Впав відсоток жирів в маслі у рф

Якось буденно і непомітно пройшов дипстрайк по цеху переробки жирів у Причорномор’ї, де ми випиляли стометрову будівлю. А дарма. Хороша операція. Саме вона непогано ілюструє, що таке ці «вузькі місця» в економіці, про які я товмачу котрий місяць.

15 лютого дематеріалізувався цех (ТОВ «Харчові Інгредієнти», входить до корпорації-монополіста «ЕФКО»), що стоїть у порту Тамань (селище Волна), буквально паркан у паркан із резервуарами «Таманьнафтогазу». Це величезний виробничо-експортний кластер. Кремлівський режим вклав туди мільярди, щоб не просто перевантажувати нафту й газ, а й на місці робити продукт глибокої переробки.

Що таке «спецжири» і навіщо вони потрібні війні? Спецжири — це продукт жорсткої хімії: фракціонування, гідрогенізації та переетерифікації пальмової та інших олій. У цехах стоять автоклави та реактори, що працюють під тиском і температурами. На виході отримують тугоплавкі жири, промислові маргарини та еквіваленти какао-масла.У чому їхня стратегічна цінність?

● По-перше, армійська логістика (індивідуальні раціони харчування, ІРХ). Усі армійські сухпаї, галети, консервована випічка з тривалим терміном зберігання і дешевий шоколад, що не тане в окопній спеці на Донбасі, робляться виключно на базі цих спецжирів. Винос цеху — це удар по логістиці дешевих і довговічних калорій для їхнього 700-тисячного угруповання. Це смачно для нас.

● По-друге, це база для населення: спецжири — це фундамент усієї їхньої дешевої кондитерки та хлібобулочної промисловості. Удар по виробництву — це дефіцит сировини для внутрішнього ринку та стрибок цін. Ця весела війнушка за три дні відригується, ми таке любимо.

● Крім того, це хімія подвійного призначення. Глибока переробка олій дає критично важливу «побочку» — олеїнові кислоти та технічний гліцерин. А гліцерин — це база для нітрування (нітрогліцерин, порохи, виробництво твердих ракетних палив та збройових мастил). Гілка у вибухівку. Думаю, саме вона і стала причиною передчасної смерті виробництва. Наша кампанія з бойової хімії в розпалі — жири це воно.

Технологічний капкан полягає в тому, що спецжири не можна робити в гаражі. Для цього потрібні величезні 30-метрові колони дезодорації, кристалізатори, центрифуги та вакуумні системи. Уся ця начинка на заводі «ЕФКО» — чистий імпорт (бельгійська De Smet, шведська Alfa Laval). Це ювелірне, кастомне обладнання вартістю в десятки мільйонів доларів.

▶ ️Підсумок: ми не просто спалили їм лінію з виробництва начинки для цукерок.

Ми винесли унікальний виробничий вузол високотехнологічної хімії, імпортозамістити який росіяни просто зараз тупо не зможуть. Це мінус величезний шматок з їхнього балансу, дірка в харчовій промисловості та колосальний логістичний геморой. У розвиток кластера ТОВ «Харчові Інгредієнти» корпорація «ЕФКО» влила понад 10-15 мільярдів рублів (причому інвестиції йшли в ті роки, коли долар був по 30-60).

Сам по собі такий цех, нафарширований європейським обладнанням, коштує від $80 до $120 мільйонів доларів. Це тільки «залізо» та монтаж. Згоріло все, бо фракціонована олія при розгерметизації дає об’ємний паливно-повітряний вибух. Температури там були такі, що несучі балки стекли в калюжі.

Супутні збитки включають зупинку ланцюжків: цей цех був серцем імпортозаміщення для кондитерки, виробницта молокопродуктів та армійських ІРХ. Вибуття таких обсягів б'є по ринку миттєво. Це недоотриманий прибуток у десятки мільйонів доларів на рік. Аналітики молодці — кращу точку прикладання сил вибрати важко. Санкційний тупик означає, що Бельгія та Швеція нові автоклави безпосередньо не продадуть. Купівля китайських аналогів чи ланцюжок обходу — це мінімум 1-2 роки простою.

Підійшли супутникові знімки: у Котлубані знищено капсульне сховище приблизно на 37 морських контейнерів. Ще декілька пошкоджені. Але чому тоді така сильна детонація, евакуація селища і перекриття траси?

Логістика країн-ізгоїв специфічна: ні Іран, ні КНДР не возять ракети у заводських «чохлах» (ТПК). Їх вантажать у стандартні 40-футові морські контейнери. Це дозволяє приховано перевантажувати їх із суховантажів у портах прямо на залізничні платформи, і з супутника це виглядає як ешелон із китайськими кросівками.

Капсульне зберігання на арсеналах ГРАУ передбачає, що такий специмпорт не звалюють у загальні купи зі 152-мм снарядами. Їх ховають у захищені бетонні капсули-ангари саме в морських ящиках, щоб мінімізувати ризики та приховати від розвідок Заходу. Воронка там якісна, а місцева влада добряче злякалася — хто його знає, що там детонує, і перекрила трасу.

▶ ️Висновок: у Котлубані ми винесли не просто склад зі старим радянським чавуном. Ми помножили на нуль стратегічний резерв — 36 імпортних балістичних ракет, які мали прилетіти по умовному Києву, Дніпру чи Харкову. А в Тамані ми вирвали шматок харчової та хімічної промисловості вартістю в сотні мільйонів доларів, який вони не зможуть швидко полагодити. Це і є той самий винос економіки та логістики війни. Вузькі місця на тлі потічка грошей, що висихає.

Джерело: https://www.facebook.com/kirill.danil.cenko

Новости портала «Весь Харьков»