьянов зауважує, що такі БПЛА, які атакували Москву, могли керуватися оператором або летіти в автономному режимі, тобто за заздалегідь закладеним маршрутом.

"Перший варіант малоймовірний, бо тоді оператор мав би бути десь на даху будинку в Москві. Скоріше за все, на 99% ці апарати керувались в автопілотному режимі".

Такий БПЛА не особливо складний у виготовленні, але потребує спеціалізованих умінь на етапі проєктування, каже експерт. Зокрема і тому безпілотники–"качки" не є масовим продуктом і їх застосування – скоріше виняток, ніж правило.

Російські ЗМІ зазначають, що дрони, які атакували Москву, - це апарати вартістю 30-200 тисяч доларів з розмахом крил 4 метри і дальністю польоту до тисячі кілометрів. Протидіяти їм за допомогою РЕБ начебто неможливо, їх можна лише збити.

Вони мають бензиновий двигун і не надто потужний кумулятивний заряд з бойовою частиною до 2 кг.

"Бойова частина такого безпілотника, щоб він долетів до Москви, навряд чи буде перевищувати 10 кг, – пояснює Юрій Касьянов. – Але питання не в потужності бойової частини, а у влучності ураження певного обєкта".

Наприклад, щоб уразити російську новітню зенітно-ракетну установку С-300 достатньо і 1,5-2 кг вибухівки. Головне – потрапити в ціль.

Деякі російські політичні діячі і військові експерти висловили припущення, що безпілотники були запущені з території РФ, а не України. Саме тому їм, начебто, вдалося безперешкодно подолати відстань до столиці Росії.

Юрій Касьянов скептичний щодо цього. Він впевнений, що БПЛА летіли з території України. Насамперед, тому що важко уявити переміщення такого великого об'єкта з пусковою апаратурою через кордон двох держав, що зараз ретельно охороняється.

Російська влада, каже він, просто не хоче визнавати наявність далекобійних безпілотників у України і слабкість власної системи ППО.

Хто з українських виробників виготовляє такого типу БПЛА, Юрій Касьянов відмовився говорити, але вказав на один нюанс.

"Ця атака жодним чином не пов'язана з "Укроборонпромом", я це знаю. Він безпілотники такого типу не виробляє".

Головний інструктор та засновник центру підготовки операторів БПЛА "Крук" Антон Фролов каже, що українські виробники постійно експериментують з формою і параметрами своїх дронів.

"В українському озброєнні використовуються будь-які типи безпілотних літальних апаратів. Кожного місяця ми створюємо щось нове: нові форми, нові технології, нові частоти зв'язку", – каже він.

Важливо, щоб БПЛА ефективно виконували покладені на них завдання, зауважує розробник.

"Які були цілі цих безпілотників, я точно не знаю. Вірогідно, були певні військові цілі, але ймовірно противник частину БПЛА збив, а якась частина під впливом РЕБ "заблукала" і влучила в житлову будівлю. – зазначає Юрій Касьянов. – Зрозуміло, що в цьому випадку більше йде мова про морально-психологічний вплив на противника".

Українська влада завжди заперечує, що атакує російську територію.

Джерело: bbc.com

Автор: Олег Черниш

Новости портала «Весь Харьков»