Перші штурми та операція з порятунку шістьох військових: історія бійця 58 ОМПБр

До підрозділу перевівся за власним бажанням, розповідає харків’янин Роман. Нині захищає країну у лавах п’ятдесят восьмої окремої мотопіхотної бригади. Згадує страх та цікавість, що відчув під час першого штурму. І вдячність досвідченим побратимам за підтримку. Пізніше на Донеччині Роман з позивним «Жнець» став старшим групи, яка врятувала шістьох побратимів з оточення.

Роман «Жнець», військовослужбовець 58 ОМПБр ім. гетьмана Івана Виговського

По нас відпрацьовувала мінометка, стволка працювала та був стрілецький бій. Наші хлопці на позиції відбивалися як могли, але ресурсів не вистачало. Люди були вже побиті, обстріл цілий день тривав. Поранених витягували. Все було добре. Всі остались з кінцівками, живі, здорові.

Штурмовики з п’ятдесят восьмої розповідають, як російські дрони ускладнюють роботу. Зараз бойові виходи небезпечні навіть уночі. Проте і за таких умов тут, на Південно-Слобожанскому напрямку, вдається успішно закріпитись на позиціях противника.

Андрій «Хома», військовослужбовець 58 ОМПБр ім. гетьмана Івана Виговського

Нас зайшло група чотири чоловіки. Ми зайняли позицію і протримали її добу. Поки до нас прийшли ті, хто закріплювався на них. Відбили три атаки, три накати, утримали позицію, хлопці прийшли, зайняли її. І ще досі тримають.

За успішними штурмами, розповідають військові, години підготовки та тренувань на полігонах. Враховують все – фактор неочікуваності, злагодженість, погодні умови. Побратимам довіряють, як собі.

Андрій «Хома», військовослужбовець 58 ОМПБр ім. гетьмана Івана Виговського

Чим швидше ви забігли і тактичніше відпрацювали, щоб він не зрозумів, що трапилося і максимально працювати всією командою. Нормальний штурм це як 20 гранат має бути. Магазинів повинно бути штук 12 хоча б. І плюс іще так розсипні патрони.

Найтяжче, говорять бійці, переживають не втому, а тугу за рідними. Окупанти позбавили дорослих чоловіків можливості бачити, як підростають їхні діти.

Роман «Жнець», військовослужбовець 58 ОМПБр ім. гетьмана Івана Виговського

Ти не завжди можеш бути дома, важкувато. А так це розрядка, відпочинок, подивитися, як діти ростуть. Перший зубик виліз, ходити почала дитина.

Андрій «Хома», військовослужбовець 58 ОМПБр ім. гетьмана Івана Виговського

Максимально побути з дитиною, щоб вона максимально по голові полазила, на руках посиділа. Це для мене, я вже в автобусі висипаюся, як їду, а ну дома не можу це.

Воїни п’ятдесят восьмої окремої мотопіхотної бригади воюють за кожен метр рідної землі заради своїх родин і країни, наближаючи перемогу.